Целевич Юліан Андрійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Як у нас водиться, назва розділу не відображає адекватно вмісту.
Рядок 27:
| Примітки =
}}
Д-р '''Юліа́н Андрі́йович Целе́вич''' ({{ДН|[[23|3| березня]] [[1843}}]], [[Павелча]] — {{ДС|[[24|12| грудня]] [[1892}}]], [[Львів]]) — [[Галичина|галицький]] [[педагог]], [[історик]], просвітницький діяч, культурно-громадський подвижник українського духовного відродження другої половини XIX століття. Голова [[НТШ]].
 
== Біографія ==
Рядок 33:
Народився у селі [[Павлівка (Тисменицький район)|Павелча]] на Станиславівщині (нині Павлівка, [[Тисменицький район]]) у сім'ї священика УГКЦ.
 
Доля повела його шляхами просвітництва та науки: за плечима залишилися стіни [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівської духовної семінарії]], Львівського університету, де юнак слухав богословські виклади, також лекції відомого історика, згодом професора [[Віденський університет|Віденського університету]] [[Генріх Цайсберг|Генріха Цайсберга]]. Засвоївши все найкраще зі скарбниці [[історія|історічної]] та [[філософія|філосовської]] думки, Ю. Целевич протягом 1866—1868&nbsp;рр. студіював у [[Відень|Відні]], діставши глибокі знання від професорів Ашбаха, Бідінгера, Єгера, Сімонія та ін. По закінченні університету (1868) він учителює у німецькій гімназії у Львові, викладає у [[Станіславівська державна гімназія|ц.к. гімназії Станіслава]] (1871—1875), потім переїжджає до [[Львів|Львова]], міста, яке було тоді не лише щедре на хліб насущний для викладача української академічної гімназії, а й на осягнення ним високих та поважних ступенів і титулів. У 1878&nbsp;р. став доктором філософії, а за кілька місяців до своєї смертисмерті на шостих загальних зборах Наукового Товариства ім. Шевченка був обраний його головою. Помер [[24 грудня]] [[1892]] року. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле №&nbsp;53.<ref>{{книга |автор = Криса&nbsp;Л., Фіголь&nbsp;Р. |частина = |заголовок = Личаківський некрополь|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2006|том = |сторінки = 303|сторінок = |серія = |isbn = 966-8955-00-5|тираж = }}</ref>
=== Навчання ===
 
Доля повела його шляхами просвітництва та науки: за плечима залишилися стіни [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівської духовної семінарії]], Львівського університету, де юнак слухав богословські виклади, також лекції відомого історика, згодом професора [[Віденський університет|Віденського університету]] [[Генріх Цайсберг|Генріха Цайсберга]]. Засвоївши все найкраще зі скарбниці [[історія|історічної]] та [[філософія|філосовської]] думки, Ю. Целевич протягом 1866—1868&nbsp;рр. студіював у [[Відень|Відні]], діставши глибокі знання від професорів Ашбаха, Бідінгера, Єгера, Сімонія та ін. По закінченні університету (1868) він учителює у німецькій гімназії у Львові, викладає у [[Станіславівська державна гімназія|ц.к. гімназії Станіслава]] (1871—1875), потім переїжджає до [[Львів|Львова]], міста, яке було тоді не лише щедре на хліб насущний для викладача української академічної гімназії, а й на осягнення ним високих та поважних ступенів і титулів. У 1878&nbsp;р. став доктором філософії, а за кілька місяців до своєї смерти на шостих загальних зборах Наукового Товариства ім. Шевченка був обраний його головою.
 
=== Діяльність ===
Рядок 55 ⟶ 53:
* Дальші вісті про опришків ватаги: Олекса Довбушук і Василь Баюрак" (1890)
 
== Примітки ==
== Джерела та література ==
{{reflist}}
 
== Джерела та література ==
* ''В.&nbsp;П.&nbsp;Швидкий.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Целевич Юліан Андрійович] // {{ЕІУ|10|447}}
 
Рядок 72 ⟶ 73:
[[Категорія:Випускники Львівського університету]]
[[Категорія:Викладачі Станиславівської цісарсько-королівської гімназії]]
[[Категорія:Персоналії:Івано-Франківська область]]
[[Категорія:Уродженці Тисменицького району]]
[[Категорія:Померли у Львові]]
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]]