Сіверський Донець: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
RALKA (обговорення | внесок) Замінено вміст на «#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Сіверський Дінець» Мітка: Замінено |
м Відкинуто редагування RALKA (обговорення) до зробленого Andriy.v Мітки: Вилучено перенаправлення Відкіт |
||
Рядок 1:
{{Річка
| назва = Сіверський Донець
| зображення = Donec near shepilovo.JPG
| зображення_розмір = 300px
| підпис = Сіверський Донець
| довжина = 1 053 [[км]]
| висота_витоку = 200 [[м]]
| стік = 159 м³/с (за 119 км від гирла)<br/>200 м³/с (в гирлі)
| площа_басейну = 98 900 [[км²]]
| витік = с. [[Подольхи]], [[Прохоровський район]], [[Бєлгородська область]], {{RUS}}
| витік_коорд = {{coord|51|01|41|N|36|57|53|E|scale:10000_scale:10000_region:RU}}<!-- там є пам'ятник у місці витоку, хто його знає — поставте координати -->
| гирло = [[Дон]]
| гирло_коорд = {{coord|47|36|02|N|40|54|50|E|scale:100000_scale:100000_region:RU}}
| країни_басейну = {{UKR}} — 55 %,<br/> {{RUS}} — 45 %
| прирічкові_країни={{RUS}}<br/>[[Бєлгородська область|Бєлгородська]] та [[Ростовська область|Ростовська області]]<br/>{{UKR}}<br/>[[Харківська область|Харківська]], [[Донецька область|Донецька]], [[Луганська область|Луганська області]]
| притоки = '''Праві:'''
* [[Бистра (притока Сіверського Дінця)|Бистра]]
* [[Бабка (річка)|Бабка]]
* [[Уда (річка)|Уда]]
* [[Мож]]
* [[Верхня Біленька]]
* [[Берека (річка)|Берека]]
* [[Казенний Торець]]
* [[Бахмутка]]
* [[Лугань]]
* [[Луганчик]]
* [[Велика Кам'янка (річка)|Велика Кам'янка]]
'''Ліві:'''
* [[Оскіл]]
* [[Волоська Балаклійка]]
* [[Вовча (притока Сіверського Дінця)|Вовча]]
* [[Хотімля (річка)|Хотімля]]
* [[Великий Бурлук (річка)|Великий Бурлук]]
* [[Гнилиця (річка)|Гнилиця]]
* [[Середня Балаклійка]]
* [[Мокрий Ізюмець|Ізюмець]]
* [[Нетриус]]
* [[Жеребець (річка)|Жеребець]]
* [[Красна (притока Сіверського Дінця)|Красна]]
* [[Борова (притока Сіверського Дінця)|Борова]]
* [[Айдар (річка)|Айдар]]
* [[Євсуг (річка)|Євсуг]]
* [[Деркул (притока Сіверського Дінця)|Деркул]]
* [[Нежеголь]]
| мапа = File: Seversky Donets.png
| мапа_розмір =
| мапа_підпис = Басейн Сіверського Дінця
}}
'''Сі́верський Доне́ць'''<ref group="Прим."> У назві відбувається чергування і/о<sup><small>[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ ULIF]</small></sup>:
{|
|-
| називний відмінок || Доне́ць
|-
| родовий відмінок || Дінця́
|-
| давальний відмінок || Дінцю́, Дінце́ві
|-
| знахідний відмінок || Доне́ць
|-
| орудний відмінок || Дінце́м
|-
| місцевий відмінок || на/у Дінцю́, Дінці́
|-
| кличний відмінок || Дінцю́
|}</ref> (також '''Діне́ць'''<ref>[http://izbornyk.org.ua/encycl/euii040.htm Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1957. — Т. 2. — С. 509—524.]</ref>) — [[річка]] півдня [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейської рівнини]], що тече через [[Бєлгородська область|Бєлгородську область]] [[Росія|Росії]], [[Харківська область|Харківську]], [[Донецька область|Донецьку]] й [[Луганська область|Луганську]] [[Область (адміністративна одиниця)|області]] [[Україна|України]], і [[Ростовська область|Ростовську область]] [[Росія|Росії]]; права й найбільша [[притока]] [[Дон]]у. Головна водна артерія [[Східна Україна|Східної України]].
== Дослідники річки ==
Дослідженням річки займався радянський гідротехнік [[Пузиревський Нестор Платонович]] і багато інших природознавців.
* ''див. [[Дослідники природи сходу України]]''
== Назва та етимологія ==
[[Файл:SeverskyDonets3 Greek.png|thumb|ліворуч|170px|Назви басейну у працях давньогрецьких дослідників: [[Танаїс (річка)|Танаїс]] впадав у [[Меотіс]] (Μαιῶτις)]]
Відомі назви річки:
* Танаїс,
* Малий Дон,
* Донець,<ref name=don>[Н. Є. Михайличенко. Взаємодія гідронімії та ойконімії (на матеріалі Центрального та Східного регіонів України // '''Λογος όνομαστική''' {{nobr|№ 1 (3), 2009, с. 36-41}}]</ref><ref name=mur/>
* Сіверський Донець,<ref name=mur/><ref name=sar/><ref name=gwan/>
* Північний Донець.<ref name="Каталог">{{книга
|автор =
|заголовок = Каталог річок України
|посилання = http://shron.chtyvo.org.ua/Levchenko_SP/Kataloh_richok_Ukrainy.pdf
|відповідальний = Г.І. Швець, Н.І. Дрозд, С.П. Левченко
|видання =
|місце = Київ
|видавництво = Видавництво Академії наук Української РСР
|рік = 1957
|том =
|сторінки =
|сторінок =
|серія =
|тираж =
|isbn =
|doi =
|bibcode =
|pmid =
|archiveurl =
|archivedate =
|ref =
}}</ref>
Назву річка отримала через те, що текла з [[Сіверське князівство|Сіверського князівства]], на відміну від витоків Дону<ref name=mur>[[Муромцев Ігор Вікторович|Муромцев І.]] Словотворчі типи гідронімів (басейн Сіверського Дінця). — К.: [[Наукова думка]], 1966. — 104 с.</ref><ref name=sar>[[Саратов Іван Юхимович|І. Ю. Саратов]]. [http://colovrat.at.ua/publ/13-1-0-243 Слово про Сіверський Донець] // Вечірній Харків, 1975, 15 травня (Природа і ми)</ref>, про що і пише мандрівник XVI століття [[Алессандро Гваньїні]]: «Є також інший Дон, менша річка, котра бере свій початок у Сіверському князівстві, а називається — Сіверський Донець. Ця річка вище від Азова впадає у великий Дон»<ref name=gwan>[[Алессандро Гваньїні|Олександр Гваньїні]]. [[Опис Сарматії Європейської|Хроніка Європейської Сарматії]]. [http://book-ye.com.ua/shop/product_1433.html 2-ге видання, доопрацьоване]. Упорядкування та переклад з польської о. Юрія Мицика. (Переклад здійснено за виданням: Aleksander Gwagnin. Kronika Sarmacyey Europskiej, przetłumaczona przez Paszkowskiego. Kraków, 1611). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. — 1008 с. // Книга VII. Хроніка Великого князівства Московського і держав, які до нього належать. стор. 584</ref><ref>[[Алессандро Гваньїні|Олександр Гваньїні]]. [http://gazeta.dt.ua/CULTURE/oleksandr_gvanyini_hronika_evropeyskoyi_sarmatiyi__vidavnichiy_dim_kievo-mogilyanska_akademiya.html «Хроніка європейської Сарматії». — Видавничий дім «Києво-Могилянська академія» ]// «Дзеркало тижня. Україна», 14 грудня 2007</ref>.
