Станіслав Ґольський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 21:
| національність = [[Поляки|поляк]]
| Alma_mater =
| відомий_(відома) = фундатор старого костелу в [[Чортків|ЧортковаЧорткові]]
| рід_діяльності = військовик, урядник, меценат
| титул =
Рядок 48:
| підпис_герба = Герб Роля
}}
'''Станіслав Ґольський''', гербу [[Роля (герб)|Роля]] (іноді ''Гульський'';<ref name="Л1">''[[Леп'явко Сергій Анатолійович|Леп'явко С]].'' Северин Наливайко…&nbsp;— С. 61.</ref> {{lang-pl|Stanisław Golski (Gulski)}}, бл.[[1553]]&nbsp;— [[1612]])&nbsp;— [[поляки|польський]] [[шляхтич]], військовик, урядник в Українських землях [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. [[Воєвода]] [[Подільські воєводи|подільський]] (з [[1599]]-го), [[Руські воєводи|руський]] (з [[1603]]-го).
 
== Життєпис ==
Рядок 54:
Військову службу розпочав рано; як королівський [[ротмістр]] (звання отримав за заслуги) у польсько-московській війні [[1577]]–[[1582]] років за [[Лівонія|Лівонію]] і [[Полоцьк]]у землю. Служив в [[Куявія (польська)|Куявії (польській)]], потім у [[Кварцяне військо|кварцяному війську]] на теренах [[Поділля]], брав участь у боях з [[Татари|татарами]]. Для недопущення нападу татар на землі Речі Посполитої [[канцлер]] коронний [[Ян Саріуш Замойський]] відіслав його в лютому [[1583]]&nbsp;р. для перемовин до [[господар]]я [[Валахія|Валахії]] Міхні ІІ Потурченого.
 
На початку березня 1592 року прибув до [[Фастів|Фастова]] разом зі старостами: [[снятин]]ським [[Миколай Язловецький|Миколаєм Язловецьким]], [[черкаське староство|черкаським]] [[Вишневецький Олександр Михайлович|Олександром Вишневецьким]], [[брацлав]]ським [[Струсь Якуб|Якубом Струсем]]. Вони були призначені урядом комісарами як добрі знавці козацтва для розслідування його дій після початку [[повстання Косинського]]. З Фастова велись ними перемовини з козаками, які засіли в [[Трипілля|Трипіллі]]. Комісари кілька разів вимагали видати [[Криштоф Косинський|Кшиштофа Косинського]], визнати розпорядження уряду та розійтись по домівках.<ref>''[[Леп'явко Сергій Анатолійович|Леп'явко Сергій]]С.'' Криштоф Косинський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій.&nbsp;— К. : Варта, 1994.&nbsp;— 560 с.&nbsp;— С. 40.&nbsp;— ISBN 5-203-01639-9.</ref>
 
[[Северин Наливайко|Семерій Наливайко]] через сильний татарський напад на [[Галичина|Галичину]] та [[Прикарпаття]] через прорахунки коронного комадування волів «сточити битву з Ґольським, ніж з татарином».<ref name="Л1"/> Як барський староста писав до сенаторів РП, що Наливайко «вчинив вторгнення… від Брацлава по… [[Теребовля|Теребовлю]]… держави РП полупив». Попереджав коронну владу про необхідність приборкання повсталих, «щоби та сваволя пожежею всіх не дійшла».<ref>Там само.&nbsp;— С. 63.</ref>
Рядок 60:
[[1595]]&nbsp;р. Ґольський очолював посольство до [[Османська імперія|Османської імперії]]. Посаду старости [[барське староство|барського]] міг отримати після тестя [[Миколай Бучацький-Творовський|Миколая Творовського-Бучацького]], який був ним у [[1571]]–[[1588]]. Брав участь у поході [[1595]]-го гетьмана коронного Я.&nbsp;С.&nbsp;Замойського (якому був вірним бойовим товаришем<ref>[http://www.golebiowski.stansat.pl/genealogia/podhajce/poxv.html Podhajce] {{ref-pl}}</ref>) до [[Молдавське князівство|Молдавії]], коли господарем став [[Єремія Могила]].
 
