Лузітани: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Iberia_300BC-en.svg|міні|250пкс|Мовна карта Піренейського півострова (300 до н. е.): {{легенда|pink|Лузітани і веттони}}]]
 
'''Лузіта́ни''' ({{lang-la|Lusitani}}) — в VІ — I ст. до н.е. група [[індоєвропейці|індоєвропейських]] племен, що мешкала на заході [[Піренейський півострів|Піренейського півострова]], на теренах сучасної [[Португалія|Португалії]]. Займали землі в межиріччі [[Дору (річка)|Дору]] й [[Таг|Тагу (Тежу)]], а також частково [[іспанія|іспанські]] провінції [[Естремадура|Естремадуру]] й [[Саламанка (провінція)|Саламанку]]. Точне етнічне й лінгвістичне походження невідоме. Вважаються докельтським, паракельтським або протокельтським народом. Розмовляли [[лузітанська мова|лузітанською мовою]] індоєвропейської групи, близькою до [[кельтські мови|кельтських]] й [[італійські мови|італійських мов]]. Більшість племінних назв та топонімів мають кельтське походження. Споріднені з сусідніми [[веттони|веттонами]] та [[турдули|турдулами]]. Не мали єдиної політичної організації, але мали почуття культурної спільності. Поділялися на самостійні племена, що керувалися військовими родами й контролювали певні території. Мешкали у селищах, займалися [[землеробство]]м і [[скотарство]]м. Перебували під кельтським релігійним впливом. Були [[язичництво|язичниками]], практикували тваринні жертвоприношення. Вшановували [[Ендовелік]]а ({{lang-la|Endovelicus}}), бога здоров'я й безпеки, та [[Атегіна|Атегіну]], богиню родючості. Розвинули примітивне образотворче мистецтво (скульптуру). Під час зовнішньої небезпеки об'єднувалися в союз. Вели успішні війни проти [[Карфаген|карфагенян]] та [[римське завоювання Іспанії|римлян]]. Використовували тактику [[партизанська війна|партизанської війни]]. У [[147 до н.е.|147]] — [[147 до н.е.|139 рр. до н.е.]] під проводом вождя [[Віріат|Віріата]] боролися проти римського панування. [[61 до н.е.|61 року до н.е.]] були підкорені Римом. Зазнали [[романізація|романізації]] — прийняли [[римське право]], звичаї та латину. Близько [[27 до н.е.|27 року до н.е.]] землі лузітанів були перетворені на [[римська провінція|римську провінцію]] [[Лузітанія]]. Після постання [[Королівство Португалія|Португальського королівства]] в ХІІ столітті лузітани стали вважатися пращурами [[португальці]]в (ця ідея була освячена в національній епопеї «[[Лузіади]]» [[Луїс де Камоенс|Луїша де Камоенша]]). У новітній португальській мові «лузітани», «лузітанський» — переносно про португальців, португальське.
 
== Походження ==
Вважаються докельтським, паракельтським або протокельтським народом. Зокрема, за гіпотезою [[Страбон]]а походили від [[кантабри|кантабрів]], [[ібери|іберського]] автохтонного населення півострова; на думку [[Діодор Сицилійський|Діодора Сицилійського]] були [[германці|германцями]]-[[кімбри|кімбрами]]; [[Артемідор Далдіанський]] називав їх '''белітанами''' ({{lang-la|Belitani}}), [[кельти|кельтами]]; [[Пліній Старший]] і [[Помпоній Мела]] відокремлювали їх від кельтів.
 
Більшість племінних назв та топонімів мають кельтське походження. Споріднені з сусідніми [[веттони|веттонами]] та [[турдули|турдулами]].
 
== Племена ==