== Фізіографія ==
Сіверський Донець — найбільша річка східної України і найбільша [[притока]] [[Дон]]у. Загальна протяжність річки становить 1053 км, а в межах України — близько 718 км, площа басейну 98 900 км², середня річна витрата при впаданні до Дону — 200 м³/сек<ref name="ГидроСССР">''Близняк Е. В.'', ''Овчинников К. М.'', ''Быков В. Д.'' Гидрография рек СССР, Гидрометеоиздат, Ленинград, 1945</ref>.
Сіверський Донець бере початок на [[Середньоруська височина|Середньоруській височині]], біля села Подольхи в [[Прохоровський район|Прохоровському районі]] [[Бєлгородська область|Бєлгородської області]] Росії<ref name="Белгород">''Антимонов Н. А.'' Природа Белгородской области, Белгородское книжное издательство, 1959</ref>. Координати джерела {{coord|51|00||n|36|59||e|type:waterbody_region:ru}}, висота джерела близько 200 м над рівнем моря. У басейні Сіверського Дінця понад 3000 річок, з яких 425 мають довжину більш 10 км, і 11 річок більш 100 км<ref name="Край">Рідній край, Харківський державній педагогічній університет, Харків, 1999 ISBN 966-7542-20-3</ref>. Понад тисяча з них безпосередньо впадає в Сіверський Донець<ref name="ГидроХарьков">''Демченко М. А.'' Гидрография Харьковской области. // Материалы Харьковского отдела Географического общества Украины. Выпуск VIII. Харьковская область. Природа и хозяйство. Издательство Харьковского Государственного Университета, Харьков, 1971</ref>. Живлення Сіверського Дінця переважно снігове, тому витрата води протягом року нерівномірна. Весняна [[повінь]] займає близько 2 місяців з лютого по квітень, в цей період вода піднімається на 3 — 8 м<ref name="ГидроХарьков"/>.
Ширина [[русло|русла]] в основному коливається від 30 до 70 м, інколи досягаючи 100—200 м, а в зоні водосховищ — 4 км. Дно русла переважно піщане, нерівне, зі змінною глибини від 0,3 м на [[перекат]]ах до 10 м на [[плесо|плесах]]. Річка взимку замерзає з поверхневою товщиною льоду від 20 до 50 см. Період замерзання зазвичай становить два-три місяці з середини грудня по кінець березня.
Сіверський Донець впадає до Дону за 218 км від його гирла, поблизу смт. [[Усть-Донецький|Усть-Донецьке]], на висоті 5,5 м над рівнем моря. Таким чином падіння річки становить 195 м, середній ухил 0,18 м/км<ref name="ГидроХарьков"/>. Швидкість течії Сіверського Дінця невелика, від 0,15 м/c поблизу [[Чугуїв|Чугуєва]] до 1,41 м/с у [[Лисичанськ]]у, на деяких ділянках майже нульова,.<ref name="Вишневський">''Вишневський В. І.'' Гідрологічні характеристики річок України, «Ніка-Центр», Київ, 2003</ref>.
На більшій частині течії річка має широку долину: від 8—10 км у верхів'ях до 20—26 км у нижній течії. Долина здебільшого асиметрична. Правий берег високий (інколи зустрічаються крейдяні скелі), дуже розчленований ярами, лівий пологий, у нього розміщується заплава з чисельними [[Стариця|старицями]], озерами і болотами, найбільше з яких озеро [[Лиман (озеро, Харківська область)|Лиман]]. Русло річки відрізняється звивистістю, особливо до впадіння річки [[Оскіл]]. На річці (у верхній і середній течії) багато перекатів, бистрин, невеликих поріжків, завалів.
У верхній течії (до міста [[Бєлгород]]а) перекритий [[Гребля (споруда)|греблями]] і складається з декількох невеликих водосховищ. Нижче, після впадіння річки [[Вовча (притока Сіверського Дінця)|Вовча]] розташовано [[Печенізьке водосховище]], що забезпечує водою місто [[Харків]].
Нижче за Печенізьке водосховище до Дінця впадають річка [[Уди (річка)|Уди]] і найбільша притока Сіверського Дінця — [[Оскіл]]. Далі долина розширюється, в заплаві багато стариць. У середній течії Сіверський Донець підживлюється водами річки [[Дніпро (річка)|Дніпро]] через [[канал Дніпро — Донбас]], а нижче відгалужується [[канал Сіверський Донець — Донбас]], що забезпечує водою [[Донецький вугільний басейн]]. У районі [[Донецьк (Росія)|Донецька (Ростовська область)]] річка перетинає [[Донецький кряж]] і тече у вузькій долині з крутими і скелястими схилами. У нижній течії впродовж 230 км річка шлюзується, відрізняється слабкою течією і переважною шириною 100—200 м. Поблизу гирла річка розбивається на 3 рукави.
