Сибірський хаскі: відмінності між версіями

[[FileФайл:Leïko au bois de la Cambre.jpg|thumb|]]

'''Сибірський хаскі''' — порода [[Собака|собак]], заводська спеціалізована порода, отримана американськими кінологами у 30-х роках 20-го століття, як їздова собака.

Сибірський хаскі  — термін «хаскі» спочатку позначав самих ескімосів, так їх називали працівники [[Компанія Гудзонової затоки|Гадсонс Бей Компані]]. За іншою версією назва породи пішла від слова "«хрипкий"», що пов'язано із тим, що хаскі рідко гавкають. Це середнього розміру робочий собака. Його характерний алюр рівний і гармонійний. Він відмінно виконує свою початкову функцію в упряжці, перевозячи невеликий вантаж на середній швидкості на значні відстані.

Це незвичайно розумні тварини. Хаскі не люблять самоти. Ці собаки відчувають себе дуже добре в компанії з людиною або іншим собакою. Залишені одні в квартирі або на задньому дворі, з нудьги хаскі можуть стати руйнівниками. Вони доброзичливі і товариські, але все таки не треба забувати, що призначення цих собак  — тягнути. Улюблене заняття для їздового собаки  — бігти в упряжці, ці собаки не мають інстинкту охороняти. Хаскі чудово уживаються в групі собі подібних, строго дотримуючи законів ієрархії. Сутички між собаками служать лише для з'ясування стосунків. До незнайомих собак за межами своїх володінь хаскі найчастіше просто байдужі. Хаскі абсолютно позбавлений запаху і за вдачею незвичайно охайний. Шерсть Хаскі не вимагає особливого догляду, її досить вичісувати раз на тиждень, щоб собака виглядав гарно. В сибірських хаскі буває одна особливість, що відрізняє їх від більшості інших порід,  — блакитні очі.

== Назва породи ==

Термін "«Хаскі"» походить від спотвореного "«Ескі" -» — короткої клички, якою називали ескімосів. Внаслідок ця назва закріпилась за ескімоським хаскі. Це порода з густою шерстю, гострою формою морди з стоячими вухами і загнутим хвостом у формі серпа. Коли перші представники чукотських собак прибули в північну Америку, для відмінності від ескімоських Хаскі їх стали називати сибірськими хаскі, так ця назва зберіглась і по сьогодні.

Хаскі - — американська заводська порода, офіційно зареєстрована в середині 20 ст.

Сибірська хаскі  — граціозний, швидкий і легкий в русі робочий собака середніх розмірів. Її помірно компактний корпус з густою шерстю, стоячі вуха і пухнастий хвіст говорять про північне походження. Характерні вільні і плавні рухи здаються легкими і не вимагаючими жодних зусиль. Сибірська хаскі прекрасно працює в собачій упряжці, перевозячи не важкі вантажі з середньою швидкістю на величезні відстані. Пропорційність будови відображає її силу, жвавість і витривалість. Пси завжди більші, але без грубості будови; суки дрібніші, але не легші. Сибірська хаскі повинна знаходитися в робочій [[кондиція|кондиції]], з міцними і добре розвиненими м'язами.

'''Висота в загривку:''' пси  — 53-60  см, суки  — 51-56  см.

'''Вага:''' пси  — 20-27  кг, суки  — 16-23  кг. Вага пропорційна зростанню. При огляді збоку довжина корпусу від плечолопаткового зчленування до сідничого горба трохи більша від висоти собаки в загривку.

Вади: будь-який прояв масивності кістяка; надлишкова вага. Дискваліфікуючі вади: висота в загривку: пси  — понад 60  см, суки  — понад 56  см, крипторіхизм.

'''Очі.'''Вираз очей  — гострий і проникливий, але доброзичливий, зацікавлений і навіть пустотливий. Очі мигдалеподібної форми, помірно широко і ледве косо поставлені. Колір очей коричневий або блакитний; допускається будь-який з цих кольорів або їх поєднання.

'''Вуха''' середнього розміру, трикутні, високо і близько поставлені. Товсті, покриті густою шерстю, злегка опуклі в задній частині, стоячі на міцних хрящах, із злегка округлими кінцями, направленими строго вгору.

'''Черепна''' частина середніх розмірів, пропорційна корпусу; злегка округла і така, що звужується від очей до мочки носа. Перехід від лоба до морди добре виражений, спинка носа пряма від підстави до мочки носа. Морда середньої довжини, тобто відстань від мочки носа до переходу від лоба до морди дорівнює відстані від переходу від лоба до морди до потиличного горба.

'''Морда''' середньої ширини, поступово звужується до мочки носа, не квадратна і не загострена. Мочка носа чорна у сірих, жовтувато-коричневих або чорних собак, печінкова при мідно-червоному забарвленні, при білосніжному забарвленні може бути тілесною. Допускається рожево-смугастий ніс, так званий сніговий ніс.

'''Губи''' пігментовані, сухі, щільно прилеглі.

'''Шия''' середньої довжини, опукла; коли собака стоїть, вона тримає шию гордовито і високо. Коли собака рухається на рисі, шия трохи витягується вперед.

