Пропаганда: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
уточнення значення терміну |
||
Рядок 2:
[[Файл:poster-23.jpg|міні|300пкс]]
'''Пропага́нда''' ({{lang-la|propaganda}} дослівно — «яка підлягає поширенню (віра)», від {{lang-la|propago}} — «поширюю») — форма комунікації, спрямована на поширення
У широкому розумінні — поширення соціально-політичних, природничо-наукових та інших знань з метою їх втілення у суспільну свідомість; у вузькому розумінні — ідеологічно спрямована діяльність будь-якої партії для формування у конкретних верств населення певних поглядів і уявлень (світогляду).<ref>[[Велика радянська енциклопедія]]: Пропаганда ({{lang-la|propaganda}} — що підлягає розповсюдженню, від ''propago'' — розповсюджую), розповсюдження політичних, філософських, наукових, художніх та ін. поглядів та ідей з метою їхнього запровадження в суспільну свідомість і активізації масової практичної діяльності. Основні елементи процесу пропаганди: її суб'єкт (соціальна група, інтереси якої виражає пропаганда), зміст, форми і методи, засоби або канали пропаганди ([[радіо]], [[телебачення]], [[друк]], система лекційної пропаганди тощо), об'єкт (аудиторія або соціальні громади, на яких скерована пропаганда). Вирішальним для розуміння процесу пропаганди є соціальні інтереси її суб'єкта, їхнє співвідношення з інтересами суспільства загалом та окремих груп, на які націлена пропаганда. Це визначає її зміст і здійснює суттєвий вплив на вибір форм, методів і засобів пропаганди.[http://bse.sci-lib.com —БСЭ]</ref>
Рядок 8:
Пропаганда зазвичай повторюється та розповсюджується через різні [[ЗМІ|засоби масової інформації]], щоб сформувати обраний результат суспільної думки. Значення пропаганди різних партій особливо зростає у період виборчої кампанії.
На відміну від об'єктивної подачі інформації, зловмисна пропаганда
Варто зауважити, що термін «пропаганда» набув яскраво негативного емоційного забарвлення лише завдяки непрофесіональній діяльності частини журналістів. Пропаганда у своєму початковому емоційному значенні мала нейтральне забарвлення.
== Історія пропаганди ==
|