Вікіпедія

Юзеф Потоцький (гетьман): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
може, й так
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 23:
| Alma_mater =
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності = військовийвоєначальник, державний діяч, меценат
| титул =
| посада = сенатор, [[воєвода київський]]
Рядок 33:
| партія =
| головував_(-ла) =
| конфесія = [[католик]]
| батько = [[Анджей Потоцький (гетьман)|Анджей Потоцький]]
| матір = Анна з Рисінських
Рядок 43:
| нагороди = {{Орден Білого орла (Річ Посполита)}}
| примітки =
| зріст =
| вага =
| герб = POL COA Pilawa.svg|50пкс
| підпис_герба =
Рядок 62 ⟶ 60:
Як прибічник Станіслава Лещинського в 1708 році зазнав поразки у [[Битва під Конецполем (1708)|битві під Конєцполем]] з прибічниками [[Август II Фрідріх|Авґуста ІІ]]. 1709 року після [[Полтавська битва|Полтавської битви]] жив у вигнанні в [[Угорщина|Угорщині]] і [[Туреччина|Туреччині]].
 
Очолив загін королівсько-польських військ з поляків&nbsp;— прихильників короля [[Станіслав Лещинський|Станіслава I Лещинського]], який з [[Бендери|Бендер]] вирушив 12 лютого 1711,<ref>''Gierowski Józef A.'' Orlik Filip h. Nowina (1672—1742) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979.&nbsp;— T. XXIV/1, zeszyt 100.&nbsp;— S. 198. {{ref-pl}}</ref> у спільному [[Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711)|поході на Правобережну Україну 1711 року]] запорожців гетьмана [[Пилип Орлик|Пилипа Орлика]], [[Буджацька орда|буджацьких татар]], шведів проти московитів в Україні після укладення Орликом з Кримським ханатом [[Кайрський договір|Кайрського договору]] про оборонно-наступальний військовий союз.<ref>''[[Кресін Олексій Веніамінович|Кресін О]].'' [http://www.history.org.ua/LiberUA/Book/mazepa/3.pdf [[Кресін Олексій Веніамінович|Олексій Кресін]]. Політико-правові аспекти відносин урядів Івана Мазепи та Пилипа Орлика з Кримським ханством].</ref>
 
У [[1714]]&nbsp;р. повернувся до Польщі, разом з примасом [[Теодор Потоцький (примас)|Теодором Потоцьким]] став лідером опозиції до партії магнатів [[Чорторийські|Чорторийських]], яка носила назву [[Фамілія (партія)|«Фамілія»]].
Рядок 68 ⟶ 66:
1734 року очолив військо [[Дзіковська конфедерація|Дзіковської конфедерації]] на підтримку Станіслава Лещинського. У березні 1735&nbsp;р., після падіння короля С. Лещинського, оголосив маніфест про перехід цілого дому Потоцьких на сторону Авґста ІІІ; син Станіслав з іншими прихильниками короля Станіслава тоді перебував у Валахії, тому ці розбіжності в роді Потоцьких викликали задоволення підскарбія Францішка Максиміліяна Оссолінського.<ref>''Dymnicka-Wołoszyńska H.'' Stanisław Potocki h. Pilawa (1698—1760) // [[Polski Słownik Biograficzny]]…&nbsp;— S. 156.</ref>
[[Файл:Колегіальний костел (Івано-Франківськ).jpg|міні|праворуч|200пкс|Місце поховання]]
Близько 1740 року обов'язки його теолога та [[капелан]]а виконував кс. [[Францішек Руссиян]].<ref>Z. Mazur. Russyan (Russjan) Franciszek h. Nalęcz (1706—1788) // [[Polski Słownik Biograficzny].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk, 1979.&nbsp;— T. XXIV/1, zzesz. 100.&nbsp;— S. 137—138. {{ref-pl}}</ref>
 
Помер [[19 травня]] [[1751]] року в [[Залозецький замок|замку Залізців]].<ref>''Barącz S.'' [http://polona.pl/item/565790/68/ Pamiątki miasta Stanisławowa…]&nbsp;— S. 108.</ref>. Був похований у крипті Франківської колегіати.<ref>{{SgKP|XI|193|Stanisławów}}&nbsp;— S. 193. {{ref-pl}}</ref>.
 
=== Посади ===
Рядок 76 ⟶ 74:
 
== Маєтності, меценатство, фундації ==
1715 року за його сприяння [[Кути]] одержали [[магдебурзьке право]].<ref>{{SgKP|V|6|Kuty}}.&nbsp;— S. 6. {{ref-pl}}</ref>. 1742 року купив у князя [[Михайло Казимир Радзивілл (Рибонька)|Михайла Радзивілла «Рибоньки»]] [[Тернопіль]].<ref name="ПГ23"/>. [[1743]] року [[Залізці]] перейшли у власність до Юзефа Потоцького.
 
* Фундатор [[Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Тернопіль)|домініканського костелу та кляштору]] в Тернополі, [[Церква Пресвятої Євхаристії (Львів)|костелу Божого Тіла]] у Львові
Рядок 82 ⟶ 80:
* Реставрація [[Костел і монастир бернардинців (Збараж)|костелу бернардинів]] (1729), [[фундуш]] для кляштору тринітаріїв у [[Збараж]]і
* Побудова костелу тринітаріїв в П'яску (біля [[Томашів|Томашева]]), костелу та кляштору бернардинів в [[Юзефів|Юзефові]], фундуш для кляштору тринітаріїв у [[Кротошин (Великопольське воєводство)|Кротошині]].
* Фундуш для греко-католицької [[Церква святого Юра (Броди)|церкви святого Юра]] у [[Броди|Бродах]]).<ref name="ЛЛ71">''Link-Lenczowski A.'' Potocki Józef h. Pilawa (1673—1751)…&nbsp;— S. 71.</ref>.
 
== Світлини ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Юзеф_Потоцький_(гетьман)