Унівська друкарня: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
G.Tuono (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
== Відомості ==
Заснована на базі Львівської друкарні [[єпископ]]а [[Арсеній (Желиборський)|Арсенія
отримав від короля Міхала Вишневецького дозвіл на її відкриття<ref>''[[Скочиляс Ігор Ярославович|Skoczylas I]]''. Szeptycki Andrzyli, w zakonie Barlaam, h. własnego (1647—1715) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 230. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. {{ref-pl}}</ref>).
Друкувала книги старослов'янською і українською мовами (у тому числі [[буквар]]і, твори [[Софонович Теодосій|Т(Ф)еодосія Софоновича]], [[Кирило Транквіліон-Ставровецький|Кирила Ставровецького]], україномовне «Житіє святого Володимира»).
Рядок 25 ⟶ 26:
Унівська друкарня — єдина з позальвівських друкарень, що так довго існувала, — з постійними й великими перервами понад сто років. Випустила ця друкарня понад 25 книжок, правда другорядних, що особливого значення в історії нашої культури не мають. Львівська братська друкарня своїми процесами не дала нормально розвинутися друкарні Унівській і після 1770 вона цілком занепала.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
| |||