Вікіпедія

В'язкість: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті
Рядок 37:
Також з цим же способом напряму пов'язана умовна в'язкість - безрозмірна величина, що дорівнює відношенню часу, що потрібно для витікання 200 см<sup>3</sup> випробовуємої рідини з посудини і отвору деяких заданих характеристик, до часу, за який з такої ємності витече така сама кількість води. Умовна в'язкість вимірюється у позасистемних [[Градус Енглера|градусах Енглера]](Е°).
 
Існують і інші умовні одиниці, що використовуються для вимірувимірювання в'язкості - [[градус Барб'є|градуси Барб’є]] (°В), [[секунда Сейбота|секунди Сейболта]] (“S) і [[секунда Редвуда|Редвуда]] (“R).
 
== Моделі в'язкості ==
[[Файл:Bingham_plastic_viscosity.jpg‎|thumb|300px|Моделі в'язкості]]
 
Закон Ньютона для в'язкості, наведений вище, є класичною моделлю в'язкості. Це не основний закон природи, а наближення, що має місце для деяких матеріалів і не підтверджується для інших. [[РідинаНеньютонівська неньютонівськарідина|Неньютонівської рідини]] мають значно складніший зв'язок між напруженням зсуву і градієнтом швидкості, ніж проста лінійність. Тому, для різних видів рідин застосовують різні моделі в'язкості:
* '''[[Рідина ньютонівська|Ньютонівська рідина]]''': рідина, така як [[вода]] і більшість газів, що має стале значення динамічної в'язкості.
* '''[[РідиниДилатантні дилатантнірідини|Дилатантна рідина]]''': рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зростає (глиняні [[суспензія|суспензії]], солодкі суміші, гідрозоль [[кукурудзяний крохмаль|кукурудзяного крохмалю]], системи пісок/вода).
* '''[[РідиниПсевдопластичні псевдопластичнірідини|Псевдопластик]]''': рідина, в'язкість якої із зростанням градієнту швидкості зменшується (фарби, [[емульсія|емульсії]], деякі суспензії).
* '''[[Тиксотропія|Тиксотропна]] рідина''': рідина, в'язкість якої з перебігом часу зменшується (водоносні [[ґрунт]]и (пливуни), біологічні структури, різні технічні матеріали).
* '''[[Реопексія|Реопексна]] рідина''': рідина, в'язкість якої з перебігом часу зростає (гіпсові пасти, [[суспензія|суспензії]] [[оксид ванадію|оксиду ванадію]], [[бетоніт]]и та окремі види принтерного [[чорнило|чорнила]]).
Рядок 52:
 
== [[Динамічна в'язкість|Динамічний коефіцієнт в'язкості]] деяких речовин ==
В основу методів вимірювання в'язкості та їхньої класифікації покладено математичні залежності, які описують різні види течій середовищ. Вимірювання в'язкості здійснюють [[віскозиметрВіскозиметрія|віскозиметрами]]ами.
 
Нижче наведені значення динамічного коефіцієнта в'язкості [[рідина ньютонівська|ньютонівських рідин]]:
Рядок 247:
 
==== Дослід Парнелла — Мейнстоуна ====
Найтриваліший [[Фізика|фізичний]] [[експеримент]] почав в [[Університет Квінсленда|Квінслендському університеті]] австралійського міста [[Брисбен]] професор [[Томас Парнелл (фізик)|Томас Парнелл]]. У [[1927]] році він помістив у скляну лійку на [[штатив]]і шматок твердої [[смолаСмоли і бальзами|смоли]], яка за молекулярними властивостям є рідиною, хоча і дуже в'язкою. Парнелл нагрів лійку, щоб смола злегка розплавлась і затекла до носика воронки. У [[1938]] році перша крапля смоли впала в підставлений Парнеллом лабораторний стакан. Друга впала в [[1947]] році. Восени [[1948]] року професор помер, і спостереження продовжили його учні. Краплі падали в [[1954]], [[1962]], [[1970]], [[1979]], [[1988]], [[2000]] й [[2008]] роках. Періодичність падіння крапель 3285 діб. В останні десятиліття сповільнилася через роботу [[кондиціонер]]а. Цікаво, що жодного разу крапля не падала в присутності спостерігачів.
 
[[Джон Мейнстоун]] з [[альма-матер]] професора Парнелла був нагороджений у [[2005]] році [[Ігнобелівська премія|Ігнобелівською премією]] у галузі фізики за найтриваліший експеримент.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/В%27язкість