Станіслав Ґольський: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 21:
| національність = [[Поляки|поляк]]
| Alma_mater =
| відомий_(відома) = фундатор старого костелу в [[Чортків|
| рід_діяльності = військовик, урядник, меценат
| титул =
Рядок 48:
| підпис_герба = Герб Роля
}}
'''Станіслав Ґольський''', гербу [[Роля (герб)|Роля]] (іноді ''Гульський'';<ref name="Л1">''[[Леп'явко Сергій Анатолійович|Леп'явко С]].'' Северин Наливайко… — С. 61.</ref> {{lang-pl|Stanisław Golski (Gulski)}}, бл.[[1553]] — [[1612]]) — [[поляки|польський]] [[шляхтич]], військовик, урядник в Українських землях [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. [[Воєвода]] [[Подільські воєводи|подільський]] (з [[1599]]-го), [[Руські воєводи|руський]] (з [[1603]]-го).
== Життєпис ==
Рядок 54:
Військову службу розпочав рано; як королівський [[ротмістр]] (звання отримав за заслуги) у польсько-московській війні [[1577]]–[[1582]] років за [[Лівонія|Лівонію]] і [[Полоцьк]]у землю. Служив в [[Куявія (польська)|Куявії (польській)]], потім у [[Кварцяне військо|кварцяному війську]] на теренах [[Поділля]], брав участь у боях з [[Татари|татарами]]. Для недопущення нападу татар на землі Речі Посполитої [[канцлер]] коронний [[Ян Саріуш Замойський]] відіслав його в лютому [[1583]] р. для перемовин до [[господар]]я [[Валахія|Валахії]] Міхні ІІ Потурченого.
На початку березня 1592 року прибув до [[Фастів|Фастова]] разом зі старостами: [[снятин]]ським [[Миколай Язловецький|Миколаєм Язловецьким]], [[черкаське староство|черкаським]] [[Вишневецький Олександр Михайлович|Олександром Вишневецьким]], [[брацлав]]ським [[Струсь Якуб|Якубом Струсем]]. Вони були призначені урядом комісарами як добрі знавці козацтва для розслідування його дій після початку [[повстання Косинського]]. З Фастова велись ними перемовини з козаками, які засіли в [[Трипілля|Трипіллі]]. Комісари кілька разів вимагали видати [[Криштоф Косинський|Кшиштофа Косинського]], визнати розпорядження уряду та розійтись по домівках.<ref>''
[[Северин Наливайко|Семерій Наливайко]] через сильний татарський напад на [[Галичина|Галичину]] та [[Прикарпаття]] через прорахунки коронного комадування волів «сточити битву з Ґольським, ніж з татарином».<ref name="Л1"/> Як барський староста писав до сенаторів РП, що Наливайко «вчинив вторгнення… від Брацлава по… [[Теребовля|Теребовлю]]… держави РП полупив». Попереджав коронну владу про необхідність приборкання повсталих, «щоби та сваволя пожежею всіх не дійшла».<ref>Там само. — С. 63.</ref>
Рядок 60:
[[1595]] р. Ґольський очолював посольство до [[Османська імперія|Османської імперії]]. Посаду старости [[барське староство|барського]] міг отримати після тестя [[Миколай Бучацький-Творовський|Миколая Творовського-Бучацького]], який був ним у [[1571]]–[[1588]]. Брав участь у поході [[1595]]-го гетьмана коронного Я. С. Замойського (якому був вірним бойовим товаришем<ref>[http://www.golebiowski.stansat.pl/genealogia/podhajce/poxv.html Podhajce] {{ref-pl}}</ref>) до [[Молдавське князівство|Молдавії]], коли господарем став [[Єремія Могила]].
