Марія Анна Саксонська (1799—1832): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
оформлення згідно ВП:РЖ
Рядок 27:
}}
 
'''Марія Анна Саксонська''' ({{lang-de|Maria Anna von Sachsen}}), повне ім'я '''Марія Анна Кароліна Жозефа Вінцентія Ксаверія Непомуцена Франциска де Паула Франциска де Шанталь Йоганна Антонія Єлизавета Кунігунда Гертруда Леопольдіна Саксонська''', ({{lang-de|Marie Anna Carolina Josepha Vincentia Xaveria Nepomucena Franziska de Paula Franziska de Chantal Johanna Antonia Elisabeth Cunigunde Gertrud Leopoldina, Prinzessin von Sachsen}}), ({{н|1}}; [[15 листопада]] [[1799]] — {{†|1}} [[24 березня]] [[1832]]) — [[Саксонія (курфюрство)|саксонська]] принцеса з династії [[Альбертинська лінія Веттінів|Веттінів]], донька принца [[Саксонія (курфюрство)|Саксонії]] Максиміліана та пармської принцеси [[Кароліна Пармська|Кароліни]], дружина великого герцога [[Велике герцогство Тосканське|Тоскани]] [[Леопольд II (великий герцог Тоскани)|Леопольда II]], бабка останнього короля [[Королівство Баварія|Баварії]] [[Людвіг III (король Баварії)|Людвіга III]].
 
== Біографія ==
Марія Анна народиласьнародилася [[15 листопада]] [[1799]] року у [[Дрезден]]і. Вона була п'ятою дитиною та третьою донькою в родині принца Максиміліана Саксонського та його першої дружини [[Кароліна Пармська|Кароліни Пармської]]. ВУ сім'ї вже зростали сини [[Фрідріх Август II (король Саксонії)|Фрідріх Август]] та Клемент і доньки Амалія та [[Марія Фердинанда Саксонська|Марія Фердинанда]]. Згодом народилися молодші діти: [[Йоганн (король Саксонії)|Йоганн]] та [[Марія Жозефа Саксонська (1803—1829)|Марія Жозефа]].
 
Матір померла, коли Марії Анні було чотири роки. Новий шлюб батько уклав лише коли діти подорослішали.
[[Файл:Leopoldo II Toscana.JPG|міні|ліворуч|190пкс|Леопольд II]]
У віці 18 років Марія Анна взяла шлюб із 20-річним спадкоємцем [[Велике герцогство Тосканське|великого герцогства Тосканського]] [[Леопольд II (великий герцог Тоскани)|Леопольдом]], який був закоханим у неї. Сімейний переказ Габсбургів свідчить, що принцеса була вельми нервовою дівчиною, яка так лякалася думки про зустріч із незнайомим нареченим, що згодилася покинути Дрезден тільки у супроводі своєї сестри Марії Фердинанди.<ref>Toscana, Luise von. My Own Story. London: Ballantyne & Company LTD.1911. стор. 18 </ref> Весілля відбулося [[16 листопада]] [[1817]] року у [[Флоренція|Флоренції]]. У подружжя народилося троє доньок:
* '''Кароліна Августа''' ([[1822]]—[[1841]])&nbsp;— прожила 18 років, одружена не була, дітей не мала;
* '''[[Августа Фердинанда Австрійська|Августа Фердинанда]]''' ([[1825]]—[[1864]])&nbsp;— дружина принца-регента [[Королівство Баварія|Баварії]] [[Луїтпольд Баварський|Луїтпольда]], мала трьох синів та доньку;
* '''Марія Максимільєна''' ([[1827]]—[[1834]])&nbsp;— прожила 7 років.
 
Шлюб був дуже щасливим, принцеса була також добре прийнята народом. Труднощі створював лише тиск необхідності мати спадкоємця чоловічої статі, який призводив Марію Анну до депресії. Разом із слабким здоров'ям це спричинило розвиток у неї туберкульозу[[туберкульоз]]у.
 
У [[1824]] році Леопольд успадкував від батька престол великого герцогства і став володарем Тоскани. Резиденціями родини слугували [[палаццо Веккіо]] та [[Палаццо Пітті|Пітті]].
Рядок 45:
Марія Анна полюбляла античну поезію та твори мистецтва, особливо давній живопис. Проявляла інтерес до [[Гнозис|гностичних писань]]. Стала відомою тим що придбала за велику суму оригінали Liber Interitus Горація. Разом із чоловіком заснувала та покровительствувала Державному інституту Святої Аннунціати&nbsp;— першому жіночому школі-інтернату для шляхетних дівчат у Флоренції.
 
Взимку [[1832]], заради м'якішого клімату, який більше підходив герцогині, двір переїхав до Пізи. У березні здоров'я Марії Анни ще більше погіршало й стало зрозуміло, що надії нема. Будучи побожною жінкою, правителька чекала на смерть дуже спокійно, хоча й висловлювала жаль з приводу того, що має залишити чоловіка та маленьких донечок. В останні дні життя вона постійно спілкувалася із єпископом Ліворно Анжело Марією Жилардоні. Ввечері [[23 березня]] лікарі оприлюднили при дворі звістку, що зробити більше нічого не можливо. Наступного дня великої герцогині не стало.
 
Леопольд II був дуже засмучений смертю дружини і наказав забальзамувати її тіло. Поховали велику герцогиню у крипті базиліки Сан-Лоренцо у [[Флоренція|Флоренції]]<ref>Альбертинська лінія Веттінів [http://www.royaltyguide.nl/families/wettin/saxonyalbert3.htm] {{ref-en}}</ref> у пишному саркофазі з червоного [[Порфіри|порфіру]], увінчаному короною.
 
За рік Леопольд одружився із кузиною першої дружини [[Марія Антонія Бурбон-Сицилійська (1814—1898)|Марією Антонією Сицилійською]], яка народила йому десятеро дітей.
 
== Нагороди ==
Орден королеви Марії Луїзи №133№&nbsp;133 (від [[3 квітня]] [[1804]]), ([[Іспанія]]).
 
== Генеалогія ==
Рядок 71:
== Література ==
* Constantin von Wurzbach: Habsburg, Maria Anna Karolina von Sachsen. Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 7. Verlag L. C. Zamarski, Wien 1861, стор. 28 [https://de.wikisource.org/wiki/BLK%C3%96:Habsburg,_Maria_Anna_Karolina_von_Sachsen]
* Marcello Vannucci, I Lorena -&nbsp;— Granduchi di Toscana, Roma, Newton Compton, 2003, ISBN 88-8289-807-5.
 
== Посилання ==