== Важливі об'єкти на Сіверському Дінці (від джерела до гирла) ==
{| class="wikitable"
|- align="left" style="font-size: 100%;" |
! style="background:#ccccff" align="center" width="65"| Держава
! style="background:#ccccff" align="center" width="68"| Область
! style="background:#ccccff" align="center" width="37"| Відст. від гирла, км
! style="background:#ccccff" align="center" width="37"| Відст. від джерела, км
! style="background:#ccccff" align="center" width="170"| Назва
! style="background:#ccccff" align="center" width="90"| Тип
! style="background:#ccccff" align="center" width="205"| Примітки
|-align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{RUS}}
| [[Бєлгородська область|Бєлгородська]]
| 1053
| 0
|
| [[витік річки|витік]] (джерело)
| біля с. Подольхи [[Прохоровський район|Прохоровського р-ну]]
|-align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{RUS}}
|[[Бєлгородська область|Бєлгородська]]
| 990
| 63
|'''[[Бєлгород]]'''
| [[місто]]
|
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" | {{RUS}}
|[[Бєлгородська область|Бєлгородська]]
| 990
| 63
|[[Бєлгородське водосховище]]
|
|
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" | {{UKR}}
| [[Харківська область|Харківська]]
| 940
| 113
|[[Печенізьке водосховище]]
|
|
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{UKR}}
| [[Харківська область|Харківська]]
| 874
| 179
|[[Печеніги (смт)|Печеніги]]
| [[селище міського типу|смт]]
| ← середньорічн. витрата 24,5 м³/сек<ref name="Кадастр"> Государственный водный кадастр. Ежегодные данные о режиме и ресурсах поверхностных вод суши. Части 1 и 2, Том II, Выпуск 3. ВНИИГМИ-МЦД, Обнинск 1989</ref>
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{UKR}}
| [[Харківська область|Харківська]]
| 837
| 216
|[[Чугуїв]]
| місто
| ← середньорічн. витрата 20,5 м³/сек<ref name="Кадастр"/>
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{UKR}}
| [[Харківська область|Харківська]]
| 634
| 419
|річка [[Берека (річка)|Берека]] і [[канал Дніпро — Донбас]]
| права притока
| довжина 102 км, сточище 2680 км²
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{UKR}}
| [[Харківська область|Харківська]]
| 600
| 453
|[[Ізюм]]
| місто
| ← середньорічн. витрата 52 м³/сек<ref name="ГидроХарьков"/>
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{UKR}}
| [[Харківська область|Харківська]]
| 580
| 473
|[[Оскіл]]
| ліва притока
| довжина 436 км, сточище 14 680 км²
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{UKR}}
| [[Донецька область|Донецька]]
| 518
| 535
|[[Райгородок (Слов'янський район)|Райгородок]]
| смт
| ← початок [[канал Сіверський Донець — Донбас|каналу Сіверський Донець — Донбас]]
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{UKR}}
| [[Донецька область|Донецька]]
| 516
| 537
|[[Казенний Торець]]
| права притока
| довжина 129 км, сточище 5410 км²
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{UKR}}
| [[Луганська область|Луганська]]
| 482
| 571
|[[Рубіжне]]
| місто
|
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{UKR}}
| [[Луганська область|Луганська]]
| 432
| 621
|[[Лисичанськ]]
| місто
| ← середньорічн. витрата 106 м³/с<ref name="Кадастр"/>
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{UKR}}
| [[Луганська область|Луганська]]
| 430
| 623
|[[Сєвєродонецьк]]
| місто
|
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{UKR}}
| [[Луганська область|Луганська]]
| 306
| 747
|[[Луганськ]]
| місто
|
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{RUS}}
| [[Ростовська область|Ростовська]]
| 222
| 831
| [[Донецьк (Росія)|Донецьк]]
| місто
| ← початок судноплавної зони
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{RUS}}
| [[Ростовська область|Ростовська]]
| 197
| 856
|[[Каменськ-Шахтинський]]
| місто
| ← середньорічн. витрата 159 м³/с
|- align="left" style="font-size: 80%;" |
| style="background:#ccccff" align="center" |{{RUS}}
| [[Ростовська область|Ростовська]]
| 0
| 1053
|
| [[гирло]]
| за 218 км від [[гирло|гирла]] [[Дон]]у.
|} ''Примітки до таблиці:''<ref>[http://www.sdbuvr.slav.dn.ua/RU/sevdonec.htm Сайт Северско-Донецкого Бассейнового Управления Водных Ресурсов]{{ref-ru}}</ref>
=== Рекреація ===
Сіверський Донець також є важливим місцем відпочинку для жителів Бєлгородської і Харьківської областей, через що уздовж його берегів розмістилось багато баз відпочинку різноманітних типів. Найбільш відомим рекреаційним об′єктом є село [[Коропове]], яке раніше називалось Коробові Хутори, розташоване біля міста [[Зміїв]]. Воно здобуло популярність за рахунок унікальних природних умов, різноманітних культурних та історичних пам′яток, а також розвиненої інфраструктури європейського рівня. У розташованих далі селах знаходяться популярні пляжі, що відвідуються як місцевими жителями, так і гостями з інших селищ та міст, і санаторії, де проводять дієві лікування та профілактику багатьох захворювань, в том числі шлунково-кишечного тракту, нервової та дихальної систем. Взагалі відрізок від Змійова до Ізюма є одним із найпопулярніших рекреаційних регіонів Східної України, потенціал якого не розкривається через недостатній розвиток транспортної інфраструктури та брак фінансування.
== Історія ==
Як і багато інших річок, Сіверський Донець відігравав важливу роль в житті давньої людини. Річка не тільки служила джерелом води і їжі, але пізніше засобом пересування, захисним кордоном і торговим шляхом. Крім цього, до виникнення картографії річки служили природними рубежами розселення племен і народів. Люди селилися на території басейну Сіверського Дінця з давніх часів.
=== Кам'яна доба ===
==== [[Палеоліт]] ====
Перші археологічні свідчення відносяться до [[Шельська культура|шельської]] і [[Ашельська культура|ашельської]] епох [[Ранній палеоліт|раннього палеоліту]]. Кам'яні знаряддя ([[рубила]]), пов'язані з цими епохами, виявлені дослідниками на берегах Сіверського Дінця в [[Ізюмський район|Ізюмському районі]] [[Харківська область|Харківської області]], в [[Луганська область|Луганській області]]<ref name="Борисковский">''Борисковский П. И.'' Палеолит Украины, Материалы и исследования по археологии СССР (МИА), т. 40, Москва-Ленинград, 1953</ref>.
