Вікіпедія

Філософія науки: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 3:
''Як напрямок'' філософія науки представлена оригінальними концепціями, які пропонують різні моделі розвитку науки та [[епістемологія|епістемології]]. Вона зосереджена на виявленні ролі і значимості науки, характеристик когнітивної, теоретичної діяльності.
 
''Як філософська дисципліна'' філософія науки поряд з філософією історії, логікою, методологією, культурологією виникла як необхідність осмислити соціокультурні функції науки в умовах [[НТР]]. Ця молода дисципліна заявила про себе тільки у другій половині [[XX стстоліття|XX століття.]] У той же час, напрямок «філософія науки» виник на сто років раніше.
 
== Предмет ==
Рядок 55:
==== Концепція історичної динаміки науки Томаса Куна ====
 
[[Кун Томас Семюел|Томас Кун]] (1922–1996) увів у філософію науки такі поняття, як наукова [[Парадигма (філософія)|парадигма]], наукове співтовариство, нормальна наука і [[наукова революція]]. За Куном, розвиток науки відбувається стрибками.
Розвиток наукового знання Томас Кун представив як процес зміни парадигм. На його думку, довготривалі періоди розвитку нормальної науки в рамках певної парадигми змінювалися періодами наукових революцій, що являли собою зміну парадигми. Схема представлена Куном, включала такі стадії: донаукова — криза — революція — нова нормальна наука — нова криза — революція тощо. Парадигма у Куна − це в загальному вигляді основна одиниця вимірувимірювання процесу розвитку науки.
Кунівську концепцію розвитку науки можна сформулювати таким чином:
* допарадигмальна стадія розвитку науки, яка характеризується наявністю різних точок зору, фундаментальних теорій, загальнопринятих методів і цінностей;
Рядок 73:
==== «Анархістська епістемологія» Пола Фейєрабенда ====
 
Основний принцип [[Пол ФеєрабендФейєрабенд|Пола Фейєрабенда]] — «anything goes» (все дозволено). Філософ відстоював позицію теоретичного і методологічного плюралізму, уважав, що існує безліч рівноправних типів знання і методологій, що сприяє розвитку знання і людини. На його думку, неможливо створити одну хорошу емпіричну методологію, рівноцінними є всі методологічні стратегії, правомірним є прийняття будь-якої теоретичної концепції. Найпродуктивнішими періодами в розвитку науки є періоди створення і боротьби альтернатив. Розвиток пізнання, уважає Фейєрабенд, здійснюється завдяки критиці несумісних теорій за наявності фактів. Тому в науковій роботі науковці повинні керуватись принципом «пролефірації»(розмноження) теорій: створювати теорії альтернативні по відношенню до існуючих, навіть якщо останні підтверджені та мають загальне визнання. Фейєрабенд надає великого значення альтернативам, вони, на його думку, захищають науку від догматизму і застою, створюють умови для створення нових приладів, дають можливість давати різні теоретичні тлумачення, сприяти розвитку творчих здібностей ученого.
 
Принцип методологічного плюралізму вказує на те, що можна створювати теорії, які не відповідають загальноприйнятим поглядам. Феєрабенд висуває ідею не тільки методологічного плюралізму, а й ідею методологічного анархізму, стверджуючи, що в пізнанні не може бути універсального методу. У науці взагалі можна робити все що завгодно, ніяких раціональних критеріїв відбору теорій немає. Кожний учений може створювати і розробляти свої власні теорії, не звертаючи уваги на суперечності та критику. Діяльність ученого не підкоряється ніяким раціональним нормам. Історія науки, на його думку, являє собою хаотичне переплетіння різних ідей, помилок, інтерпретацій фактів, відкриттів. Розвиток науки − ірраціональний: нові теорії отримують визнання не тому що ближче до істини, а завдяки пропаганді прихильників. У цьому сенсі наука нічим не відрізняється від міфу чи релігії і є однією із форм ідеології. Тому треба звільнити суспільство від диктату науки, відокремити науки від держави і надати науці, релігії, міфу однакових прав<ref name="Сергієнко"/>.
Рядок 83:
* На перше місце висуваються наукові поняття, розвиток знань розглядається як результат синтезу понять, які вже є і які утворюються.
* Заперечення теорії наукових революцій Куна і заміна її теорією еволюції.
* Ця теорія базується на теорії еволюції Дарвіна: теорії, які належать до однієї або кількох суміжних [[предметнаПредметна галузьобласть|предметних галузейобластей]], є своєрідною популяцією, члени якої беруть участь у процесах мінливості та відбору.
* Мінливість розглядається як уведення в сталу схему новацій, що покращують пояснювальний потенціал системи описування.
* Відбір буде призводити до прийняття нових новацій і заперечення інших, тобто (мовою теорії еволюції) закріплення певних ознак.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Філософія_науки