Київське дворянське зібрання: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Shynkar (обговорення | внесок)
Рядок 55:
* 24 грудня 1991 р. — відродження ''Київського дворянського зібрання'' як монархічної організації почалося в другій половині 1990 року, коли в московських газетах стали з'являтися повідомлення про створення Союзу нащадків російського дворянства в [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]]. Тон цих публікацій повсюдно був глузливим, [[Іронія|іронічним]] і навіть знущальним з приводу «екзотичної» події періоду [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]]. А в Україні висловлювалися припущення як про [[П'ята колона|п'яту колону]] Росії. Але через рік [[доктор медичних наук]], потомствений дворянин Юрій Миколайович Квітницький-Рижов почав збирати навколо себе в м. Києві нащадків відомих і не дуже відомих дворянських родів. Вони зібралися і створили організаційний комітет для відтворення Київського Дворянського Зібрання. Це були люди, котрі зберегли дворянську [[самосвідомість]], [[релігія|віру предків]] в умовах [[терор]]у, [[Репресії|репресій]], [[Дискримінація|дискримінації]] та [[Еміграція|еміграції]].
 
* 28 вересня 1992&nbsp;р.&nbsp;— відповідно законів України зареєстровано Київське Дворянське Зібрання ([[свідоцтво]] №&nbsp;1070120000020502 від 28.09.1992&nbsp;р.), і почало свою офіційну діяльність як [[громадська організація]] Києва<ref>[http://www.noble.kiev.ua/informaciya-o-kds А.&nbsp;П.&nbsp;Корелин, «Дворянское собрание»] {{ref-ru}}</ref>. Засновником нової громадської організації виступило [[Українське товариство охорони пам'яток історії та культури|Республіканське Товариство охорони пам'яток історії та культури]]. Відродженню його офіційної діяльності сприяли деякі представники [[Біла еміграція|білої еміграції]] з [[Югославія|Югославії]]. У Київського дворянського зібрання немає окремого приміщення, в якому вони могли б збиратися. Періодично (1-2 рази на рік) орендуються різні приміщення для зборів. В Україні, у Київському дворянському зібранні налічується: 67 дійсних дворян, нащадків по чоловічій лінії [[Родовід|родоводу]]; 39 нащадків, яким [[титул]] дістався по жіночій лінії (асоційовані дворяни) і 61 чоловік (члени-кореспонденти), які знають про своє дворянство, але не мають достатньо документованих підтверджень. Усього в Київському дворянському зібранні нараховується активних 167 осіб (у період заснування було близько 500 представників [[Прізвище|прізвищ]]). В Україні простежити своє генеалогічне древо буває складно. Адже в СРСР у 1935–1952&nbsp;рр. багато [[документ]]ів організовано знищувалися [[Політичний режим|політичним режимом]] [[Комуністична партія Радянського Союзу|КПРС]]. Деяким не вистачає фінансів, щоб скласти свій родовід: корені можуть йти одночасно в [[Україна|Україну]], в [[Білорусь]], [[Росія|Росію]], [[Польща|Польщу]], [[Литва|Литву]] і&nbsp;т.&nbsp;д.. Близько 70% дворян України&nbsp;— це колись дуже заможні люди, які були розорені після [[Жовтневий переворот (1917)|Жовтневого державного перевороту 1917&nbsp;р.]] і [[Репресії|репресій]]. Зараз більшість з них, які були колись [[Еліта|елітою]] [[Держава|держави]], живе на [[Пенсія|пенсію]]. У Києві налічувалося до 1917&nbsp;р. близько 20 000 дворян. До кінця [[XIX століття]] в [[Київська губернія|Київській губернії]] налічувалося 397048 «потомствених дворян» і 21 481 особа, котрі мали «особисте дворянство»<ref>[http://www.franciza.ru/winner25.html Киевское дворянское собрание] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://24.ua/news/show/id/13343.html Голубая кровь: Киевскому дворянскому собранию исполняется 15 лет] {{ref-ru}}</ref><ref name=autogenerated1>[http://www.noble.kiev.ua/istoriya_i_genealogiya/kievskoe-dvoryanskoe-sobranie.html Киевское Дворянское Собрание-история создания] {{ref-ru}}</ref>. До цих пір існує [[нерухомість]], що належала Київським дворянським зборам: будівлі [[Київський інститут шляхетних дівчат|Київського інституту шляхетних дівчат]], [[Кадетський корпус|Кадетського корпусу]], [[ДворянськийДворянські земельний банкбанки|Дворянського земельного банку]], дитячої лікарні побудованої [[барон]]ом Штейнґелем, лікарняні корпуси [[Покровський монастир (Київ)|Покровського монастиря]], [[Колегія Павла Ґалаґана]], інші громадські та приватні будівлі.
 
== Примітки ==