[[Файл:Mustierskoe rubilo Donets.png|thumb|right|110px|[[Мустьєрська культура|Мустьєрське]] рубило (село Красный Яр, [[Луганська область|Луганської області]])]]
Однак перші виявлені стоянки людей в басейні Дінця відносяться до [[Мустьєрська культура|мустьєрської епохи]] [[Середній палеоліт|середнього палеоліту]]. Досліджено кілька таких стоянок у Луганській і [[Ростовська область|Ростовській]] областях<ref name="Шрамко">'' Шрамко Б. А. '' Древности Сіверського Дінця, Видавництво Харківського Державного Університету, Харків, 1962</ref>. У басейні Сіверського Дінця відома ціла низка археологічних пам'яток [[Верхній палеоліт|пізнього палеоліту]]. Такі стоянки виявлено близько [[Балаклія|Балаклеї]], на південь від [[Ізюм (місто)|Ізюма]], на північ від Луганська і в нижній течії річки в Ростовській області. На цих стоянках виявлені крем'яні знаряддя і вироби з кісток. Наприклад, поблизу села [[Щурівка (Балаклійський район)|Щурівка Балаклійського району]] знайдені такі знаряддя разом з кістками мамонта. Добре досліджена{{факт}} [[Міньєвська стоянка]] поблизу села [[Богородичне|Богородичного]] у [[Слов'янський район (Донецька область)|Слов'янському районі Донецької області]], що відноситься до [[Мадленська культура|Мадленської епохи]] палеоліту. В цілому, за археологічними даними, до кінця палеоліту велика частина басейну Сіверського Дінця вже була населена первісними людьми<ref name="Шрамко"/>.
==== [[Мезоліт]] ====
Дослідники виявили безліч мезолітичних стоянок в басейні Сіверського Дінця. Найвища щільність у середній течії від [[Ізюм (місто)|Ізюма]] до Луганська. Всі мезолітичні стоянки мають характерні особливості (численні призматичні нуклеуси, свідоцтва полювання на диких коней тощо), що свідчить про етнічну однорідність племен, що мешкали в басейні. У мезолітичних стоянках виявлені найдавніші прикраси басейну, зроблені з молюсків [[Чорне море|Чорного моря]], пофарбованих червоною [[вохра|вохрою]]. Це, зокрема, свідчить про контакти цих племен з людьми, що населяли південну Україну<ref name="Шрамко "/>.
==== [[Неоліт]] ====
Майже всі неолітичні поселення басейну також були розташовані вздовж берегів Сіверського Дінця та його приток. Виявлені археологічні свідчення одомашнення бика, в гирлі річки [[Оскіл (річка)|Оскіл]] виявлений найдавніший човен, видовбаний зі стовбура дерева. Виникає характерна для центральної України гребенчато-накольчата кераміка. Деякі дослідники вважають, що схожість неолітичних пам'яток Сіверського Дінця і одночасних пам'яток на території [[Полтавська область|Полтавської]], [[Чернігівська область|Чернігівської]], [[Київська область|Київської]], [[Черкаська область|Черкаської]], [[Запорізька область|Запорізької]] та [[Волинська область|Волинської]] областей дозволяє об'єднати всі ці неолітичні пам'ятки в одну [[дніпро-донецька культура|дніпро-донецьку культуру]]<ref name="Шрамко"/>.
<gallery caption="Зразки неолітичної кераміки, [[Харківська область]]">
Файл:Neolit_Ceramic_sample_Donets1.png|
Файл:Neolit_Ceramic_sample_Donets2.png|
Файл:Neolit_Ceramic_sample_Donets3.png|
</gallery>
=== [[Енеоліт]] ===
[[Файл:Drevneyamnaya kultura Donets.png|thumb|150px|Горщик [[Ямна культура|давньоямної культури]], знайдений поблизу [[Ізюм (місто)|Ізюма]]]]
За часів енеоліту відбувається культурне відділення басейну Сіверського Дінця від Центральної України. У той час, коли в басейні Дніпра, [[Ворскла (річка)|Ворскли]] і на північному заході України розвивається [[трипільська культура]], в басейні Сіверського Дінця мешкали племена [[Середньостогівська культура|середньостогівської культури]]. Наприклад, на відміну від трипільської культури, яка була переважно землеробською, середньостогівська і багато наступних культур басейну Дінця були переважно скотарськими. Це дає підстави більшості дослідників виключити басейн Сіверського Дінця із зони зародження слов'янських племен<ref name="Рибаков">'' Б. А. Рибаков '' Історія СРСР з найдавніших часів до кінця XVIII століття, Вища школа, Москва, 1983</ref><ref name="Vasmer">''Vasmer Max'' Die Slaven in Griechenland, Berlin, Akademie der Wissenschaften, 1941</ref><ref name="Magocsi">''Magocsi Paul'' A History of Ukraine, University of Washington Press, Seattle, 1996 ISBN 0-295-97580-6</ref>. Однак існує протилежна думка, що базується переважно на схожості племен епохи неоліту<ref name="Лаврів">''[[Лаврів Петро]]''. [http://www.ex.ua/6159431 Історія Південно-Східної України. Львів, Слово, 1992.] — 152 с. — ISBN 5-8326-0011-8. // Історія Південно-Східньої України. К., Українська видавнича спілка, 1996. — 204 с.: рис., табл. — ISBN 966-7060-05-5</ref>.
=== [[Бронзова доба]] ===
У ранню бронзову епоху, у ІІІ тис. до н. е., в басейні Сіверського Дінця мешкали скотарські племена [[Ямна культура|давньоямної культури]]. Ямна культура, вперше виділена в Ізюмському повіті Харківської губернії, характерна специфічними похованнями з використанням [[охра|вохри]] як барвника. Ці поховання здійснювалися у простих прямокутних ямах, перекритих колодами чи плахами, над ними споруджувалися насипи курганів. Кургани саме цієї культури вважаються найдавнішими у світі<ref name="Шрамко" />. Давньоямна культура була поширена значно ширше басейну Сіверського Дінця: вона поширювалася на південь — до передгір'я Криму, на схід — до [[Волга|Волги]].
