Вітрова електростанція: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 47:
У жовтні 2017 року 24% всієї електроенергії склала електроенергія від ВЕС.<ref name="єс24">{{cite web|last=Юлия Красильникова|title=Европа побила рекорд по производству ветровой энергии|url=https://hightech.fm/2017/11/01/europe_wind_energy|accessdate=12 листопада 2017}}</ref> Більша частина електроенергії — 88,7% надійшла від наземних ВЕС, ще 11,3% енергії надійшло від електростанцій у морі. Потужність наземних європейських ВЕС складає 141,1 ГВт, морських — 12,6 ГВт. Данія отримала 109% енергії від ВЕС (тобто більше, ніж завжди), Німеччина — 61%, Португалія — 44%, а Ірландія — 34%. Із 28 країн ЄС 10 отримали більше 20% необхідної електроэнергії від вітру. За 2016 рік у ЄС підключили до енергосистем 338 нових турбін.<ref name="єс24"/>
Дві найбільші у світі ВЕС знаходяться в Європі. Найбільша за кількістю турбін — 150 турбін є шельфова електростанції Gemini в Нідерландах, проте найбільша за потужністю — [[London Array]] (630 МВТ проти 600 у Gemini). На 2020 рік найбільшою ВЕС стане британська [[Hornsea Project Two]], потужність котрої складе 1,8 ГВт і котра є продовження проекту [[Hornsea Project One]] потужністю 1,2 ГВт.<ref>{{cite web|last=Александра Самуилкина|title=Нидерланды запустили один из крупнейших в мире морских ветряных парков|url=https://hightech.fm/2017/05/10/dutch-offshore-farn|accessdate=12 листопада 2017}}</ref>
== Сучасний стан та перспективи вітроелектростанцій в Україні ==
| |||