Після цього здійснив подорож до [[Франція|Франції]], [[Англія|Англії]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Італія|Італії]] ([[1607]]–[[1611]]). Повернувшись до Речі Посполитої [[1611]] р., командував коронним військом замість хворого [[Великий гетьман коронний|коронного гетьмана]] [[Станіслав Жолкевський|Станіслава Жолкєвського]], займався відбудовою [[Чортківський замок|замку у Чорткові]], зруйнованого [[1610]] р. татарами. Був гарантом збереження скарбу
Був ''похований у [[костел святого Станіслава (Чортків)|костелі
Портрет Станіслава Ґольського<ref>Там само. — Il. 257.</ref> у 2009 р. знаходився (ймовірно, знаходиться зараз) в [[Костел Святої Трійці (Краків)|костелі домініканців]] (Краків, вул. Столярська, недалеко від [[Вавель|Вавелю]], [[
=== Посади ===
Стражник польний коронний,<ref>''Kazimierz Przyboś'' (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego… — S. 44.</ref> [[галицькі каштеляни|каштелян галицький]] (1594 р.), [[староста]] барський, [[летичів]]ський, воєвода подільський (до 1603), руський (1603—1612)<ref>''Niesiecki К.'' Korona polska przy złotej wolności… — Lwów, 1728. —
=== Маєтності ===
Викупив у [[1605]] р. [[Підгайці]] (''перетворив їх на свою родинну резиденцію'') та [[Козова|Козову]] у коронного маршалка [[Миколай Вольський (маршалок)|Миколая Вольського]].
Поступово став власником [[Бучач]]а, [[Чортків|Чорткова]]<ref name="L230"/> (з [[1597]]), [[Вербів (Бережанський район)|Вербова]], які через авантюру його спадкоємця-брата [[Ян Ґольський|Яна Ґольського]] (†[[1613]] — каштеляна [[Кам'янець-Подільський|кам'янецького]] або галицького) з дружиною Зоф'єю з Замєхова (Замєховською) зі згаданим скарбом зрештою, після численних судових суперечок, облоги [[Голгоча|Голгочого]], [[Підгайці|підгаєцького замку]]<ref>''Skrzypecki Т. Н.'' Potok Złoty… — S. 32.</ref> перейшли до Стефана Потоцького. Був посідачем [[Трибухівці (Бучацький район)|Трибуховець]] ([[1611]] р.<ref>''Biernat M.'' Kościół parafialny p.w.Matki Boskiej Nieustającej Pomocyw Trybuchowcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. —
=== Шлюби ===
Рядок 79:
Вперше був одружений з Катажиною Творовською-Бучацькою — донькою Миколая, внучкою [[Ян Творовський (Бучацький)|Яна Творовського]], ставши її другим<ref>в інтернет-джерелі, яке формально не є АД, вказано, що був єдиним чоловіком → [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/buczaccy-tworowscy01.html Buczaccy-Tworowscy (01)] {{ref-pl}}</ref> чоловіком.<ref name="L230">''Lepszy K.'' Golski (Gulski) Stanisław h. Rola… — S. 230.</ref> Шлюб був бездітним.<ref name="L231">''Lepszy K.'' Golski (Gulski) Stanisław h. Rola… — S. 231.</ref> В результаті шлюбу «взяв» маєтки у Барському старостві.<ref name="L230"/>
Вдруге ([[1610]] р.) одружився з Анною з Потоцьких ([[1593]]—[[1623]], пізніше [[Заславські|Заславською]], потім [[Корецькі|Корецькою]]) — донькою [[Підчаший|підчашого]] [[Поділля|подільського]], каштеляна [[каштеляни Кам'янця-Подільського|кам'янецького]] [[Анджей Потоцький (кальвініст)|Анджея (Єнджея) Потоцького]], рідною сестрою [[Станіслав Ревера Потоцький|«Ревери»]]<ref>''Lipski A.'' Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609) // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVII/4. — Zeszyt 115
== Примітки ==
Рядок 92:
* ''Lepszy K.'' Golski (Gulski) Stanisław h. Rola // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959—1960. — T. VIII. — S. 230—231. {{ref-pl}}
* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://polona.pl/item/181770/130/ Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana…] — [[Львів|Lwów]] : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — Т. 2. — 761 s. — S. 248. {{ref-pl}}
* ''[[Ян Юліуш Островський|Ostrowski J. K]].'' Kościoł p.w. Św. Stanisława biskupa i męczennika oraz klasztor dominikanów w Czortkowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I. — T. 17. — 508 s., 806 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. {{ref-pl}}
* ''Przyboś K.'' (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — 417 s. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. {{ref-pl}}
* ''Skrzypecki Т. Н.'' Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — S. 31. — ISBN 978-83-927244-4-5. {{ref-pl}}
|