ВУ час [[рокош Зебжидовського|заколоту]] [[Микола Зебжидовський|Миколая Зебжидовського]] у [[1606]]—[[1609]] роках проти посилення влади короля [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда III Вази]] ''виступав на стороні короля''. У вирішальній [[Битва під Гузовим|битві під Ґузовим]] [[5 липня]] [[1607]] разом з [[Ян Потоцький (староста генеральний)|Яном Потоцьким]] командував корогвою по центру коронного війська.
 
Після цього здійснив подорож до [[Франція|Франції]], [[Англія|Англії]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Італія|Італії]] ([[1607]]–[[1611]]). Повернувшись до Речі Посполитої [[1611]]&nbsp;р., командував коронним військом замість хворого [[Великий гетьман коронний|коронного гетьмана]] [[Станіслав Жолкевський|Станіслава Жолкєвського]], займався відбудовою [[Чортківський замок|замку у Чорткові]], зруйнованого [[1610]]&nbsp;р. татарами. Був гарантом збереження скарбу воєводи [[Брацлавські воєводи|брацлавського воєводи]] [[Стефан Потоцький (староста генеральний)|Стефана Потоцького]] у своєму замку в [[Підгайці|Підгайцях]], перевезеного туди [[Марія Амалія Могилянка|Марією Амалією Могилянкою]] перед походом чоловіка в [[Молдова|Молдавію]] в [[1612]]&nbsp;р., який став невдалим.<ref>''Skrzypecki Т. Н.'' Potok Złoty…&nbsp;— S. 31.</ref>
 
Був ''похований у [[костел святого Станіслава (Чортків)|костелі Св.святого Станіслава]] монастиря домініканців Чортковау Чорткові'' (збудували з його ''фундушу'' від [[22 лютого]] [[1610]]&nbsp;р., за яким записав для його утримання село [[Шманьківці]]).<ref>''Ostrowski J. K.'' Kościół p.w. Św. Stanisława biskupa…&nbsp;— S. 91.</ref>
 
Портрет Станіслава Ґольського<ref>Там само.&nbsp;— Il. 257.</ref> у 2009&nbsp;р. знаходився (ймовірно, знаходиться зараз) в [[Костел Святої Трійці (Краків)|костелі домініканців]] (Краків, вул. Столярська, недалеко від [[Вавель|Вавелю]], [[ЦеркваМаріацький Успіння Пресвятої Богородиці (Краків)костел|Маріяцького костелу]]).
 
=== Посади ===
Стражник польний коронний,<ref>''Kazimierz Przyboś'' (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego…&nbsp;— S. 44.</ref> [[галицькі каштеляни|каштелян галицький]] (1594&nbsp;р.), [[староста]] барський, [[летичів]]ський, воєвода подільський (до 1603), руський (1603—1612)<ref>''Niesiecki К.'' Korona polska przy złotej wolności…&nbsp;— Lwów, 1728.&nbsp;— tT. 1.&nbsp;— 406 s.&nbsp;— S. 157. {{ref-pl}}</ref>.
 
=== Маєтності ===
Викупив у [[1605]]&nbsp;р. [[Підгайці]] (''перетворив їх на свою родинну резиденцію'') та [[Козова|Козову]] у коронного маршалка [[Миколай Вольський (маршалок)|Миколая Вольського]].
Поступово став власником [[Бучач]]а, [[Чортків|Чорткова]]<ref name="L230"/> (з [[1597]]), [[Вербів (Бережанський район)|Вербова]], які через авантюру його спадкоємця-брата [[Ян Ґольський|Яна Ґольського]] (†[[1613]]&nbsp;— каштеляна [[Кам'янець-Подільський|кам'янецького]] або галицького) з дружиною Зоф'єю з Замєхова (Замєховською) зі згаданим скарбом зрештою, після численних судових суперечок, облоги [[Голгоча|Голгочого]], [[Підгайці|підгаєцького замку]]<ref>''Skrzypecki Т. Н.'' Potok Złoty…&nbsp;— S. 32.</ref> перейшли до Стефана Потоцького. Був посідачем [[Трибухівці (Бучацький район)|Трибуховець]] ([[1611]]&nbsp;р.<ref>''Biernat M.'' Kościół parafialny p.w.Matki Boskiej Nieustającej Pomocyw Trybuchowcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— CzT. I, tom 18.&nbsp;— 368 s., 508 il.&nbsp;— S. 283.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I).&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref>). Єжи Войцех [[Бучацькі-Творовські|Бучацький-Творовський]] в 1611 році продав йому різні маєтності.<ref>''[[Адам Бонецький|Boniecki A]]''. [https://polona.pl/item/10355900/262/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— tT. 2.&nbsp;— S. 222. {{ref-pl}}</ref>
 
