Роман Даміан Санґушко: відмінності між версіями

| ім'я = Роман Даміан СангушкоСанґушко

| зображення = Роман Даміан СангушкоСанґушко.jpg

| підпис_зображення = ''Роман Даміан СангушкоСанґушко''

}}{{othernames|Роман СангушкоСанґушко}}

'''Роман Даміан Євстахій Павло СангушкоСанґушко''', [[князь]] гербу [[Погоня]] ([[17 жовтня]] [[1832]], [[Переворськ]] — [[19 жовтня]] [[1917]], [[Славута]]) — громадський і політичний діяч, промисловець і землевласник, колекціонер. Перший і останній ординат [[Заславська ординація|заславський]]. [[Камергер]] двору російського імператора, [[статський радник]].

Народився [[17 жовтня]] [[1832]] року в сім'ї князя [[Владислав Ієронім СангушкоСанґушко|Владислава Ієроніма СангушкаСанґушка]] і [[Ізабелла Любомирська|Ізабелли з Любомирських СангушковоїСанґушкової]] у [[Пшеворськ]]у.

[[19 жовтня]] [[1868]] у [[Прага|Празі]] взяв шлюб з графинею [[Кароліна СангушковаСанґушкова|Кароліною де Тун Гогенштайн]] ([[1848]]–[[1916]]). Дітей не мав.

Влітку [[1917]] року зі [[Здолбунів|Здолбунова]] до Славути був передислокований 264-й піхотний запасний полк [[Російська імператорська армія|Російської імператорської армії]], у підрозділі почався розклад і командування з метою запобігти погрому [[Євреї|гебрейського]] населення першого вимушене було перевести вояків до останнього. Додатковим аргументом, слугувала наявність у маєтку Романа СангушкаСанґушка добре вишколеної лісової варти, числом шістнадцять [[інгуші]]в. На початку жовтня селяни села [[Радошівка (Ізяславський район)|Радошівка]] почали самовільну порубку князівського лісу, отож варта була виряджена на місце інциденту. Відсутність противаги стала причиною того, що російські солдати вчинили напад на маєток Романа СангушкаСанґушка в Славуті. Старий князь зустрів бунтівників на [[Палац СангушківСанґушків (Славута)|ґанку власної домівки]] і запитав їх про те, чого вони хочуть? У відповідь дезертири скинули 85-річного стариганя на багнети і почали грабунок палацу<ref>Дзіковецький Ю. З недавнього минулого // Літопис Волині.&nbsp;— 1953.&nbsp;— Ч. І.&nbsp;— Вінніпег.&nbsp;— С. 89.</ref>.

За іншими джерелами полк був розквартирований в селі [[Улашанівка (Славутський район)|Улашанівка]] біля Славути, отож самовільною порубкою лісу займалися самі солдати. Через це між ними і лісовою вартою виник конфлікт, який і став причиною нападу російських вояків на маєток князя. Після затримання Романа СангушкаСанґушка повели до центру міста через «довгу» пішохідну кладку. Дорогою князь спіткнувся і був на місці заколотий солдатськими багнетами. Безпосередню участь у вбивстві взяли троє осіб<ref>[http://www.slavuta-mvk.info/index.php?page=syte/text/m.slavuta/1.php Ковальчук С. Князь Сангушко в пам'яті славутчан] {{Перевірено|01|12|2012}}</ref>.

[[Файл:Тіло Романа Даміана Санґушка.JPG|260px|thumb|праворуч|Тіло замордованого князя Романа Даміана СангушкаСанґушка]]

В справі обвинувачення Окружного корпусного суду Тимчасового уряду, що проходив у Славуті протягом [[23 жовтня|23]]-[[26 жовтня]], було встановлено, що Роман СангушкоСанґушко був убитий за попередньою змовою унтер-офіцера Петра Машашина та солдатів Петра Зіновіна, Василя Ієвлєва, Пилипа Короленка, Левашова й інших невстановлених осіб. З цією метою вони увірвалися до князівського палацу, вивели Романа СангушкаСанґушка на двір і «навмисно нанесли князю 31 рану, з яких 2 пробили крізь праву легеню, одна&nbsp;— через серце та стравохід і одна пройшла до аорти та хребта, внаслідок чого наступила смерть князя»<ref name="sap">[http://www.slavuta.km.ua/index.php3?context=info&lang=U&cont=k&id_s=3&id_w=150&m[3]=1 Сапожник О. Роман Сангушко&nbsp;— останній князь родини] {{Перевірено|01|12|2012}}</ref>.

Газета «Волинь» від [[29 жовтня]] [[1917]] року писала, що формальним приводом до нападу на палац послужила вимога росіян видати командира лісової варти: «Погром [палацу] тривав до 4-5 години вечора. Коли палац був розгромлений, солдати вивели з палацу князя СангушкаСанґушка, одягненого в шубу, і повели вулицею, що прилягала до маєтку. На адресу князя лунали вигуки: „Заарештувати його!“, „Убити його!..“ тощо. А коли СангушкоСанґушко хотів зупинитися, солдати позаду підштовхували його в спину прикладами. „Розступись, стріляти буду“,&nbsp;— пролунало з натовпу, і він розступився, залишивши СангушкаСанґушка. У цей час вискочив із громади якийсь солдат й наніс СангушковіСанґушкові удар по голові. Услід за ним солдати почали бити князя багнетами та прикладами куди попало. Закінчивши розправу, потягли СангушкаСанґушка по землі, а невдовзі залишили лежати мертвим на вулиці біля лікарні<ref name="sap"></ref>.»

[[Категорія:СангушкиСанґушки]]