Великомасштабна структура Всесвіту: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Universe Large-Scale - small.gif|thumb|450px|Великомасштабна структура Всесвіту як вона виглядає з нашої Галактики за даними огляду [[SDSS]]. Яскравість кожної точки відображає щільність розподілу галактик на відповідному напрямку в послідовно змінюютьсяу перетинах постійної товщини (10 [[парсек|Мпк]]), такякі щопослідовно лінійнийзмінюються. масштаб зображення зростає уУ міру переходу до більшвіддаленіших віддаленихділянок верствлінійний масштаб зображень зростає, -а томувидимий розмір структур, як здається, падаєзменшується. Яскрава пляма в нижній частині картини - [[Велика Стіна Слоуна]]. <br/>Версія з більшою роздільною здатністю - http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Universe_Large-Scale.gif.]]
 
'''Великомасштабна структура Всесвіту''' в [[космологія | космології]] — структура розподілурозподіл [[МатеріяГалактика|галактик]] (фізика)та [[Скупчення галактик|їх матеріїскупчень]] на найбільшиху спостережуванихпросторі<ref масштабахname="AES_67"/>.
 
 
Рядок 9:
Існування структур більшого розміру тривалий час не розглядалося, хоча таку пропозицію висловив ще [[Джон Гершель]] 1864 року. Він звернув увагу, що майже третина скупчень з опублікованого ним [[Загальний каталог туманностей і скупчень|Загального каталогу]] зосереджена на невеликій ділянці неба поблизу [[Діва (сузір'я)|сузір'я Діви]] й припустив, що вони утворюють сферичну систему із центром у цьому сузір'ї, а Чумацький Шлях перебуває на периферії цього утворення. Відстані до скупчень тоді ще не були відомі, тож таке припущення було швидше здогадкою, однак воно доволі точно описує [[Місцеве надскупчення]] за сучасними даними{{sfn|Макаров}}.
 
До великої кількості скупчень у цьому напрямку намагався привернути увагу [[Харлоу Шеплі]]. У своїй лекції 1934 року він назвав цю структуру ''супергалактикою'' ({{lang-en|supergalaxy in Virgo}})<ref name="1934MNRAS..94..791S"/>. Пізніше таким позначенням користувався також [[Жерар де Вокулер]]<ref name="1953AJ.....58...30D"/>. Також Шеплі звернув увагу на дві віддалені хмари галактик у [[Центавр (сузір'я)|сузір'ї Центавра]] та в [[Годинник (сузір'я)|сузір'ї Годинника]]. За розмірами вони перевищували скупчення галактик. Однак, його погляди не здобули визнання, і лише не так давно стало зрозуміло, що Шеплі був правий{{sfn|Макаров}}.
 
Прорив у вивченні розподілу галактик у просторі було здійснено після публікації «Другого огляду яскравих галактик» (RC2, 1975 рік)<ref name="RC2"/>. За його даними М. Йїевеер та [[Ейнасто Яан Ельмарович|Я. Ейнасто]] побудували тривимірні карти, на яких було видно не лише [[надскупчення галактик]], а й [[Галактична нитка|галактичні нитки]] навколо порожнин<ref name="Einasto"/>{{sfn|Макаров}}.
Теорію утворення такої «комірчастої» структури передбачив [[Зельдович Яків Борисович | Я. Б. Зельдович]]<ref name="AES_67"/> за кілька років до її відкриття астрономами. Основною причиною виникнення неоднорідності є [[гравітаційна нестійкість]]. Майже однорідний спочатку розподіл маси у Всесвіті за рахунок гравітаційної нестійкості концентрується{{sfn|Космология (2001)||місце=[http://cosmo-irk.ru/part6-5.html §6.5. Сценарий формирования крупномасштабной структуры Вселенной]}} на [[Каустика|каустиках]].
 
Можна було б припустити, що ця ієрархія поширюється на структури вищого рівня, але в [[1990]]-іх [[Маргарет Геллер]] і [[Джон Хунра]] з'ясували, що на масштабах близько 300 [[Парсек|мегапарсек]] [[Всесвіт]] практично однорідний<ref name="GELLER897"/>[http://www.sciencemag.org/cgi/content/abstract/246/4932/897{{немає M.в J. Geller & J. P. Huchra, ''Science'' '''246''', 897 (1989).]</ref>джерелі}}.
 
