Ольгерд: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Сім'я: такі речі оформляються в генеалогічній літературі таким значком ∞ (дві обручки) |
|||
Рядок 54:
За гіпотезою [[Шабульдо Фелікс Михайлович|Фелікса Шабульда]], [[1359]] року Ольгерд скористався [[Велика зам'ятня|анархією в Золотій Орді]] й уклав союз із темником [[Мамай Кіят|Мамаєм]]<ref name="ЕІУ"/>. Спільно із ним Литва розпочала війну із [[Джучі|джучидським]] «Волзьким царством», яке опанували царевичі-джучиди зі східного крила [[Улус Джучі|Улусу Джучі]]<ref name="ЕІУ"/>. Влітку [[1362]] Ольгерд здійснив визвольний похід у Південно-Східну Україну між [[Дніпро]]м і [[Дон]]ом, а восени — напав на ординське [[Поділля]]. Його військо досягло [[Чорне море|Чорного моря]] біля гирл Дніпра й [[Південний Буг|Південного Бугу]]<ref name="ЕІУ"/>. У цьому поході литовсько-руські сили розбили трьох татарських князів у [[битва на Синіх Водах|битві на Синіх Водах]], про що згадують пізніші джерела<ref name="ЕІУ"/>. Внаслідок успішних військово-політичних Ольгерда землі колишньої Київської Русі позбулися політичної залежності від Золотої Орди й були приєднані до Великого князівства Литовського. Зокрема, частиною Литовської держави стали [[Волинь]], [[Київська земля|Київщина]], [[Чернігівська земля|Чернігівщина]], [[Сіверська земля|Сіверщина]] та [[Поділля]], де постали [[удільне князівство|удільні князівства]], очолювані Гедиміновичами — [[Київське князівство|Київське]], [[Новгород-Сіверське князівство|Новгород-Сіверське]], [[Подільське князівство|Подільське]] та інші<ref name="ЕІУ"/>. Мамай також видав ярлик Ольгерду на володіння Південною Україною — землі від [[Дністер|Дністра]] до верхів'я [[Дон]]у й [[Ока|Оки]]<ref name="ЕІУ"/>.
Ольгерд зумів об'єднати у [[Велике князівство Литовське]] всі білоруські і більшість українських земель. Добрим ставленням до української культури і церкви прихилив до себе населення України-Русі та українських [[князь|князів]] і [[магнат]]ів, які брали участь у державній адміністрації Великого князівства Литовського. На зайнятих руських (українських) землях Ольгерд посадив своїх родичів, а в деяких місцях залишив руських князів із [[Рюриковичі|Рюрикового роду]]. За його правління [[Староукраїнська мова|руська мова]] стала [[Офіційна мова|офіційною мовою]] Великого князівства Литовського.▼
Ведучи боротьбу за об'єднання руських князівств, [[1351]] року Ольгерд уклав союз із [[Велике князівство Тверське|Великим князівством Тверським]] проти ординської [[Велике князівство Московське|Московії]], який закріпив одружившись вдруге із [[Уляна Олександрівна|Уляною]], сестрою тверського князя [[Михаїл Олександрович|Михаїла Олександровича]]<ref name="ЕІУ"/>. У [[1368]]—[[1372]] роках Ольгерд вів [[Московсько-литовська війна (1368—1372)|війну]] із московським князем [[Дмитрій Донський|Дмитрієм Донським]]<ref name="ЕІУ"/>, яка після успіхів литовсько-руського війська над московитами, закінчилася підписанням [[Любуцький мир|Любуцького миру]].
Протягом правління Ольгерда Велике князівсво Литовське воювало із Тевтонським орденом. Провідну роль у ній грав Кейстут, проте сам Ольгерд брав участь у деяких боях проти [[хрестоносці]]в, зокрема [[битва на річці Страва|на річці Страва]] ([[1348]]) та біля замку [[битва при Рудау|Рудау]] ([[1370]])<ref name="ЕІУ"/>.
▲Ольгерд зумів об'єднати у [[Велике князівство Литовське]] всі білоруські і більшість українських земель. Добрим ставленням до української культури і церкви прихилив до себе населення України-Русі та українських [[князь|князів]] і [[магнат]]ів, які брали участь у державній адміністрації Великого князівства Литовського. На зайнятих руських (українських) землях Ольгерд посадив своїх родичів, а в деяких місцях залишив руських князів із [[Рюриковичі|Рюрикового роду]]. За його правління [[Староукраїнська мова|руська мова]] стала [[Офіційна мова|офіційною мовою]] Великого князівства Литовського.
На відміну від Гедиміна, який утворити окрему Литовську православну митрополію, Ольгерд намагався поставити на чолі [[Київська митрополія|Київської митрополії та всієї Русі ]] свого кандидата, домагався від [[Константинопольський патріарх|Константинополя]] повернення [[Київ|Києву]] в такий спосіб реального значення церковної столиці Русі<ref name="ЕІУ"/>. 1353 року литовським кандидатом на Київського митрополита і всієї Русі був [[Феодорит]], [[1355]] року —[[Роман]]а, пізніше — [[Кипріян]]а<ref name="ЕІУ"/>. Відомості про вірування самого Ольгерда суперечливі: одні джерела, зокрема Києво-Печерський пом'яник вказує, що він прийняв християнство й охрестився під іменем Дмитра; інші – що до смерті залишався [[язицтво|язичником]]<ref name="ЕІУ"/>.
Ольгерд зумів об'єднати всі білоруські і більшість українських земель. Добрим ставленням до української культури і церкви прихилив до себе населення України-Русі та українських [[князь|князів]] і [[магнат]]ів, які брали участь у державній адміністрації Великого князівства Литовського. На зайнятих руських (українських) землях Ольгерд посадив своїх родичів, а в деяких місцях залишив руських князів із [[Рюриковичі|Рюрикового роду]]. За його правління [[Староукраїнська мова|руська мова]] стала [[Офіційна мова|офіційною мовою]] Великого князівства Литовського.
== Сім'я ==
| |||