З кінця ІII тисячоліття до н. е. в басейні Сіверського Дінця мешкали племена [[катакомбна культура|катакомбної культури]]. Катакомбна культура розвивалася на основі [[Ямна культура|давньоямної]], охоплювала подібну територію<ref name="Гракова">'' Кривцова-Гракова О. А. '' Генетична зв'язок ямної і катакомбної культури // Праці Державного історичного музею, випуск VIII, Москва 1938</ref>. Існують археологічні свідчення самостійного виплавлення міді племенами катакомбної культури, які використовували мідні родовища [[Донецька область|Донецької області]]. З середини II тисячоліття до н. е. в басейні Сіверського Дінця катакомбна культура змінюється [[зрубна культура|зрубною]], яка зародилася на території [[Поволжя]]<ref name="Шрамко" />.
З VII століття до н. е. на основі зрубної культури формується скіфська. [[Скіфи]] займалися кочовим скотарством і залишили трохи археологічних пам'яток. Переважно це поховання у вигляді курганів, в яких знайдено безліч характерних виробів з бронзи. З VII століття до н. е. весь басейн Сіверського Дінця — «скіфська» територія.
З цього ж часу з'являються перші письмові джерела про басейн Сіверського Дінця. [[Геродот]] неодноразово згадує Сіверський Донець і скіфів в «Історії». Проте як у Геродота, так і згодом в руських літописах з назвами Дон і Донець систематично виникає плутанина. Бо, мабуть, тоді часто вважали основною річкою Сіверський Донець разом з 218-кілометровою ділянкою Дону до впадання в [[Азовське море]], а сам Дон лише її притоком. Таким чином, Сіверським Дінцем іноді (помилково) вважається Сіргіс ({{lang-grc|Σύργις}}), а іноді Танаїс ({{lang-grc|Τάναϊς}})<ref name="Magocsi" /><ref name="Стратановскій">'' Стратановскій Г. А. '' Примітки // Геродот Історія в дев'яти книгах, Наука, Ленінград, 1972</ref>. Назви Дон, Донець і Танаїс за поширеною версією походять від скіфського (давньо-іранського) «дану» — річка<ref name="Шрамко" />. Прихильники слов'янського заселення басейну наводять іншу [[етимологія|етимологію]] від імені слов'янського божества «Дана-Тана»<ref name="Лаврів" />.
Див. також статті [[Дон]], [[Скіфи]].
<gallery caption="Кераміка зрубної культури, р. [[Оскіл (річка)|Оскіл]]">
Файл:Srubnaya_ceramic_Donets1.png|
Файл:Srubnaya_ceramic_Donets2.png|
Файл:Srubnaya_ceramic_Donets3.png|
</gallery>
==== Козацькі поселення ====
* '' Див. також [[Козацтво]]''
З [[XV]] — XVI століть почалася поступова міграція [[Слов'яни|слов'янського населення]]. Переважно це були українські воїни ([[Українські козаки|козаки]]). Спочатку козацькі поселення в Дикому полі були самостійними, мали власні органи самоврядування та обирали гетьманів і [[Воєвода|воєвод]]. Козаки часто здійснювали здобичницькі набіги на татар і турків, воювали з [[Кримське ханство|Кримським ханством]]. З кінця XVI століття з будівництвом [[Білгородська риса|Бєлгородської засічної риси]] у верхів'ях річки створюються поміщицькі володіння і поселення стрільців, пушкарів і дітей боярських (наприклад, село [[Соломія (Білгородська область)|Соломін]]).
=== [[Російська імперія]] та [[Радянський Союз]] ===
Поступово посилення Російської імперії призвело до втрати [[Козацтво|козаками]] [[Дике поле|Дикого поля]], своєї самостійності і включенням їх в Російську армію. З XVI—XVII століття заселення басейну Сіверського Дінця йшло, переважно, під контролем російської влади. у цей період перебудовується фортеця Білгорода, будуються міста [[Харків]], [[Ізюм]], [[Луганськ]], [[Чугуїв]] та інші. До XVIII століття Сіверський Донець грав роль захисної лінії від набігів кочівників з південного сходу. Кожне з міст, заснованих на Сіверському Дінці, повинне було будувати захисні споруди за планами, що затверджуються в [[Москва|Москві]]. Поступово з розширенням території Російської імперії, особливо після завоювання Криму, захисна роль Сіверського Дінця поступилася місцем економічним потребам.
У XVII—XIX століттях річка інтенсивно використовувалася для роботи [[Водяний млин|водяних млинів]]. До кінця XVIII століття кількість млинів на Дінці вже обчислювалася сотнями, а млинові греблі остаточно позбавили можливості використовувати Сіверський Донець для судноплавства<ref name="Опис1788"> ([[Переверзєв Іван Афанасійович|И. А. Переверзев]]). [http://books.google.com.ua/books?id=yWvUAAAAMAAJ&pg=PR1&lpg=PR1&dq=%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5+%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B5+%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B3%D0%BE+%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%A3%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&source=bl&ots=MkdyzQ3r3L&sig=BMkc7gAz8y938tJbKi43lyFllDo&hl=uk&sa=X&ei=G93SUuWlFKrn7AaMiIC4Bw&ved=0CDoQ6AEwAg#v=onepage&q=%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5%20%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B5%20%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%A3%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&f=false Топографическое описаніе Харьковскаго намѣстничества] с историческим предувѣдомленіем о бывших в сей странѣ с древних времен перемѣнах, взятым к объясненію Дѣяній и Хронологіи из Татарской исторіи Баядур-Хана-Абулгадзи, Россійской исторіи Князя Щербатова, Начертанія Европейской исторіи Готтфрида Ахенвалла, и Политической исторіи Самуила Пуффендорфа. Москва. Въ Типографіи Компаніи Типографической, съ Указного дозволенія, 1788. // Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1888. — 170 с.</ref>.
