Юткевич Сергій Йосипович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис |
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
| Ім'я = Юткевич Сергій Йосипович
| Оригінал імені = {{lang-ru|Юткевич, Сергей Иосифович}}
| Фото = Yutkevich moscow.jpg
| Ширина =
| Підпис = Меморіальна дошка на честь С. Юткевича
Рядок 9:
| Місце народження = [[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія]]
| Дата смерті = 23.4.1985
| Місце смерті = [[Москва]], [[
| Професія = [[кінорежисер]], [[театральний режисер]], [[сценарист]], [[актор]], [[Педагогіка|театральний педагог]]
| Громадянство = {{URS}}
Рядок 22:
}}
'''Сергій Йосипович Юткевич''' ({{lang-ru|Сергей Иосифович Юткевич}}; {{н}} {{ДН|28|12|1904|15}}, [[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія]] — {{†}} {{ДС|23|4|1985}}, [[Москва]], [[
== Життєпис ==
У 1921-1923 роках навчався у популярного тоді Всеволода Мейєрхольда, а потім на Фабриці ексцентричного актора. Навчався і в ВХУТЕМАСі. З [[1928]] року був призначений на посаду керівника Першої кіномайстерні на Ленфільмі, де працював 10 років.
Рядок 32:
=== Кінорежисер ===
Серед перших кінострічок
У 1938—1944 роках
▲Серед перших кінострічок Ютекича фільм « Людина з рушницею».У зв'язку з офіційно розпочатим культом В. Леніна, до створення біографічних кінострічок вождя був залучений і С. Юткевич.
▲У 1938—1944 роках Юткевич був художнім керівником студії «Союздетфільм», але не поривав з практикою [[викладач]]а та з мистецтвознавством. З [[1939]] року отримав професорське звання. Як викладач режисури працював у ВГІКу до 1960-х рр. В повоєнні роки створив близько тридцяти вистав на сценах [[Ленінград]]а та Москви. Серед його робіт — «Баня», «Клоп», «Кар'єра Артуро Уі» П'ять років [[1960]]—[[1965]] Сергій Юткевич був головним режисером Студентського театра Московського Державного [[університет]]у.
=== Художник ===
[[Файл:Заставка Юткевич.jpg|міні|праворуч|200пкс|]]
Режисерська, громадська, викладацька діяльність Сергія Юткевича абсолютно затьмарили його діяльність і творчість як [[художник]]а. Його театральне і акторське життя розпочалося в [[1917]] році. В роки громадянської війни він працював і як [[актор]], і як помічник режисера, і як [[художник]]. Тобто, його художня практика передувала практиці театрального і кінорежисера. На творчу манеру митця сильно вплинули раннє знайомство з ляльковим театром, з [[Циркове мистецтво|цирковим мистецтвом]], з умовним мистецтвом балагана, клоунади і модерністським відтворенням цього світу на площині паперу. Звідси графічна площинність малюнків, чорно-біла манера, зіставлення різних масштабів в одній композиції, незграбність, [[кубізм]] в фігурах і включення в малюнки [[напис]]ів, як на циркових афішах. Все це використовував і художник [[Аннєнков Юрій Павлович]] (1889—1974).
Незважаючи на умовність зображень у Сергія Юткевича була здатність створювати портретні зображення. Серед його малюнків - портретні зображення [[Чарлі Чаплін]]а, Сергія Ейзенштейна, [[клоун]] Серж (А. Александров), куплетист Сатов, [[актор]] Сендеров, теж виконані в умовно-графічній манері. Серед малюнків чимало замальовок до [[театр]]альних постановок тогочасного репертуару («Добре ставлення до коней», «Зовнішньоторг на Ейфелевій вежі»), ескізи до танців ( ескіз акробатичного танцю на музику Скрябіна), малюнки циркових номерів («Акробатичне танго», «Французька боротьба» ).
Графічні малюнки Сергія Юткевича розподілені на серії, серед яких
▲Модерніський характер малюнків С. Юткевича не відповідав характеру сталого радянського мистецтва доби сталінського режиму чи доби кризи радянської влади. Тому їх бачила відносно мала кількість радянських глядачів.
== Фільмографія (російською) ==
{{div col}}
# [[1925
# [[1928]] — «Кружева»
# [[1929]] — «Чёрный парус»
# [[1931
# [[1932]] — «Встречный
# [[1937]] — «Шахтёры»
# [[1937]] — «Как будет голосовать избиратель» (короткометражний)
# [[1938]] — «Человек с ружьём
# [[1940]] — «Яков Свердлов
# [[1941]] — «Новые рассказы бравого солдата Швейка» (короткометражний )
# [[1941]] — «Эликсир бодрости» (короткометражний)
# [[1941]] — «Белая ворона» (короткометражний)
# [[1942]] — «Швейк готовится к бою»
# [[1943
# [[1945]] — «Здравствуй, Москва!»
# [[1947]] — «Свет над Россией»
# [[1948]] — «Три встречи» ( разом із В. Пудовкіним та А. Птушко)
# [[1951]] — «Пржевальский»
# [[1955]] — «[[Отелло]]»
# [[1957]] — «Рассказы о Ленине
# [[1966]] — «Ленин в Польше
# [[1968]] — «Бежин луг
# [[1969]] — «Сюжет для небольшого рассказа»
# [[1981]] — «Ленин в Париже»
{{div col end}}
== Див. також ==
* [[Театр]]
| |||