Епістеме: відмінності між версіями

'''Епісте́ме''', або '''епісте́ма''' ({{lang-el|ἐπιστήμη}}, ''episteme'') — поняття в [[антична філософія|античній філософії]], що позначає [[знання]]<ref name="Blackwell ">Episteme // ''The Blackwell Dictionary of Western Philosophy''. 2004</ref> (також [[наука|науку]] або [[пізнання]]). Походить від дієслова ἐπίσταμαι, «знати, пізнавати, розуміти». [[Платон]] розумів епістеме (знання) як когнітивний стан душі, повністю зосереджений на необхідних і незмінних об'єктах — [[ідея|ідеях]] або [[форма|формах]]. Він протиставляв епістемі термін «[[докса (філософія)|докса]]» (doxaδόξα;) — загальноприйняту думку, [[здоровий глузд]]; когнітивний стан душі, зосереджений на чуттєвих речах<ref name="Blackwell"/>. Розвиваючи думку Платона, [[Арістотель]] тлумачив епістеме як «науку», що надає необхідну й незмінну істину про необхідні й незмінні об'єкти<ref name="Blackwell"/>. Епістеме також відрізнялося від «[[техне]]» (techne) — ремесла, техніки чи прикладної науки. Від слова «епістеме» походить термін [[епістемологія]]<ref name="Blackwell"/>, а також латинське слово «наука» ({{lang-la|scientia}}).