Флавій Аецій: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Orluvets (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
заміна неперекладених посилань шаблоном, атрибути в лапки
Рядок 32:
== Ранні роки ==
[[Файл:Western Roman Empire.png|міні|праворуч|260пкс|[[Західна Римська імперія]] на початку [[V століття]]]]
Флавій Аецій народився в 390-х роках в Дуросторі (Durostorum, суч. Болгарська [[Сілістра]])<ref name="iordan">[[Йордан (історик)|Йордан]], «Гетика», 177 </ref>, місті на нижньому Дунаї. Його батьком був магістр кінноти [[:en:{{нп|Flavius_Gaudentius|Гауденцій]]|en|Flavius_Gaudentius}}, представник місцевого знатного роду<ref>Йордан назвав Гауденція «знатним мезійцем», що припускає походження Гауденція з місцевіх варварів."</ref>, мати була зі знатної багатої родини з Італії<ref name="tour">[[Григорій Турський]], «Історія франків», 2.8</ref>.
 
Сім'я Гауденція користувалася впливом в Римі, його сина Аеція хлопчиком взяли в охоронці до римського імператора [[Гонорій (римський імператор)|Гонорія]]<ref name="tour"/>. Коли в [[408]] році [[Гонорій (римський імператор)|Гонорій]] стратив свого головнокомандуючого військами [[Стиліхон]]а, то вождь [[Вестготи|вестготів]] [[Аларіх I|Аларіх]] зажадав від імператора укласти мирну угоду, для чого римляни мали виплатити данину і обмінятися з вестготами знатними заручниками. Одним з них повинен був стати Флавій Аецій<ref>[[Зосім]], 5.36</ref>, який до цього часу вже провів у заручниках 3 роки спочатку у вестготів, а потім у гунів<ref name="tour"/>.
Рядок 52:
23 жовтня [[425]] року 7-річного Валентиніана проголосили в Римі імператором, фактично ж почала правити як регент його мати [[Галла Плацидія]]. Аецій визнав владу Плацидії, гуни з багатими дарами були відіслані додому<ref>[[Проспер Тірон|Проспер]]: «Було даровано прощення Аецію в силу того, що гуни, якіх Іоанн через нього призвав, завдяки його ж старанням і повернулися в свої землі».</ref>, а сам Аецій отримав пост командувача армією в Галлії (comes et magister militum per Gallias).
 
Перемогами в [[Галлія|Галлії]] Аецій зміцнив своє становище. У [[426]] році він відкинув [[вестготи|вестготів]] від [[Бургундське королівство|Арелату]], в [[428]] році відбив у [[франки|франкського]] короля [[Хлодіон|Хлодіона]] частину земель уздовж [[Рейн]]у, в [[430]] розбив [[ютунги|ютунгів]] у [[Реція|Реції]], в [[431]] розбив кельтське плем'я [[норикі]]в в [[Норік]]у<ref>Хроніки [[Проспер Тірон|Проспера]], [[Кассіодор]]а, [[Гальська хроніка 452 року|Гальська 452 року]].</ref>. У [[429]] році Аецій отримав вищий військовий титул [[magister militum]] (головнокомандувача військами)<ref>[[Проспер Тірон|Проспер]], 429&nbsp;р.</ref>, після чого в наступному році виступив проти колишнього володаря цього титулу [[:en:{{нп|Felix_(consul_428)|Флавія Фелікса]]|en|Felix_(consul_428)}}. За хронікою Проспера Аецій стратив суперника, звинувативши його в змові<ref>За хроніці іспанського єпіскопа [[Хідацій|Хідація]] Фелікс загінув в результате заколоту солдат</ref>.
 
Побоюючись надмірного посилення Аеція, [[Галла Плацидія]] намагалася протиставити йому іншого полководця, намісника в Північній Африці [[Боніфацій (військовик)|Боніфація]]. Про боротьбу між двома воєначальниками за вплив на Плацидія докладно розповів Прокопій Кесарійський<ref>Прокопій Кес., «Війна з вандалами», кн. 1.3.14</ref>. У [[432]] році, зазнавши поразки від вандалів, [[Боніфацій (військовик)|Боніфацій]] за викликом Плацидії з'являється в Італії, де між ним і Аецієм розгорілася справжня війна («ingens bellum»). У битві Боніфацій отримав смертельну рану і помер через 3 місяці<ref>[[Марцеллін Коміт]], Ind. XV (432&nbsp;г.): Гальська хроніка 452 р.</ref>. Однак бій було виграно військами Боніфація, і Аецій віддалився до себе в маєток, де на нього було здійснено замах неназваними ворогами<ref>[[Проспер Тірон|Проспер]], 432 р.; [[Павло Диякон]], «Римська історія», 13.11</ref>. Тоді Аецій втік до гунів в [[Паннонія|Паннонію]], і при їх підтримці зміг повернути собі посаду головнокомандувача імперської армією, вигнавши з цього поста зятя Боніфація Себастьяна.
Рядок 96:
 
== В культурі ==
Аецій є головним героєм творів письменника [[:pl:{{нп|Teodor_Parnicki|Теодора Парницького]] [[:|pl:|Teodor_Parnicki}} {{нп|Aecjusz,_ostatni_Rzymianin|"Аецій - останній римлянин]]|pl|Aecjusz,_ostatni_Rzymianin}}"(1936, Львів) та "[[:pl:{{нп|Śmierć_Aecjusza|Смерть Аеція]]|pl|Śmierć_Aecjusza}}"(1966)
 
== Примітки ==