Баррі Гарріс: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 32:
Грав у штатному гурті в клубі Bluebird в Детройті, де акомпанував [[Майлз Девіс|Майлзу Девіса]], [[Сонні Стітт]]у, [[Макс Роуч|Максу Роучу]], [[Тед Джонс|Теду Джонсу]], [[Ворделл Грей|Ворделлу Грею]] та ін. Також грав у клубі Rouge Lounge з [[Лі Конітц]]ем, [[Лестер Янг|Лестером Янгом]] та ін. З 1956 року займався викладацькою діяльнінстю, сформувавши власну теорію інструкцій [[бібоп]]у. У 1956 році недовго грав з Максом Роучем. У 1960 році залишив Дейтройт з [[Кеннонболл Еддерлі|Кеннонболлом Еддерлі]] і оселився у [[Нью-Йорк]]у. У 1958 році випустив свій дебютний альбом ''[[Breakin' It Up]]'' на лейблі [[Argo Records|Argo]], записаний в складі тріо з басистом Вільямом Остіном і ударником [[Френк Гант|Френком Гантом]].
 
З початку 1960-х очолював власне тріо та квінтет. На початку 1960-х грав з [[Юсеф Латіф|Юсефом Латіфом]], [[Коулмен Гокінс|Коулменом Гокінсом]] (1965—69), [[Чарльз Мак-ФерсонМакферсон|Чарльзом Мак-ФерсономМакферсоном]] (1960-ті), Латіфом (1970-ті). На прикінці 1960-х та 1970-х очолював різні дуети в барах та ресторанах Нью-Йорка. Написав аранжування до шести композицій для струнних для концерту Чарльза Мак-ФерсонаМакферсона в Детройті в 1974 році. У 1975 році виступив сольно на джазовому фестивалі у Нью-Йорку. Часто виступав зі [[Чечітка (танець)|степістом]] Джимом Слайдом.
 
У 1982 році заснував Культурний центр джазу, школу і концертний зал, де він викладав до його закриття у 1987 році. Він продовжив викладати на майстер-класах, особливо популярних серед молодих музикантів.