=== Шлюби ===
Рядок 79:
Вперше був одружений з Катажиною Творовською-Бучацькою&nbsp;— донькою Миколая, внучкою [[Ян Творовський (Бучацький)|Яна Творовського]], ставши її другим<ref>в інтернет-джерелі, яке формально не є АД, вказано, що був єдиним чоловіком → [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/buczaccy-tworowscy01.html Buczaccy-Tworowscy (01)] {{ref-pl}}</ref> чоловіком.<ref name="L230">''Lepszy K.'' Golski (Gulski) Stanisław h. Rola…&nbsp;— S. 230.</ref> Шлюб був бездітним.<ref name="L231">''Lepszy K.'' Golski (Gulski) Stanisław h. Rola…&nbsp;— S. 231.</ref> В результаті шлюбу «взяв» маєтки у Барському старостві.<ref name="L230"/>
 
Вдруге ([[1610]]&nbsp;р.) одружився з Анною з Потоцьких ([[1593]]—[[1623]], пізніше [[Заславські|Заславською]], потім [[Корецькі|Корецькою]])&nbsp;— донькою [[Підчаший|підчашого]] [[Поділля|подільського]], каштеляна [[каштеляни Кам'янця-Подільського|кам'янецького]] [[Анджей Потоцький (кальвініст)|Анджея (Єнджея) Потоцького]], рідною сестрою [[Станіслав Ревера Потоцький|«Ревери»]]<ref>''Lipski A.'' Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.&nbsp;— Tom XXVII/4.&nbsp;— Zeszyt 115.&nbsp;— 625—831 s.&nbsp;— S. 770. {{ref-pl}}</ref><ref>[http://www.geni.com/people/Stanis%C5%82aw-Golski/6000000006624162047 Stanisław Golski]</ref><ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy01.html#X Potoccy (01)] {{ref-pl}}</ref>. [[Шлюб]] тривав недовго, також був бездітним.<ref name="L231"/> Від дружини отримав [[Оришківці (Гусятинський район)|Оришківці]], [[Гадинківці]].<ref name="L230"/>
 
== Примітки ==
Рядок 92:
* ''Lepszy K.'' Golski (Gulski) Stanisław h. Rola // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Kraków&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959—1960.&nbsp;— T. VIII.&nbsp;— S. 230—231. {{ref-pl}}
* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://polona.pl/item/181770/130/ Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana…]&nbsp;— [[Львів|Lwów]]&nbsp;: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— 761 s.&nbsp;— S. 248. {{ref-pl}}
* ''[[Ян Юліуш Островський|Ostrowski J. K]].'' Kościoł p.w. Św. Stanisława biskupa i męczennika oraz klasztor dominikanów w Czortkowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009.&nbsp;— Cz. I.&nbsp;— T. 17.&nbsp;— 508 s., 806 il.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I).&nbsp;— ISBN 978-83-89273-71-0. {{ref-pl}}
* ''Przyboś K.'' (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1987.&nbsp;— 417 s.&nbsp;— ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. {{ref-pl}}
* ''Skrzypecki Т. Н.'' Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.&nbsp;— Opole&nbsp;: Solpress, 2010.&nbsp;— 256 s.&nbsp;— S. 31.&nbsp;— ISBN 978-83-927244-4-5. {{ref-pl}}