Ейзенштейн Сергій Михайлович: відмінності між версіями

Народився 10 (22) січня 1898 року в родині [[інженер]]а та [[архітектор]]а, з 1917 року [[дійсний статський радник|дійсного статського радника]] [[Ейзенштейн Михайло Осипович|Михайла Осиповича Ейзенштейна]] (1867—1921) і Юлії Іванівни Ейзенштейн (в дівоцтві Конецька). Батько Сергія одружився ще в Петербурзі. Його обраницею стала Юлія Іванівна Конецька, донька заможного столичного купця, мініатюрна і приваблива жінка. Ділова сторона життя чиновника &nbsp;— благополучна, а вдома &nbsp;— бурхливі скандали<ref>[http://www.freecity.lv/zhzl/2389/Згадуючи дитинство, Ейзенштейн пише в своїх споминах: «З кимось татко стрілявся, з кимось до стрілянини не доходило. В якийсь день матінка, як зараз пам'ятаю, в чудовій картатій, шовковій, червоній із зеленим, блузці істерично бігла через квартиру з тим, щоб кинутися в проліт сходів. Пам'ятаю, як її, що билася в істериці, татко ніс назад. Про «процеси»„процеси“ (мається на увазі розлучення) не знаю нічого. Обривками чув, що якісь свідчення давав кур'єр Озолс, щось наче «показувала»„показувала“ кухарка Соломія. Потім була серія днів, коли мене з ранку забирали гуляти по місту на весь день. Потім заплакана матінка зі мною прощалася. Потім матінка поїхала. Потім відвезли обстановку (обстановка була приданим матінки). Кімнати стали неосяжно великими і зовсім порожніми. Я сприймав це навіть якось позитивно. Я став спати і висипатися».]</ref>. [[1909]] року батьки розлучаються, і хлопчик залишається жити з батьком.

За допомогою письменника [[Ептон Сінклер|Ептона Сінклера]] Ейзенштейн приступає до зйомок фільму «Хай живе Мексика!». Однак після того, як було відзнято 75 тисяч метрів плівки, [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталін]] надіслав йому телеграму з пропозицією повернутися до СРСР. Фільм лишився незакінченим, а зі знятого матеріалу іншими режисерами пізніше було змонтовано фільми "«Буря над Мексикою"» і "«Час під сонцем"», які сильно відрізнялися від початкової задумки фільму.<ref>https://books.google.fr/books?id=gLb-AgAAQBAJ&pg=PA121&lpg=PA121#v=onepage&q&f=false История теорий кино</ref>

1941—1946 &nbsp;— знімав фільм «[[Іван Грозний (фільм)|Іван Грозний]]». Зйомки почалися у Москві, а потім, після евакуації студії «[[Мосфільм]]» 1942 року, були продовжені в [[Алмати|Алма-Аті]]. Головну роль зіграв [[Черкасов Микола Петрович|Микола Черкасов]]. Картина вийшла на екрани на початку 1945 року. За першу серію він здобув [[Сталінська премія|Сталінську премію]], друга серія була заборонена і вийшла лише 1958-го; зйомки третьої були припинені. У роки війни брав участь у діяльності [[Єврейський антифашистський комітет|Єврейського антифашистського комітету]].

Дружина Ейзенштейна&nbsp;— [[журналіст]]ка [[Пера Моісеївна Фогельман]] (літературний [[псевдонім]] Пера Аташева, 1900—1965). Вперше вони познайомилися на початку 30-х років (орієнтовно 1934-го)<ref>[https://sobesednik.ru/culture/20130127-tragicheskaya-lyubovnaya-biografiya-sergeya-eizenshteina До 36 років режисер спробував налагодити хоча б побут з жінкою. Його вибір припав на Перу Аташеву, кіножурналістку.]</ref>. Але лише наприкінці життя митець офіційно оформив шлюб. Вона і стала його законною вдовою, так і не побувши справжньою дружиною. Натомість Пера стала одним із укладачів посмертного зібрання творів Ейзенштейна, всіх шести томів, виданих з 1964 по 1971 роки (вона була хранителькою його архіву). Серед іншого, нею був складений альбом фільмів «Радянське кіномистецтво, 1919-19391919—1939» (М .: «Госкиноиздат», 1940).

* Эйзенштейн С. &nbsp;М. &nbsp;Иван Грозный [Кіносценарій]. М.: Госкиноиздат, 1944.&nbsp;— 192 с.

* Эйзенштейн С. &nbsp;М. &nbsp;Как я стал режиссером. Рига: Госкиноиздат, 1946.&nbsp;— 340 с.: фотоилл.