За сучасними уявленнями, Всесвіт являє собою сукупність досить плоских «[[галактична нитка|стін]]», розділених ділянками, в яких практично немає спостережуваної речовини. Ці ділянки назвали [[Войд|войдами]] (від {{lang-en|voids}} - порожнеча), вони мають розмір близько сотні мегапарсек.
Першою спостережуваною стіною стала [[Велика Стіна CfA2]], яка перебуває на відстані 200 мільйонів[[світловий рік | світлових років]],. Вона має розмір близько 500 млн св. років і товщину всього 15 млн св. років. Її видно з ребра і вона виглядає досить вузькою смугою, що пролягає на значній частині неба{{sfn|Макаров}}.
 
У роботах [[Зельдович Яків Борисович | Я. Б. Зельдовича]] показано, що до утворення ниткоподібної великомасштабної структури Всесвіту призводить те, що майже однорідний спочатку розподіл маси у Всесвіті за рахунок гравітаційної нестійкості концентрується на [[Каустика|каустиках]].
 
== Розташування Землі у структурі Всесвіту ==
Рядок 61 ⟶ 60:
| bibcode = 1934MNRAS..94..791S}}
</ref>
 
<ref name="RC2">de Vaucouleurs G., de Vaucouleurs A., Corwin Jr. H. G. The Second Reference Catalogue of bright galaxies (RC2) University of Texas Press, Austin</ref>
<ref name="RC2">
{{cite book
| author = de Vaucouleurs, G.; de Vaucouleurs, A.; Corwin, H. G., Jr.
| title = Second reference catalogue of bright galaxies. Containing information on 4,364 galaxies with references to papers published between 1964 and 1975.
| place = Austin, TX (USA)
| publisher = University of Texas Press
| pages = 6 + 396
| year = 1976
| url = http://adsabs.harvard.edu/abs/1976srcb.book.....D
| bibcode = 1976srcb.book.....D}}
</ref>
 
<ref name="Einasto">{{публікація|стаття
|назва= The Large Scale Structure of the Universe
|відповідальний=Malcolm S. Longair, J. Einasto
|видання= International Astronomical Union Symposia
|том = 79
|рік=1978
|видавництво = Springer Netherlands
|isbn = 978-94-009-9843-8
|DOI= 10.1007/978-94-009-9843-8
|issn= 1743-9213
|pages = 241—251
|спецвідомості=11 b/w illustrations
|частина=Has the Universe the Cell Structure?
|автор=Mihkel Jôeveer |автор2=Jaan Einasto
|частина nodot=1
|мова=en
|ref=Einasto
}}
</ref>
 
<ref name="1953AJ.....58...30D">{{cite journal
| author = de Vaucouleurs, Gerard
| title = Evidence for a local supergalaxy
| journal = Astronomical Journal
| year = 1953
| month = feb
| volume = 58
| pages = 30
| doi = 10.1086/106805
| url = http://adsabs.harvard.edu/abs/1953AJ.....58...30D}}
</ref>
 
<ref name="GELLER897">{{cite article
| author = GELLER MARGARET J.; HUCHRA JOHN P.
| title = Mapping the Universe
| volume = 246
| number = 4932
| pages = 897—903
| date = 17 Nov 1989
| doi = 10.1126/science.246.4932.897
| publisher = American Association for the Advancement of Science
| issn = 0036-8075
| URL = http://science.sciencemag.org/content/246/4932/897
| url = http://science.sciencemag.org/content/246/4932/897.full.pdf
| journal = Science}}
</ref>
 
<ref name="AES_67">{{А-Е-С|Великомасштабна структура Всесвіту|67—68|v1}}</ref>
}}
 
Рядок 99 ⟶ 158:
| volume = 435
| pages = 629-636
| doi = 10.1038/nature03597
}}
* {{публікація
* {{публікація|посилання частина= http://cosmo.irk-ru/part6-1.html |частина=§6.1. Крупномасштабная структура Вселенной
|назва=Космология
|автор= Д.Ю. Климушкин, С.В. Граблевский
|посилання= http://cosmo-irk.ru/index.html
|рік= 2001
|ref=Космология (2001)
|мова = ru
}}
* [http://www.astro.princeton.edu/universe/ Logarithmic Maps of the Universe]