З XIX століття починається [[індустріалізація]] Російської імперії, яку продовжив Радянський Союз. Промисловців, переважно, цікавив [[Донецький кам'яновугільний басейн|Донбас]] як джерело корисних копалин. У Харкові, Луганську, Донецьку та інших містах виникають сотні промислових підприємств, які починають споживати воду Сіверського Дінця. Для виплавки 1 тонни чавуну потрібно 30 м³ води, 500 м³ води потрібно для кожної тисячі кіловат-годин електроенергії, навіть для кожної тонни видобутого вугілля потрібно тонна води<ref name="Жук">'' Жук Г. П. ''[[Канал Сіверський Донець — Донбас|Сіверський Донець — Донбас]], Изд. «Донбас», Донецьк, 1982</ref>. До тридцятих років XX століття Харкову і Донецьку вже катастрофічно не вистачає прісної води, що змушує владу поступово створити цілу мережу каналів і водосховищ. Таким чином, на багатьох своїх ділянках Сіверський Донець втрачає свою природну чарівність, втрачає велику частину своєї фауни і перетворюється в промисловий придаток<ref name="Долина">[http://books.google.com.ua/books/about/%D0%97%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0.html?id=YQCDAAAACAAJ&redir_esc=y ''Горелова Л. Н., Догадина Т. В., Кривицкий И. А.''] [http://volchansk.kh.ua/load/zacharovannaja_dolina_puteshestvie_po_severskomu_doncu/13-1-0-421 Зачарованная долина. Путешествие по Северскому Донцу.] — «Прапор», Харьков, 1990. 118 с.</ref><ref name="Доценко">''Доценко А. П.'' Почему мелеет и беднеет рыбой Северский Донец. // [[Природа (журнал)|«Природа»]] № 4, 1958, с. 48.</ref>.
В адміністративному поділі СРСР територія Дикого поля переважно відносилась до Української республіки, а після розпаду СРСР увійшла до складу України. Це було пов'язано з етнічним домінуванням українців в регіоні на початку XX століття.
== Тваринний світ ==
* ''див. також: [[Фауна Придінців'я]]''
* ''див. також: [[Птахи басейну Сіверського Дінця]]''
=== Риби ===
[[Файл:Rotfeder Schweden.jpg|thumb|праворуч|100px|[[Краснопірка]]]]
У Сіверському Дінці водиться 41 вид риб. У той же час, забруднення річки і сильне рекреаційне навантаження призвели до суттєвого зменшення рибних запасів річки. Найпоширеніші дрібні види риби: [[річковий окунь|окунь]], [[плітка]], [[краснопірка]], а серед середніх і великих видів ([[лящ]], [[Судак (риба)|судак]], [[сом]], [[щука]]) останнім часом великі екземпляри зустрічаються все рідше<ref name="ГидроХарьков"/>.
У зоні [[Печенізьке водосховище|Печенізького водосховища]] з 1967 року дотепер успішно функціонує великий риборозплідник, в якому вирощується [[короп]]<ref name="Лисецький">'' Лисецький А. С. '' Тваринний світ Харківської області // Матеріали Харківського відділу Географічного товариства України. Випуск VIII. Харківська область. Природа і господарство. — Харків, Вид-во Харк. держ. ун-ту, 1971. — __ с.</ref>. Лов риби для вживання у їжу в Сіверському Дінці нижче впадання річки [[Казенний Торець]] є небезпечним через сильне забруднення річки<ref name="Вишневський"/>.
=== [[Земноводні]] та [[плазуни]] ===
На берегах річки, в заплавних болотах можна зустріти [[жаба озерна|жабу озерну]], [[кумка червоночерева|кумку]], [[Великий тритон|тритонів]] [[Тритон звичайний|звичайного]] і [[Тритон гребінчастий|гребінчастого]], рідше зустрічаються [[вуж звичайний]] та [[вуж водяний|водяний]], а також [[черепаха болотна]]. Одним з найпоширеніших видів тварин, що мешкають поблизу Сіверського Дінця, є, безсумнівно, [[ропуха зелена]]. Ці [[Земноводні|амфібії]] мешкають не лише уздовж берегів, але часто поширені й на нерозораних луках в басейні річки<ref name="Долина"/>.
=== Ссавці ===
В басейні Дінця можна зустріти різноманітних ссавців. З ряду гризунів тут водяться: [[бобер європейський]], [[тушкан великий]], [[ховрах]]и (два види), різні види дрібних мишовидих з родин [[мишові]] та [[щурові]]<ref>[[Загороднюк Ігор Володимирович|Загороднюк І. В.]] [http://terioshkola.org.ua/library/zag/zag-2008-(voles-donets).pdf Нориці (Arvicolidae) в басейні Сіверського Дінця: криптичне різноманіття, біотопний розподіл та динаміка ареалів] // Вісник Харківського національного університету. Серія «Біологія», 2008. — № 7 (814). — С. 74-93.</ref>; з видів ряду хижих тут поширені: [[видра річкова]], [[норка європейська]], [[ласка мала]], [[тхір лісовий]]. З оленеподібних зараз звичайними є [[сарна європейська]] та [[свиня дика]].
[[Кажани]] широко поширені в басейні річки, і тут відомо до 10 видів, у тому числі [[пергай донецький]], [[нічниця водяна]], [[вухань бурий]], [[нетопир пігмей]] та інші<ref>Петрушенко Я. В., Годлевська О. В., Загороднюк I. В. [http://terioshkola.org.ua/library/lugansk/vlu_3-5-petrushenko-bats-donets.pdf Дослідження населення кажанів в заплаві Сіверського Донця] // Вісник Луганського державного педагогічного університету. Біологічні науки. — 2002. — № 1 (45) (Теріологія в Україні 2002). — С. 121—124.</ref>.
На жаль, діяльність людини, головним чином розорювання степів, привела до зникнення раніше поширених в басейні Сіверського Дінця таких звірів, як: [[тарпан]], [[сайгак]], [[бабак степовий]], [[тхір степовий]] та інших<ref name="Долина"/>. Ще в 1960-70-ті роки в заплаві (переважно біля річки Оскіл) зустрічалися [[бабак]]и, а у деяких старицях можна було зустріти [[хохуля руська|хохулю]]<ref name="Лисецький"/><ref>[http://terioshkola.org.ua/ua/library/pts4-desmana.htm Хохуля (''Desmana moschata'') в басейні Сіверського Дінця / [[Загороднюк Ігор Володимирович|І. Загороднюк]], [[Кондратенко Олександр Вікторович|О. Кондратенко]], В. Домашлінець та ін. — Київ, 2002. — 64 с. (Праці [[Теріологічна школа|Теріологічної школи]], випуск 4).]</ref>.
