Вікіпедія

Каганець Марко Васильович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 50:
Восени<ref name="МО61"/> 1905 року Марко Каганець заснував у Коропці філію кредитової кооперативної спілки (Ревізійний Союз Кооператив надав позику 10000 корон для неї<ref name="ReferenceA">''Мельник О.'' Коропець…&nbsp;— С.&nbsp;562.</ref>), читальню товариства «[[Просвіта]]», де був її головою. Брав постійну, невтомну участь у діяльности повітових, крайових громадських організацій, народних віче у Львові. У ньому селяни бачили свого порадника, захисника.
 
Брав участь у виборах до [[РейхсратРайхсрат|Австро-Угорського парламенту]], [[Галицький Сейм|Галицького Сейму]]. У січні 1908&nbsp;р. мав аудієнцію у графа Бадені, який вимагав не брати участі у виборах до парламенту у Відні взамін за 15 моргів поля.<ref name="ReferenceA"/> Перед смертю отримав два листи від [[намісник]]а Галичини графа [[Анджей Казімєж Потоцький|Анджея Казімєжа Потоцького]] з вимогою не брати участь у виборах.<ref name="ВМ3">''Маркевич В.'' Коропець…&nbsp;— С. 553.</ref>
 
Під час правиборів<ref>[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=19080208&seite=3&zoom=33 Polała się krew] // Kuryer[[Kurjer Lwowski]].&nbsp;— 1908.&nbsp;— № 65 (8 lutego).&nbsp;— S. 3. {{ref-pl}}</ref> до Галицького Сейму<ref name="KSt1">[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=ksw&datum=19080301&seite=1&zoom=33 Kurjer Stanislawowski].&nbsp;— 1908.&nbsp;— №&nbsp;1173 (1 marca).&nbsp;— S. 1. {{ref-pl}}</ref> IX каденції 6 лютого 1908 року, протестуючи проти фальсифікації передвиборчої боротьби, був заколотий багнетами [[жандарм]]ами (діал. '''«шандарами»,''' зокрема Ябчинським, Токарським, Банасем; за словами посла Семена Вітика під час розгляду справи в Райхсраті, жандарми кричали до протестувальників, зокрема, «собачі душі»<ref>[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=19080702&seite=4&zoom=33&query=%22Kahaniec%22&ref=anno-search ] // Kuryer Lwowski.&nbsp;— 1908.&nbsp;— № 304 (2 lipca).&nbsp;— S. 4. {{ref-pl}}</ref>).
 
За загиблим у 1908 році Марком Каганцем було заборонено проводити богослужіння в [[Собор Святого Юра|Соборі Святого Юра]].<ref>''[[Горак Роман Дмитрович|Горак Р]].'' Задля празника. У сутінках.&nbsp;— К. : Радянський письменник, 1989.&nbsp;— С. 208.&nbsp;— ISBN 5-333-00206-1.</ref> Похований у&nbsp;Коропці, на могилі стоїть хрест із червоного каменю-[[пісковик]]у.
Рядок 81:
* ''Матейко Р.'', ''Попадинець О.'' Жертовність і безсмертя: До 120-річчя від дня народження М.&nbsp;Каганця // Ровесник.&nbsp;— 2001.&nbsp;— 22, 29&nbsp;берез.
* ''Мельник О.'' Коропець / Каледоскоп Минулого // {{ББ|561—563}}
* Монастириська і околиці в спогадах емігрантів.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Кн.-журн. вид-во «Тернопіль», 1993.&nbsp;— 167&nbsp;с.&nbsp;— С.&nbsp;98—99.
* ''Ониськів М.'' Громом вість пронеслась: [Про громад. діячів і патріотів&nbsp;— Марка Каганця й Адама Коцка] // Вільне життя.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 5&nbsp;серп., фотогр.
* ''Ступ'як Є.'' Оборонець народних прав: 95-річчя з дня загибелі Марка Каганця (1881&nbsp;— 1908) // Вісті Придністров'я.&nbsp;— 2003.&nbsp;— 22&nbsp;лют.&nbsp;— (Сторінки історії).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Каганець_Марко_Васильович