'''Груди''' глибокі і сильні, але не дуже широкі; найглибша точка грудної клітки знаходиться за ліктями і на їх рівні.

'''Ребра''' опуклі в позвоночик, але сплощення з боків, щоб не сковувати свободу рухів.

'''Спина''' пряма і міцна, лінія спини пряма від загривка до крупу, середньої довжини  — не дуже коротка, не дуже довга і не слабка.

'''Поперек''' міцний і сухий, вужчий, ніж грудна клітка. Живіт злегка підтягнутий.

'''Хвіст''' покритий густою, довгою шерстю, посаджений ледве нижче за лінію верху, в русі собака зазвичай несе його над спиною  — серпом. Піднятий хвіст не повинен загинатися на яку-небудь із сторін тіла і щільно прилягати до спини. У спокої хвіст опущений. Хвіст рівномірно покритий шерстю середньої довжини, що надає йому вигляду круглої кисті.

'''Лопатки''' криво поставлені.

'''Плече''' криво поставлене і у жодному випадку не пряме.

'''М'язи і в'язки''', що пов'язують лопатку з грудною кліткою, міцні і сильні.

При огляді збоку '''пясті''' злегка похилі, зап'ястя міцне і пружне.

'''Кістяк міцний''', але не грубий. Відстань від землі до ліктя трохи більше, ніж відстань від ліктя до загривка. П'яті пальці можна видаляти.

При огляді ззаду в стійці задні кінцівки поставлені помірно широко і паралельно один одному.

'''Забарвлення.''' Допускається будь-яке забарвлення  — від чорного до білосніжного. Часто на голові бувають всілякі відмітини і поцятковані малюнки, що не зустрічаються в інших порід.

Допускається стрижка вусів і шерсті між пальцями і довкола лап для того, щоб надати їм акуратнішого вигляду.

Рухи вільні і плавні, виглядають легкими, без зусиль. На рингу сибірську хаскі слід демонструвати на вільному повідку в помірно швидкій рисі для того, щоб вона показала довгий вас-мах передніх кінцівок і сильний поштовх задніх. При спостереженні спереду і ззаду на кроці сибірська хаскі не ставить лапи на одній лінії (слід в слід). При збільшенні швидкості руху кінцівки поступово сходяться під корпусом ближче до лінії центру ваги, при цьому передні і задні кінцівки виносяться строго вперед; лікті і коліна не вивертаються ні назовні, ні всередину. Задні кінцівки рухаються по одній лінії з передніми. В русі спина залишається міцною і прямою.

== Навчання ==

Під час навчання, Хаскі можуть викликати у вас труднощі. Вони - — надзвичайно інтелектуальні, енергійні, але й уперті, так що потрібно бути готовим до несподіваного. Навчання повинне початися, коли собака ще молода. Перше чого потрібно навчити хаскі - — це показати цуценяті, хто в домі господар. [http://husky.at.ua/index/obuchenie_sibirskikh_khaski/0-9]

Найважливіші характеристики породи  — це середній розмір, міцний кістяк, гармонійна будова, легкі і вільні рухи, густа шерсть, приємна форма голови і вух, «лисячий» хвіст і м'який характер. Собака пристосований до великих фізичних навантажень.

Пороки: грубий кістяк, зайва вага; незграбні, зв'язані або невмілі рухи; довга, жорстка шерсть; масивна, груба, легка або ніжна будова. Структурні пороки, властиві всім іншим породам, також небажані в сибірської хаскі, хоча в даному стандарті вони спеціально не обумовлені. Дискваліфікуючі пороки: Висота в загривку: пси  — вище 60  см, суки  — вище 56  см.

Оскільки порода настільки поширилась в тих країнах де майже немає снігу, або й навіть зовсім немає, сибірським хаскам знайшли альтернативне заняття. Собаки займаються, сумісно з людиною, такими видами спорту як [[канікрос]], [[байкджорінг]], [[скіджорінг]]. Звісно найулюбленішим заняттям для хаски залишається робота в упряжці, тому навіть упряжку дещо змінили, вона тепер пристосована і для країн з теплим кліматом, оскільки замість лез на санях знаходяться колеса. Ці види спорту не лише корисні та цікаві для собаки але й для самої людини. Хоч напрямок подібного заняття спортом в Україні з'явилися нещодавно, але вже має багато прихильників.

Сибірські хаски є жертвою свого вельми привабливого зовнішнього вигляду. Цуценята хаски чарівні і милі настільки, що багато хто бере їх як м'яку іграшку, забуваючи про природу цих собак. Більшість людей звертають увагу на прекрасну подобу і веселий характер, але насправді сибірські хаски не можуть бути хорошими домашніми тваринами для всіх. Мисливський інстинкт займає велике місце в поведінці хаскі. Звичайно, є і винятки - — собаки, які не залишать свого господаря і не накинуться на сусідського кролика або кішку. Завжди потрібно пам'ятати, що [https://www.youtube.com/watch?v=uUtUcKM1whI таких собак не можна залишати без догляду та пускати у самовигул].