Мехмед III: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 21912077 користувача N.Português (обговорення) Мітка: Скасування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
{{особа}}
'''Мехмед III''' (Мегмед ІІІ; {{lang-ota|محمد ثالث - Mehmed-i slis}}; {{lang-tr|nc Mehmet}}; *[[26 травня]] [[1568]] — †[[22 грудня]] [[1603]]) — 13-й османський [[султан]], син [[Мурад III|Мурада III]] і [[Сафіє Султан]]
==Біографія==
Мехмед III народився в травні 1568 в Стамбулі в сім'ї майбутнього османського султана Мурада III і його наложниці Сафіє-султан.
Вступив на престол у [[1595]] і відразу ж стратив 19 своїх братів за [[Закон Фатіха|законом Фатіха]], побоюючись змови з їхнього боку. Той же страх став причиною введення Мехмедом згубного звичаю не давати царевичам брати участь в управлінні державою за життя батька (як це робилося до тих пір), а тримати їх під замком у [[Топкапи]], в павільйоні «Кафес» («клітка»).
На початку правління Мехмеда III в Константинополі був затриманий, а потім і безслідно пропав, російський посол Данило Ісленьев. Саме правління султана Мехмеда відзначено повстанням Джелалі в Анатолії, причиною якого стало в основному тяжке становище населення через політику Високої Порти.
У 1593 році починається Тринадцятирічна війна в Угорщині, приводом до якої послужив розгром австрійським військом турецького загону під фортецею Сисак. Успіхи австрійців на Дунаї, а заодно і вдалий виступ проти Османської імперії волоського князя Міхая Хороброго, викликали в Константинополі повстання народу і яничарів. За наполяганням великого візира Дамат Ібрагіма-паші і шейх-уль-ісламу Мехмед III у 1596 році рушив з військом до Угорщини, здобув перемогу в Керестецкой битві, але не зумів нею скористатися і повернувся в Константинополь до свого зніженого життя. У 1600 році після довгих і невдалих переговорів турки прорвали оборонну лінію Габсбургів, взявши стратегічно важливу фортецю Надьканіжа. Над Віднем знову нависла загроза облоги, і 1601 року Габсбурги спробували повернути Надьканижа, але безуспішно, проте австрійській армії вдалося взяти Секешфехервар, який турки повернули в 1602 році.
В азіатських областях, захоплених у персів, відбувалися національно-визвольні повстання, туди ж вторгалися і перси. Внутрішнє управління було засмучене, також як і управління військами. У роки правління Мехмеда III прискорюється занепад Османської імперії, і це виразилося в тому, що фактична влада в Османській державі опинилася в руках [[Валіде|валіде-султан]].
Помер [[22 грудня]] [[1603]].
== Сім'я ==
* [[Халіме-султан|Халіме Султан]] — перша наложниця. Народила двох синів і доньку:
* [[Хандан Султан]] — наложниця. Народила як мінімум одного сина.
=== Діти ===
'''Сини''':
* [[Шехзаде Селим]]
* [[Шехзаде Махмуд]]
* [[Ахмед I]]
* [[Мустафа I]]
'''Дочки''':
* дочка (пом. 1628)
* дочка — була одружена з Тириакі Хасаном-пашою (пом. 1611).
* дочка — з листопада 1604 року було одружена з Мірахуром Мустафою-пашею (пом. 1610)
* дочка — з 10 лютого 1612 року було одружена з Махмудом-пашею (пом. 1643), сином Джігалазаде Юсуфа Синана-паші і його другої дружини - дочки Айше Хюмашах-султан.
* дочка — Повнорідна сестра султана Мустафи I. З 1604 роки була одружена за Кара Давут-пашею (пом. 8 січня 1623), який прославився вбивством онука Мехмеда III - султана [[Осман II|Османа II]]. У шлюбі народився син, якого, за деякими даними, планували зробити султаном, змістивши душевнохворого Мустафу I.
* дочка — була одружена з Алі-пашею (пом. 1617).
== Характер ==
Мехмед III був розпусний і кровожерливий (особливо жорстоко переслідував християн) проте любив літературу і поезію, якими займався і сам.
== Література ==
| |||