== Нагороди і премії ==

* [[Сталінська премія]] першого ступеня (1941) &nbsp;— за фільм «Олександр Невський» (1938)

* [[Сталінська премія]] першого ступеня (1946) &nbsp;— за першу серію фильму «Іван Грозный» (1944)

* [[орден Леніна]] (1939) &nbsp;— за фільм «Олександр Невський» (1938)

* 28 квітня 2016 &nbsp;— в рамках виконання [[Закон України|закону України]] щодо [[Декомунізація в Україні|декомунізації]], в Одесі, де режисер зняв свій знаменитий «[[Броненосець «Потьомкін» (фільм)|Броненосець „Потьомкін“]]», було увічнено пам'ять Ейзенштейна і його ім'ям було названо колишній [[Провулок Сергія Ейзенштейна|Другий Колгоспний провулок]].<ref>{{cite web|url=http://dumskaya.net/news/park-leninskogo-komsomola-v-odesse-poluchil-imya-057866/|назва=Парк Ленинского комсомола в Одессе получил имя Савицкого, а Пионерская стала Академической|дата=28-04-2016|веб-сайт=dumskaya.net|мовою=ru}}</ref>

* 1998 &nbsp;— [[Центральний банк Російської Федерації|Банком Росії]], на честь століття з дня народження Ейзенштейна були випущені дві пам'ятні монети з портретом режисера.<ref>http://www.cbr.ru/Bank-notes_coins/Base_of_memorable_coins/ShowCoins.aspx?cat_num=5110-0023 100-летие со дня рождения С.&nbsp;М. &nbsp;Эйзенштейна.</ref><ref>http://www.cbr.ru/Bank-notes_coins/Base_of_memorable_coins/ShowCoins.aspx?cat_num=5110-0024 100-летие со дня рождения С.&nbsp;М. &nbsp;Эйзенштейна.</ref>

* У московському [[Музей кіно(Москва)|Музеї Кіно]] є окремий відділ, "«Науково-меморіальний кабінет-музей Ейзенштейна"», в якому зберігаються особисті речі, рукописи, малюнки, документи і фотографії Сергія, що були передані музею його дружиною. Також там знаходиться особиста бібліотека Ейзенштейна -&nbsp;— близько 4000 томів чотирма мовами.

Вплив Ейзенштейна на масову культуру відчувався як в роки його життя, так й по його смерті. Критичні чи хвалебні відгуки на його творчість ставали рушієм в тодішньому молодому радянському кінематографі, а відтак і в масовій культурі тих часів. Дослідження та копіювання його творчості, уже по смерті митця, відображалися як в кіно так і в літературі.

* ''Аксьонов І. А.'' «Сергей Эйзенштейн. Портрет художника» / Заг. ред., післямова і коммент. Н. &nbsp;І. &nbsp;Клеймана. &nbsp;— М.: «Кіноцентр», 1991. &nbsp;— 128 с. &nbsp;— рецензія

* ''Барт Р.'' «Третий смысл. Исследовательские заметки о нескольких фотограммах Эйзенштейна. Строение фильма (сборник статей)» / К.Разлогова. &nbsp;— М.: «Радуга», 1984.

* ''Барт Р., Брехт, С.'' «Эйзенштейн. Как всегда &nbsp;— об авангарде» / Вступ. ст., сост., пер. и коммент. С.Ісаева. &nbsp;— М.: ГІТІС, 1992. &nbsp;— ISBN 5-85717-009-5.

* ''Іванов Вячеслав''. «Эйзенштейн и культуры Японии и Китая». // Схід &nbsp;— Захід. Дослідження. Перекладі. Публикації. &nbsp;— 3. &nbsp;— М.: «Наука», 1988. &nbsp;— С. 279-290279—290.

* [[Домінік Фернандес]]. «Эйзенштейн». &nbsp;— Санкт-Петербург: ІНАПРЕСС, 1996. &nbsp;— 208 с. &nbsp;— ISBN 5-87135-011-9.

* ''Іванов Вячеслав''. «Неизвестный Эйзенштейн &nbsp;— художник и проблемы авангарда. Озорные рисунки Эйзенштейна и «главная„главная проблема»проблема“ его искусства» / Іванов Вячесдав. «Избранные труды по семиотике и истории культуры». &nbsp;— М.: «Языки русской культуры», 1998. &nbsp;— Т. 1. Знакові системи. Кіно. Поетика. &nbsp;— С. 141—378. &nbsp;— ISBN 5-7859-0073-4.

* ''Забродин В.'' «Эйзенштейн: попытка театра: Статьи и публикации». &nbsp;— М.: «Эйзенштейн-центр», 2005. &nbsp;— 344 с. &nbsp;— ISBN 5-901631-15-3.

* ''Забродин В.'' «Эйзенштейн о Мейерхольде: 1919—1948». &nbsp;— М.: «Новое издательство», 2005. &nbsp;— 352 с. &nbsp;— ISBN 5-98379-022-6.

* ''Фрейлих С. І.'' «Теория кино: От Эйзенштейна до Тарковского». &nbsp;— М.: Академичний проект; Фонд «Мир», 2008. &nbsp;— С. 512. &nbsp;— ISBN 978-5-902358-03-9,.

