Пропаганда: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
уточнення значення терміну
Рядок 2:
[[Файл:poster-23.jpg|міні|300пкс]]
 
'''Пропага́нда''' ({{lang-la|propaganda}} дослівно — «яка підлягає поширенню (віра)», від {{lang-la|propago}} — «поширюю») — форма комунікації, спрямована на поширення фактівв суспільстві - світогляду, аргументівтеорії, чутоктвердження, та... іншихшляхом відомостейглибокого дляі впливудетального нароз'яснення [[суспільнаїх думка|суспільнувитоків, думку]]логіки напобудови, користь певноїта спільноїздатності справиадекватно чивідбивати громадськоїоб'єктивну позиціїреальність.
 
У широкому розумінні&nbsp;— поширення соціально-політичних, природничо-наукових та інших знань з метою їх втілення у суспільну свідомість; у вузькому розумінні&nbsp;— ідеологічно спрямована діяльність будь-якої партії для формування у конкретних верств населення певних поглядів і уявлень (світогляду).<ref>[[Велика радянська енциклопедія]]: Пропаганда ({{lang-la|propaganda}}&nbsp;— що підлягає розповсюдженню, від ''propago''&nbsp;— розповсюджую), розповсюдження політичних, філософських, наукових, художніх та ін. поглядів та ідей з метою їхнього запровадження в суспільну свідомість і активізації масової практичної діяльності. Основні елементи процесу пропаганди: її суб'єкт (соціальна група, інтереси якої виражає пропаганда), зміст, форми і методи, засоби або канали пропаганди ([[радіо]], [[телебачення]], [[друк]], система лекційної пропаганди тощо), об'єкт (аудиторія або соціальні громади, на яких скерована пропаганда). Вирішальним для розуміння процесу пропаганди є соціальні інтереси її суб'єкта, їхнє співвідношення з інтересами суспільства загалом та окремих груп, на які націлена пропаганда. Це визначає її зміст і здійснює суттєвий вплив на вибір форм, методів і засобів пропаганди.[http://bse.sci-lib.com —БСЭ]</ref>
Рядок 8:
Пропаганда зазвичай повторюється та розповсюджується через різні [[ЗМІ|засоби масової інформації]], щоб сформувати обраний результат суспільної думки. Значення пропаганди різних партій особливо зростає у період виборчої кампанії.
 
На відміну від об'єктивної подачі інформації, зловмисна пропаганда подає інформацію насамперед для впливу на аудиторію. Пропаганда часто подає інформацію вибірково (хоча не до кінця сказана правда&nbsp;— це теж брехня), щоб спонукати до певних узагальнень, або використовує емоційноемоційну зарядженіокраску повідомлення, щоб спровокувати радше емоційнучуттєву, ніж раціональну реакцію на подану інформаціювисловлене. Бажаним результатом пропаганди є зміна ставлення до її суб'єкта. вПропаганда цільовійі аудиторії,її щобзловмисний просувати таємні політичні плани. Пропагандаваріант можеможуть використовуватись як форма [[Політика|політичногополітичної]] протистоянняборотьби.
 
Варто зауважити, що термін «пропаганда» набув яскраво негативного емоційного забарвлення лише завдяки непрофесіональній діяльності частини журналістів. Пропаганда у своєму початковому емоційному значенні мала нейтральне забарвлення.
Хоча термін «пропаганда» справедливо набув яскраво негативного забарвлення через поєднання її з найбільш маніпулятивними та шовіністичними прикладами (як-от: Нацистська пропаганда для виправдання [[Голокост]]у та комуністична пропаганда для приховування [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору]] та його штучності і, відповідно, злочинності). Пропаганда у своєму початковому значенні мала нейтральне забарвлення і могла пов'язуватися із застосуванням, яке було в цілому м'яким і невинним, як, скажімо, публічні рекомендації з охорони здоров'я, заохочення громадян брати участь у виборах, заохочення людей повідомляти в правоохоронні органи про злочини тощо.
 
== Історія пропаганди ==