Ірраціональні числа: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bot Gluck (обговорення | внесок)
додано →‎Примітки: , replaced: == Література == 1.{{Citation | last1=Steen | first1=Lynn Arthur | author1-link=Lynn Arthur Steen | last2=Seebach | first2=J. Arthur Jr. | author2-link=J. Arthur Seebach, Jr. | title=[[Counterexa...
я змінив певні дані і неточності в тексті. Дякую за увагу.
Рядок 1:
'''Ірраціональні числа''' (''позначення для множинимножин''&nbsp;— <math>\mathbb I</math>)&nbsp;— це всі [[дійсні числа]], що не є [[Раціональні числа|раціональними]]: <math>\mathbb I = \R \setminus \Q</math>, — тобто не можуть бути записані як [[Частка|відношення]] [[Цілі числа|цілих чисел]] <math>\frac{z}{n}</math> (<math>z \in \Z</math>, <math>n \in \N</math>), а лише нескінченними неперіодичними [[Десятковий дріб|десятковими дробами]].
 
Уперше '''І.&nbsp;ч.''' постали в [[Геометрія|геометрії]] під час вивчення [[Довжина|довжин]] [[Відрізок|відрізків]] [[Піфагор|піфагорцями]], які, як стверджує легенда{{джерело}}, виявили неспівмірність з одиничною деяких геометричних величин. Оскільки це суперечило їхній [[Піфагореїзм|філософії]] (цілком побудованій на [[Натуральні числа|натуральних числах]]), відкриття якнайсуворіше були приховували, навіть покаравши на смерть одного зі своїх братів&nbsp;— [[Гіппас Метапонтський|Гіппаса Метапонтського]], який (за різними джерелами) чи-то першим знайшов, чи-то розголосив цей факт.
 
== Відмінності записування дійсних чисел ==
Рядок 8:
* <math>\frac{22}{7} = 3.\overline{142857}</math>, що означає «три цілих і сто сорок дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім у періоді» (довжина періоду&nbsp;— шість), тобто <math>142857</math> повторюється нескінчену кількість разів;
* <math>\frac{265}{132} = 2.00\overline{75}</math>, що означає «дві цілих, нуль сотих і сімдесят п'ять у періоді» (довжина періоду&nbsp;— два), тобто <math>75</math> повторюється нескінчену кількість разів;
* <math>\frac{5}{2} = 2.5 \equiv 2.5\overline{0}</math>, скінченний дріб «дві цілих, п'ять десятих»,<ref>Десяткові дроби є нескінченними за побудовою, тому зрозуміло, що після певного десяткового знака можуть стояти самі нулі (<math>a_{0},a_{1}...a_{n}000...</math>), відкиданням яких отримують скінченні дроби.</ref> тобто <math>0</math>нуль повторюється нескінчену кількість разів;
* <math>\frac{3}{1} = 3.{} \equiv 2.\overline{9}</math>, ціле число «три еквівалентне двом цілим і дев'ять у періоді»,<ref>Можемо записати як нескінченний періодичний дріб, оскільки з означення маємо, що <math>2 + \frac{9}{10} + \frac{9}{100} + ... = 3</math>. {{детальніше|0,(9)}}</ref> тобто <math>9</math> повторюється нескінчену кількість разів.
 
Рядок 27:
 
== Філософське значення ==
Про існування неспівмірнихнерівних відрізків знали вже древні математики: їм була відома, наприклад, неспівмірність [[Діагональ|діагоналі]] та сторони [[квадрат]]а, що рівносильно ірраціональності числа <math>\sqrt 2</math> (перше знайдене '''І.&nbsp;ч.''').
 
[[Піфагор]]ове твердження, що всі речі є числа, відображало [[Метафізика|метафізичні]] уявлення [[Стародавня Греція|стародавніх греків]] про Всесвіт як місце гармонії, яку власне можна описати відношеннями натуральних чисел. Так поєднання двох звуків, відношення частот яких є раціональним числом, дає приємне для вуха звучання.