* ''Шкловский В. Б.'' «Эйзенштейн». &nbsp;— М.: «Искусство», 1976. &nbsp;— С. 296.

* «Сергей Эйзенштейн: Конфликт» (передмова. К. М. &nbsp;Ф. &nbsp;Платта) // Формальний метод : Антологія російсбккого модернізму / скл. С. Ушакін. &nbsp;— Москва ; Єкатеринбург: «Кабинетный ученый», 2016. &nbsp;— Т. 1. &nbsp;— С. 315-492315—492. &nbsp;— 956 с. &nbsp;— ISBN 978-5-7525-2995-5.

* ''[[Булгакова Ольга]]''. «Судьба броненосца: Биография Сергея Эйзенштейна» / Оксана Булгакова ; (пер. з англ. А. Скідана, під ред. Я. Левченко]. &nbsp;— СПб. : «Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге», 2017. &nbsp;— 392 c. ISBN 978-5-94380-100-6

* 1989 &nbsp;— «[[Pissoir]]» ''(Канада)''. В ролі Ейзенштейна -&nbsp;— [[Пауль Беттіс]] ''(Paul Bettis)'';

* 1991 &nbsp;— «[[І повертається вітер…]]» ''(в оригіналі -&nbsp;— «И возвращается ветер…»)''. В ролі Ейзенштейна -&nbsp;— Владимир Валов;

* 1996 &nbsp;— «[[Повернення «Броненосця» (фільм)|Повернення „Броненосця“]]» ''(в оригіналі -&nbsp;— «Возвращение „Броненосца“»)'';

* 1996 &nbsp;— «[[Potemkin: The Runner's Cut]]» ''(Англія)''. В ролі Ейзенштейна -&nbsp;— [[Чарльз Денс]] ''(Charles Dance)'';

* 1998 &nbsp;— «[["Histeria!"]]». Серія «Russian Revolution». В ролі Ейзенштейна -&nbsp;— [[Пауль Раґ]] ''(Paul Rugg)'';

* 2000 &nbsp;— «[[Eisenstein]]» ''(Канада-Німеччина)''. В ролі Ейзенштейна -&nbsp;— [[Саймон МакБарні]] ''(Simon McBurney)'';

* 2012 &nbsp;— «[[El efecto K. El montador de Stalin]]» ''(Іспанія)''. В ролі Ейзенштейна -&nbsp;— [[Ентоні Сенен]] ''(Anthony Senen)'';

* 2014 &nbsp;— «[[Escaping Riga]]» ''(Латвія)''. В ролі Ейзенштейна -&nbsp;— [[Міхаілс Карасіковс]].

* 2015 &nbsp;— «[[Эйзенштейн в Гуанахуато]]»<ref>[https://www.gazeta.ru/culture/2015/06/27/a_6858017.shtml Грінуей не дозволяє забути і про те, що перш за все він художник і в історії Ейзенштейна його цікавить привід звернутися, з одного боку, до мексиканської культури, а з іншого -&nbsp;— до теми розкріпачення і пізнання власного тіла. Ейзенштейн постає у фільмі ексцентриком, сором'язливим блазнем, чарівним базікою]</ref> ''(Голандія, Бельгія та Мексика)''. В ролі Ейзенштейна -&nbsp;— [[Ельмер Бек]] ''(Elmer Bäck)'';

* 2015 &nbsp;— «[[Орлова і Олександров]]». В ролі Ейзенштейна -&nbsp;— [[Віталий Хаєв]];

* 2016 -&nbsp;— «[[Escaping Riga]]» ''(Латвія)''. В ролі Ейзенштейна -&nbsp;— [[Міхаілс Карасіковс]].

* 1958 &nbsp;— «[[Сергій Ейзенштейн (документальний фільм)|Сергій Ейзенштейн]]» ''(в оригіналі -&nbsp;— «Сергей Эйзенштейн»)'', режисер [[Кататян Василь Васильович|Василій Катанян]];

* 1990 &nbsp;— «[[Сергій Ейзенштейн: Уроки монтажу]]» ''(в оригіналі -&nbsp;— «Сергей Эйзенштейн: Уроки монтажа»)'', режисер [[Чубасов Вадим Львович|Вадим Чубасов]]; навчальний фільм по монтажу; на замовлення Київського Державного інституту театрального мистецтва ім. І. &nbsp;К. &nbsp;Карпенко-Карого;

* 1998 &nbsp;— «[[Дім майстра]]» ''(в оригіналі -&nbsp;— «Дом мастера»)'', режисер [[Кірєєва Маріанна|Маріанна Кірєєва]];

* 2006 &nbsp;— «[[Сергій Ейзенштейн. Мексиканська хвороба]]» ''(в оригіналі -&nbsp;— «Сергей Эйзенштейн. Мексиканская болезнь»)'', режисер [[Романовський Ігор|Ігор Романовський]].