Великомасштабна структура Всесвіту: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Olvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Olvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Universe Large-Scale - small.gif|thumb|450px|Великомасштабна структура Всесвіту як вона виглядає з нашої Галактики за даними огляду [[SDSS]]. Яскравість кожної точки відображає щільність розподілу галактик відповідному напрямку в послідовно змінюються перетинах постійної товщини 10 [[парсек|Мпк]], так що лінійний масштаб зображення зростає у міру переходу до більш віддалених верств - тому розмір структур, як здається, падає. Яскрава пляма в нижній частині картини - [[Велика Стіна Слоуна]]. Версія з
'''Великомасштабна структура Всесвіту''' в [[космологія | космології]] — структура розподілу [[Матерія (фізика) | матерії]] на найбільших спостережуваних масштабах.
== Історія ==
Вже на початку [[XX]] століття було відомо, що зорі групуються в [[Зоряне скупчення | зоряні скупчення]]
Існування структур більшого розміру тривалий час не розглядалося, хоча таку пропозицію висловив ще [[Джон Гершель]] 1864 року. Він звернув увагу, що майже третина скупчень з опублікованого ним [[Загальний каталог туманностей і скупчень|Загального каталогу]] зосереджена на невеликій ділянці неба поблизу [[Діва (сузір'я)|сузір'я Діви]] й припустив, що вони утворюють сферичну систему із центром у цьому сузір'ї, а Чумацький Шлях перебуває на периферії цього утворення. Відстані до скупчень тоді ще не були відомі, тож таке припущення було швидше здогадкою, однак воно доволі точно описує [[Місцеве надскупчення]] за сучасними даними{{sfn|Макаров}}.
За сучасними уявленнями, Всесвіт являє собою сукупність досить плоских «[[галактична нитка|стін]]», розділених ділянками, в яких практично немає спостережуваної речовини. Ці ділянки назвали [[Войд|войдами]] (від {{lang-en|voids}} - порожнеча), вони мають розмір близько сотні мегапарсек.▼
До великої кількості скупчень у цьому напрямку намагався привернути увагу [[Харлоу Шеплі]]. У своїй лекції 1934 року він назвав цю структуру ''супергалактикою'' ({{lang-en|supergalaxy in Virgo}})<ref name="1934MNRAS..94..791S"/>. Пізніше таким позначенням користувався також [[Жерар де Вокулер]]. Також Шеплі звернув увагу на дві віддалені хмари галактик у [[Центавр (сузір'я)|сузір'ї Центавра]] та в [[Годинник (сузір'я)|сузір'ї Годинника]]. За розмірами вони перевищували скупчення галактик. Однак, його погляди не здобули визнання, і лише не так давно стало зрозуміло, що Шеплі був правий{{sfn|Макаров}}.
У роботах [[Зельдович Яків Борисович | Я. Б. Зельдовича]] показано, що до утворення ниткоподібної великомасштабної структури Всесвіту призводить те, що майже однорідний спочатку розподіл маси у Всесвіті за рахунок гравітаційної нестійкості концентрується на [[Каустика|каустиках]].▼
Прорив у вивченні розподілу галактик у просторі було здійснено після публікації «Другого огляду яскравих галактик» (RC2, 1975 рік)<ref name="RC2"/>. За його даними М. Йїевеер та [[Ейнасто Яан Ельмарович|Я. Ейнасто]] побудували тривимірні карти, на яких було видно не лише [[надскупчення галактик]], а й [[Галактична нитка|галактичні нитки]] навколо порожнин{{sfn|Макаров}}.
Можна було б припустити, що ця ієрархія поширюється на структури вищого рівня, але в [[1990]]-і [[Маргарет Геллер]] і [[Джон Хунра]] з'ясували, що на масштабах близько 300 [[Парсек|мегапарсек]] [[Всесвіт]] практично однорідний<ref>[http://www.sciencemag.org/cgi/content/abstract/246/4932/897 M. J. Geller & J. P. Huchra, ''Science'' '''246''', 897 (1989).]</ref>.
▲За сучасними уявленнями, Всесвіт являє собою сукупність досить плоских «[[галактична нитка|стін]]», розділених ділянками, в яких практично немає спостережуваної речовини. Ці ділянки назвали [[Войд|войдами]] (від {{lang-en|voids}} - порожнеча), вони мають розмір близько сотні мегапарсек.
Першою спостережуваною стіною стала [[Велика Стіна CfA2]], яка перебуває на відстані 200 мільйонів[[світловий рік | світлових років]], має розмір близько 500 млн св. років і товщину всього 15 млн св. років.
▲У роботах [[Зельдович Яків Борисович | Я. Б. Зельдовича]] показано, що до утворення ниткоподібної великомасштабної структури Всесвіту призводить те, що майже однорідний спочатку розподіл маси у Всесвіті за рахунок гравітаційної нестійкості концентрується на [[Каустика|каустиках]].
== Розташування Землі у структурі Всесвіту ==
Рядок 42 ⟶ 48:
== Примітки ==
{{примітки
<ref name="1934MNRAS..94..791S">{{cite journal
| author = Shapley, H.
| title = On some structural features of the metagalaxy (George Darwin Lecture)
| journal = Monthly Notices of the Royal Astronomical Society
| year = 1934
| month = jun
| volume = 94
| pages = 791-816
| doi = 10.1093/mnras/94.9.791
| url = http://adsabs.harvard.edu/abs/1934MNRAS..94..791S
| bibcode = 1934MNRAS..94..791S}}
</ref>
<ref name="RC2">de Vaucouleurs G., de Vaucouleurs A., Corwin Jr. H. G. The Second Reference Catalogue of bright galaxies (RC2) University of Texas Press, Austin</ref>
}}
== Література ==
Рядок 50 ⟶ 70:
* ''Пиблс Э. Ф. Д. ''Структура Вселенной в больших масштабах. М., Знание. 1983. − 408 с.
* {{cite web|author=Bahcall N. A. |title=Large scale structure of the universe |year=1996 | |arxiv=astro-ph/9611116}}
* {{cite web|url=http://www.astronet.ru/db/msg/1169719|title=Распределение галактик в местной Вселенной|work=Астронет|date=|author=Д.И.Макаров|accessdate=2017-12-28|ref=Макаров}} {{ref-ru}}
== Посилання ==
| |||