Степан I: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
оформлення згідно з ВП:РЖ |
||
Рядок 8:
| інші титули =
| хрещення =
| дата народження =
| місце народження =
| дата смерті = {{ДС|||1058}}
| місце смерті =
| місце поховання =
| попередник = [[Крешимир III]]
Рядок 19:
| династія = [[Трпимировичі]]
| батько = [[Крешимир III]]
| мати =
| герб =
}}
'''Степан I''' ({{lang-hr|Stjepan I}};
== Життєпис ==
[[Файл:L'impero bizantino nel 1045.jpg|міні|ліворуч|230пкс|Володіння Степана I]]Походив з династії [[Трпимировичі]]в. Був сином і спадкоємцем короля Крешимира III, за ім'ям якого гілка династії Трпіміровічів, починаючи зі Степана, історики називають Крешимировічами. 1008 оженився на представниці аристократичного роду Орсеоло. У 1028 році став співкоролем батька.
Після смерті батька Степан став новим королем, проте значні області країни були йому непідконтрольні. Найрозвиненіша частина країни, Далмація узбережжя, формально перебувало під владою Візантії, король Хорватії номінально правив ними як намісник, проте найбільші міста узбережжя були фактично незалежні. Славонія також належала Хорватії лише юридично. Фактично бани Славонії, що належали до іншої гілки Трпіміровічей
Головною своєю метою Степана I вбачав у відновлені владинад Далмацією. Для цього він всіляко прагнув зміцнити союз з Візантією, сподіваючись з її допомогою послабити в Далмації вплив Венеціанської республіки. Король Хорватії приділив велику увагу відновленню потуги війська і флота. У 1032 році він послав частину свого флоту на допомогу Візантії у війні з арабами.
У 1034 році зумів змусити володарів Дуклі, Захумлє і Травуньї визнати свою зверхність. Допомагав цих князівствам позбавити залежності від Візантійської імперії. 1035 році намагався допомогти Альдаберу, графу Карантанії, але без успіху. Того ж року намагався укласти мирний договір з Візантією проти Венецією, проте теж марно. Між 1038 та 1041 роками за допомогою угорських військ захопив місто Задар.
У період правління Степана I швидко почали розвиватися міста центральної Хорватії
У 1046 році після повалення угорського короля Петра Орсеоло, Степан I втрутився в міжусобиці в Угорщині, завдяки чому розширив володіння Хорватії до річки Дрина на сході. Цим скористався [[Список венеціанських дожів|венеціанський дож]] Доменіко I Контаріні і у 1050 році відвоював Задар.
Помер у 1058 році. Владу успадкував син Петар Крешимир.
== Родина ==
Дружина
Діти:
* [[Петар Крешимир IV|Петар Крешимир]] (
* Сісса
* Частимир Гойслав (д/н)
== Джерела ==
* Frederick Bernard Singleton, A Short History of Yugoslav Peoples, 1985. Cambridge University Press, ISBN 0-521-27485-0 {{ref-en}}
*
[[Категорія:Королі Хорватії]]
|