=== Птахи ===
[[Файл:Ab bird 007.jpg|thumb|right|200px|[[Крижень]]]]
За останні 100—150 років кількість видів птахів, що мешкають в басейні Сіверського Дінця, різко скоротилося. Зникли такі раніше поширені види як [[степовий орел]], [[Дерихвостові|дерихвости]], [[крічетка]], [[стрепет]], [[чорний жайворонок|чорні]] та [[білокрилий жайворонок|білокрилі]] [[жайворонок|жайворонки]]. Перестали гніздитися [[гуска сіра|сіра гуска]], [[Беркут|орел беркут]], [[Сапсан|сокіл сапсан]], [[балабан|сокіл балабан]], [[скопа]], [[журавель степовий]]. Ці зміни, переважно, викликані знищенням лісів, особливо вікових [[Груд|дібров]], які колись росли по берегах Сіверського Дінця<ref name="Лисецький"/>.
Створення штучних [[лісосмуга|лісосмуг]] в шістдесяті роки, в тому числі по берегах Сіверського Дінця, привернуло в басейн річки різних комахоїдних птахів, які раніше тут не зустрічалися: [[Горлиця (рід)|горлиць]], [[Сорока|сорок]] і [[сорокопуд терновий|сорокопудів]]<ref name="Лисецький"/>. Серед найбільш поширених птахів у долині річки — кілька видів [[Качки|качок]], а також [[сіра ворона]], [[норець|норці]], [[велика очеретянка]]. Рідко зустрічаються [[чапля|чаплі]], [[лелека білий|білі лелеки]]. Під час сезонних міграцій можна також побачити деякі види перелітних птахів: [[гуска сіра|сіру гуску]], [[гуменник]]а та інших.<ref name="Долина"/>
Долина Сіверського Дінця підтримує існування популяцій деяких рідкісних видів птахів. Досить високою є чисельність [[орлан-білохвіст|орлана-білохвоста]], [[журавель сірий|сірого журавля]], [[лунь лучний|лучного луня]].
* ''див. також: [[Птахи басейну Сіверського Дінця]]''
== Рослинний світ ==
Раніше уздовж Сіверського Дінця росли вікові дуби, що були вирубані в XVIII—XIX століттях. Є відомості про те, що ще [[Петро I]] використовував ліс з берегів Сіверського Дінця для будування кораблів, що брали участь у [[Російсько-турецькі війни|російсько-турецьких війнах]]<ref name="Морозов"/>. Також переважна більшість луків уздовж берегів річки, на яких росли сотні видів різноманітних диких трав, були розорані до XX століття. Останнім часом збереглася лише мінімальна частина колишніх дубів, головним чином в [[Харківська область|Харківської області]].
Північніше [[Ізюм (місто)|Ізюма]], де проходить межа [[степ]]у та [[лісостеп]]у, ще збереглися заплавні [[широколистяний ліс|широколистяні ліси]], а також [[хвойний ліс|соснові ліси]] в районі Чугуєва. Велика кількість видів диких рослин збереглася поблизу меандрових боліт — тут можна зустріти [[верба|вербу]], [[береза пухнаста|пухнасту березу]], [[вільха клейка|вільху]], [[крушина ламка|крушину ламку]]. Вздовж річки поширений [[очерет]], [[хвощ болотний]], [[осока]], [[кізляк китицеквітний]], [[вовче тіло болотне]] та інші види трав<ref name="Долина"/>.
== Екологія ==
Будучи однією з найбільших річок України, Сіверський Донець дуже інтенсивно використовується в господарстві. Щорічно лише на території Україні використовується більше 2 км³ води Сіверського Дінця, з яких половина повертається у вигляді забруднених скидів, що еквівалентно скороченню стоку на 32 м³/з. Таким чином, 20 % стоку Сіверського Дінця безповоротно витрачається, а ще 20 % сильно забруднюється, при тому що для інших великих річок Україні цей показник не перевищує 5 %<ref name="Вишневський"/>.
Сіверський Донець сильно постраждав ще в XVIII столітті, коли були вирубані вікові дуби, що ростуть уздовж його русла<ref name="Морозов">'' Морозов Ю. І. ''Гидрографическій очерк Сѣвернаго Донца, Университетская Типографія, Харьков', 1874</ref>. В XIX столітті розробка корисних копалин Донбасу знизила рівень підземних вод. Сумарно ці два чинники привели до обміління річки і припинення судноплавства. С п'ятдесятих років XIX століття загальна довжина річки скоротилася на 20 км. До середини XIX століття в Сіверському Дінці було багато риби ([[сом європейський]], [[судак звичайний]], [[щука звичайна]], [[лящ]], [[короп звичайний]]), однак систематичне [[Забруднення прісних вод|забруднення річки]] та її приток відходами та відпрацьованими водами призвело до різкого скорочення фауни річки<ref name="ГидроХарьков"/>. [[Індекс забруднення води]] (ІЗВ) коливається за течією Дінця від IV (забруднена) до V (брудна). Основні забруднюючі речовини — [[добрива]], [[нафтопродукти]], [[феноли]], [[цинк]], [[мідь]]. На території [[Харківська область|Харківської області]] вода забруднена відходами промислових підприємств Білгорода і [[Шебекіно]], стічними спорудами Харкова (через річку [[Уда (річка)|Уди]]), Харківської ГРЕС-2 (селище [[Есхар]]), підприємствами [[Балаклія|Балаклеї]] та [[Ізюм (місто)|Ізюма]], але частково очищається [[Печенізьке водосховище|Печенізьким водосховищем]]. В [[Донецька область|Донецькій]] та [[Луганська область|Луганській]] областях щільність промислових підприємств різко зростає, і різко збільшується забруднення Сіверського Дінця. Особливо забрудненим Донець стає після Лисичанська та Сєвєродонецька (430 км від гирла). Деякі притоки Сіверського Дінця ([[Казенний Торець]], [[Бахмут (річка)|Бахмут]], [[Лугань]]) настільки забруднені, що в них небезпечна навіть рибна ловля<ref name="Вишневський">''Вишневський В. І.'' Гідрологічні характеристики річок України, «Ніка-Центр», Київ, 2003</ref>.
