Целевич Юліан Андрійович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
Aeou (обговорення | внесок) Як у нас водиться, назва розділу не відображає адекватно вмісту. |
||
Рядок 27:
| Примітки =
}}
== Біографія ==
Рядок 33:
Народився у селі [[Павлівка (Тисменицький район)|Павелча]] на Станиславівщині (нині Павлівка, [[Тисменицький район]]) у сім'ї священика УГКЦ.
Доля повела його шляхами просвітництва та науки: за плечима залишилися стіни [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівської духовної семінарії]], Львівського університету, де юнак слухав богословські виклади, також лекції відомого історика, згодом професора [[Віденський університет|Віденського університету]] [[Генріх Цайсберг|Генріха Цайсберга]]. Засвоївши все найкраще зі скарбниці [[історія|історічної]] та [[філософія|філосовської]] думки, Ю. Целевич протягом 1866—1868 рр. студіював у [[Відень|Відні]], діставши глибокі знання від професорів Ашбаха, Бідінгера, Єгера, Сімонія та ін. По закінченні університету (1868) він учителює у німецькій гімназії у Львові, викладає у [[Станіславівська державна гімназія|ц.к. гімназії Станіслава]] (1871—1875), потім переїжджає до [[Львів|Львова]], міста, яке було тоді не лише щедре на хліб насущний для викладача української академічної гімназії, а й на осягнення ним високих та поважних ступенів і титулів. У 1878 р. став доктором філософії, а за кілька місяців до своєї
▲Доля повела його шляхами просвітництва та науки: за плечима залишилися стіни [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівської духовної семінарії]], Львівського університету, де юнак слухав богословські виклади, також лекції відомого історика, згодом професора [[Віденський університет|Віденського університету]] [[Генріх Цайсберг|Генріха Цайсберга]]. Засвоївши все найкраще зі скарбниці [[історія|історічної]] та [[філософія|філосовської]] думки, Ю. Целевич протягом 1866—1868 рр. студіював у [[Відень|Відні]], діставши глибокі знання від професорів Ашбаха, Бідінгера, Єгера, Сімонія та ін. По закінченні університету (1868) він учителює у німецькій гімназії у Львові, викладає у [[Станіславівська державна гімназія|ц.к. гімназії Станіслава]] (1871—1875), потім переїжджає до [[Львів|Львова]], міста, яке було тоді не лише щедре на хліб насущний для викладача української академічної гімназії, а й на осягнення ним високих та поважних ступенів і титулів. У 1878 р. став доктором філософії, а за кілька місяців до своєї смерти на шостих загальних зборах Наукового Товариства ім. Шевченка був обраний його головою.
=== Діяльність ===
Рядок 55 ⟶ 53:
* Дальші вісті про опришків ватаги: Олекса Довбушук і Василь Баюрак" (1890)
== Примітки ==
== Джерела та література ==▼
{{reflist}}
* ''В. П. Швидкий.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Целевич Юліан Андрійович] // {{ЕІУ|10|447}}
Рядок 72 ⟶ 73:
[[Категорія:Випускники Львівського університету]]
[[Категорія:Викладачі Станиславівської цісарсько-королівської гімназії]]
[[Категорія:Уродженці Тисменицького району]]
[[Категорія:Померли у Львові]]
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]]
|