Томас Сиденгам: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
м оформлення
Рядок 1:
{{Особа}}
'''Томас Сиденхем'''(Сіденгам, Сиденгам; англ. {{lang-en|Thomas Sydenham}} [[10 вересня]] [[1624]] — - [[29 грудень]] [[1689]]) — знаменитий англійський лікар, «батько англійської медицини», «англійський Гіппократ» - — реформатор практичної медицини в дусі Нового часу, званий також (з деякими застереженнями) «"батьком клінічної медицини »".
 
== Біографія ==
Рядок 14:
 
Томас Сиденгам розвіяв завісу таємниці над захворюванням, походження якого ще з давніх-давен не могли розпізнати лікарі. Йдеться про істерію. Стародавні єгиптяни внесли свій вклад в опис ознак хвороби. Гіппократ дав їй назву hystera (матка), віднісши її до жіночих хвороб. Потім лікарі давнини визнали прояв хвороби у обох статей. І тільки Томас Сиденгам відкрив психічну етіологію істерії. Він довів, що хворі істерією соматично здорові, проте відчувають нервовий розлад, яке проявляється в емоційній неврівноваженості хворого і полярності настроїв. За висловом Сиденгама «хворі найсильніше люблять того, кого дуже скоро почнуть люто ненавидіти». В середині XX століття його теорія повністю підтвердилася.
 
 
На зв'язок між оптимістичним підходом до життя і одужанням хворих вказували ще лікарі давнини. Воєначальники різних епох помічали, що переможена армія більш схильна до поширення хвороб, ніж армія переможців. Стародавні римляни спостерігали, що рани переможців затягуються швидше. Так і Томас Сиденгам вважав, що клоун на центральній площі міста принесе хворому більше користі, ніж мішок з ліками. Противник зловживання ліками, Сиденгам використовував природні дари в лікуванні захворювань. «Настоянка Сиденгама» на основі опію містить шафран, гвоздику і корицю і віддалено нагадує глінтвейн, традиційний в лікуванні простудних станів.
Рядок 20 ⟶ 19:
== Роботи ==
 
Головні роботи Томаса Сиденхему.: «Methodus curandi febres» (1666), «De variolis et, morbo hysterico et hypochondriaco» (1682), «Processus integri in omnibus fere morbis curandis» (1693). Повне зібрання творів С., які всі були написані латинською мовою, багато разів видавалися, в перший раз в 1685; нове видання належить Sydenham-Society (1844; в англ. перекладі, там же, 1848-18501848—1850, 2 т.; є і переклади франц. і нім., Відень, 1786-17871786—1787, 2 т.).
 
== Література ==
* Бородулин В.  И.  Сиденгем Т. // БМЭ. 3 изд. М., 1984. Т.23. С.700-703.
* Кушев Н. // Врачебное дело. 1926. №  21. С.1659-1664.
* Персон С.  А.  Клиническая медицина. 1965. Т.43. №  11. С.139-144.
* https://medgel.ru/article/1000291/
 
[[Категорія:Британські медики]]