[[1112]] року, після загибелі батька Генріха в бою з маврами, 3-річний Афонсу успадкував титул графа Португалії. Справами графства займалася його матір-регентша Тереза. Відносини із нею були напруженими, особливо після того як вона вступила у позашлюбний союз із галісійським графом [[Фернандо Перес де Траба|Фернандо де Трабою]]. Галісійська партія набувала сили в португальському уряді, що викликало невдоволення португальських баронів.
Відносини між Терезою і її сином були досить напруженими. Всього лиш одинадцятирічний Афонсу мав свої політичні ідеї, які кардинально різнилися з ідеями його матері. В [[1120]] роціроку молодий принцінфант Афонсу підтримав політичного противника Терези — архієпископа [[Брага (Португалія)|Браги]], за що обоє за її наказом були висланні у вигнання. Афонсу провів подальші роки далеко від свого власного графства під пильним наглядом єпископа. В
[[1122]] роціроку 14-річний Афонсу виповнилося чотирнадцять — він досягнув [[повноліття]] за мірками [[XII століття]]. Він зробив себе [[лицар]]ем в Соборі Замори, зібрав армію і вирішив повернути контроль над своїми землями. Поблизу[[24 червня]] [[1128]] року поблизу [[Гімарайнша]], в [[Битва при Сан-Мамеде|битві при Сан-Мамеде ([[1128]])вінАфонсу переміг війська під командуванням ненчиного коханця і союзника його матері графа Галісії — Фернандо Переса де Трава,Траби. Після даліцьогоі він ув'язнив свою матір і вислав у монастир в [[Королівство Леон|Леоні]]. Таким чином можливість інкорпорації [[Португалія|Португалії]] в [[Королівство Галісія|Королівство Галісії]] була унеможливлена, і Афонсу став єдиним правителем ('''Dux of Portugal''' — Вождь Португалії), після вимог незалежності з боку народу графства, церкви і знаті. Він також переміг іншого союзника його матері — короля Кастилії і Леону [[Альфонс VII Імператор|Альфонсо VII]], і таким чином звільнив графство від політичної залежності від корони Леона і Кастилії. [[6 квітня]] [[1129]] року Афонсу Енрікес видав указ в якому він оголосив себе принцом [[Португалія|Португалії]].