Найчистіші ділянки Дінця — від витоку до Бєлгорода і від [[Печеніги|Печеніг]] до Чугуєва. [[Мінералізація]] води в Сіверському Дінці становить 650—750 мг/л, а в зимовий час досягає 1000 мг/л, що, головним чином, викликане скидами відпрацьованих вод промислових підприємств<ref name="АгроКлімат">Агроклиматический довідник по Харківській області, Гидрометеоиздат, Ленінград, 1957</ref>.
[[Файл:Cеверский Донец.JPG|thumb|Сіверський Донець поблизу села Яремівка]]
За деякими даними, у січні 2014 року Сіверський Донець не замерзав при морозах до −30<sup>0</sup>C<ref>[http://uanews.lg.ua/other/2014/01/29/5121.html На Луганщині виявлено ознаки екологічної катастрофи: Сіверський Донець не замерз, а дома залишають миші] // Стрічка новин Луганська. 29.01.2014, 18:35]</ref><ref>[http://www.meteoprog.ua/ru/news/44294 Загадочный Северский Донец не замерзает при −30] // meteoprog.ua, 30 января 2014, 11:37]</ref>. Це теж пояснюють вкрай сильним забрудненням води. Подібне явище спостерігалося 2006 року.
24 жовтня 2013 року було прийнято рішення проводити на державному рівні єдиний моніторинг стану водних ресурсів басейну Сіверського Дінця. У нараді в Луганську, на якій було прийнято це рішення, взяли участь Голова Державної екологічної інспекції України Павло Жила, Міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Темник, голова Державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук, представники облдержадміністрацій Харківської, Донецької та Луганської областей, центральних і регіональних зацікавлених органів<ref>[http://dei.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1423:siverskyi-donets-narada&catid=7:novosti&Itemid=261 Моніторинг стану Сіверського Донця відтепер здійснюватиметься на державному рівні] // Державна екологічна інспекція України. Сектор з взаємодії зі ЗМІ та консультацій з громадськістю.</ref><ref>[http://www.menr.gov.ua/index.php/press-center/news/123-news1/1172-vidbulas-narada-z-pytannia-ozdorovlennia-baseinu-richky-siverskyi-donets-v-ramkakh-natsionalnoho-forumu-povodzhennia-z-vidkhodamy-v-ukraini-zakonodavstvo-ekonomika-tekhnolohii Відбулась нарада] з питання оздоровлення басейну річки Сіверський Донець в рамках Національного форуму «Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології» // Міністерство екології та природних ресурсів України. Офіційний веб-сайт. 25 жовтня 2013.</ref><ref>[http://luganskriboohorona.com.ua/home/391--23-25-2013- Робоча поїздка] заступника Голови Державного агентства рибного господарства України Карпенка М. М. до Луганської області (ФОТО, ВІДЕО) // Луганськрибоохорона. Вівторок, 29 жовтня 2013, 09:08</ref>.
На правому березі річки розташована філія [[Український степовий природний заповідник|Українського степового природного заповіднику]] [[Крейдова флора (заповідник)|Крейдова флора]] та [[національний природний парк]] [[Святі Гори (національний природний парк)|Святі Гори]].
== Донець в культурі ==
=== День Сіверського Дінця ===
Починаючи з [[2007]] року Сіверсько–Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів спільно з громадською організацією «Сіверський Донець — відродження» у рамках реалізації другої фази європейського проекту TACIS в басейні річки Сіверський Донець була започаткована традиція щороку [[20 жовтня]] відзначати День Сіверського Дінця<ref>{{Cite web|url=http://www.eco-lugansk.gov.ua/2013-12-12-00-50-06-4/novini/341-den-siverskogo-dintsya|title=День Сіверського Дінця|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
== Галерея ==
<gallery>
File:Мост на Сіверському Донці.JPG|Залізничний міст на перегоні [[Слов'янськ]] — [[Лиман (місто)|Лиман]].
File:Северский Донец и Святогорская Лавра. 2006.jpg| Сіверський Донець і [[Святогірська лавра]].
Зображення:Крейдяні терикони.JPG|[[крейда|Крейдяні]] [[терикон]]и поблизу [[Райгородок (Слов'янський район)|Райгородки]]
Зображення:Гребля на Сіверському Донці.JPG|[[Гребля (споруда)|Гребля]] на початку [[канал Сіверський Донець — Донбас|каналу Сіверський Донець — Донбас]]
Зображення:Luhansk power station dam 20070310 036.jpg|Дамба [[Луганська ТЕС|Луганської ТЕС]]
Файл:Річка Сіверський Донець.JPG|Сіверський Донець перед с. [[Дронівка]]
Файл:Річка Сіверський Дінець 2.JPG|Сіверський Донець перед с. Дронівка
Файл:Річка Сіверський Дінець 3.JPG|Правий берег Сіверського Дінця перед с. Дронівка
</gallery>
== Див. також ==
* [[Подінців'я]]
== Коментарі ==
{{reflist|group="Прим."}}
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Література ==
* Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с. {{ref-ru}}
* [http://vk.com/doc10535683_437356818 Каталог річок України, Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1957]
== Відеоматеріали ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=Q2wxH2JSp6w Відеоролік про Яремівський природний резерват.]
== Посилання ==
* [http://sever.lg.ua/reka-severskii-donets Река Северский Донец.] {{ref-ru}}
* [http://snap.com.ua/uk/travel/siverskiy-donets-vid-chugueva-do-raygorodka Сіверський Донець від Чугуєва до Райгородки (сплав).]
* [http://goldfishnet.km.ua/reki-ukrainy/severskij-donec Сіверський Донець.]
* [http://www.youtube.com/watch?v=HdN4odor0kQ&feature=youtu.be Битва за Донець.]
{{Сіверський Донець}}
{{Основні річки України}}
{{Дон}}
[[Категорія:Слобідська Україна]]
[[Категорія:Річки Бєлгородської області]]
[[Категорія:Річки Харківської області]]
[[Категорія:Річки Куп'янського району]]
[[Категорія:Річки Печенізького району]]
[[Категорія:Річки Чугуївського району]]
[[Категорія:Річки Донецької області]]
[[Категорія:Річки Луганської області]]
[[Категорія:Річки Луганська]]
[[Категорія:Річки Ростовської області]]
[[Категорія:Притоки Дону]]
[[Категорія:Сіверський Донець]]
[[Категорія:Річки України]]
| |||