Аномальна дисперсія світла: відмінності між версіями

<math>dn/dw\ < 0 </math>,▼

де <math>n(w)</math> — показник заломлення світла,▼

: <math>w</math> — частота хвилі.▼

Відповідно до сучасних уявлень і нормальна, і аномальна дисперсії є явища єдиної природи. Ця точка зору грунтується на електромагнітної теорії світла [1], з одного боку, і на електронній теорії речовини, - з іншого. Термін «аномальна дисперсія» зберігає сьогодні лише історичний сенс, оскільки «нормальна дисперсія» - це дисперсія далеко від довжин хвиль, при яких відбувається поглинання світла даною речовиною, а «аномальна дисперсія» - це дисперсія в області смуг поглинання світла речовиною. Аномальна дисперсія обумовлена ​​взаємодією світла з зарядженими частинками, що входять до складу речовини і здійснюють вимушені коливання в змінному електромагнітному полі хвилі. Для видимого світла частота настільки велика (ν ~ 1015 Гц), що істотні лише вимушені коливання зовнішніх (найбільш слабо зв'язаних) електронів атомів, молекул або іонів. Ці електрони називають оптичними електронами. В процесі вимушених коливань оптичних електронів в поле монохроматичної хвилі з частотою ν періодично змінюються дипольні електричні моменти молекул і останні випромінюють вторинні електромагнітні хвилі тієї ж частоти ν [2].▼

==Історія відкриття==▼

В [[1860]] році французький фізик [[Леру, Франсуа П'єр | Леру]], проводячи вимірювання показника заломлення для ряду речовин, несподівано виявив, що пари [[йод]] а заломлюють сині промені в меншій мірі, ніж червоні. Леру назвав виявлене ним явище аномальної дисперсією світла.▼

Якщо при звичайній дисперсії показник заломлення з ростом частоти збільшується, то при аномальної дисперсії показник заломлення, навпаки, зменшується. Явище аномальної дисперсії було детально досліджено німецьким фізиком [[Кундт, Август Адольф Едуард Еберхард | Кундтом]] в [[1871]] - [[1 872]] рр.▼

Подальші дослідження аномальної дисперсії світла показали, що найбільш цікаві експериментальні результати виходять, коли замість двох схрещених призм використовується, наприклад, призма і [[интерферометр]]. Така експериментальна методика була застосована відомим російським фізиком [[Рождественський, Дмитро Сергійович | Д. С. Різдвяним]] на початку [[XX століття]] а. Д. С. Різдвяний. Аномальна дисперсія в парах натрію // Журнал Російського фізико-хімічного товариства. Частина фіз. - 1912. - Т. 44. - С. 395-430. ▼

* {{ВТ-ЭСБЕ|Электромагнитная теория света|[[Гольдгаммер, Дмитрий Александрович|Гольдгаммер Д. А.]]}}▼