Вікіпедія

Історія Китаю: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вікіфікація (додавання внутрішніх посилань)
Рядок 115:
Безперервні війни приводять до накопичення військового досвіду і появи перших трактатів по цій тематиці. Фундатором військової теорії вважається [[Сунь-цзи]]. Його «Трактат про військове мистецтво», що складається з 13 розділів, став каноном військової науки свого часу і досі по праву вважається класикою військово-стратегічної думки.
 
В епоху Чжоу продовжився бурхливий розвиток астрономії. З'явилися нові прилади для визначення координат небесних світил — армілярні сфери. За 600 років до н. е. був введений сонячно-місячний календар. До 350 р. до н. е. вченим стало відомо, що тривалість сонячного року — 365,25 діб, а місячного — 295 діб. Знаки 12 тварин служили для позначення «земних гілок» циклу в 600 років. У IV с. до н. е. вченим [[{{нп|Ши Шень|Ши Шенєм]] 石申 ([[:|en:|Shi Shen]]}} (石申) був складений перший в світовій історії зоряний каталог, той, що включав 800 світил. Починаючи з 240 р. до н. е. точно відмічалася кожна поява комети, відомої нині як [[комета Галлея]].
 
Значні досягнення стародавньокитайських медиків. Частина їх методів лікування не втратила своєї актуальності і в наш час: [[Акупунктура|голковколювання]], пульсова діагностика, [[припікання]] тощо.
Рядок 142:
{{main|Династія Хань}}
 
Новий розквіт культури і мистецтва Китаю починається із затвердженням династії Хань. Масштабні гідротехнічні роботи, будівництво палаців, храмів, гробниць вимагали значних математичних знань. У [[1 століття|I ст. н. е.]] був створений трактат {{нп|Математика в дев'яти розділах|«Математика в дев'яти розділах» ([[:|en:|The Nine Chapters on the Mathematical Art]])}}, що підсумував знання в цій області за декілька віків. Тут уперше зустрічаються негативні числа і даються правила операцій над ними.
 
Новий крок уперед робить астрономія. [[27 до н. е.|27 р. до н. е.]] був зроблений перший запис про спостереження сонячних плям. Найбільший астроном старовини [[Чжан Хен]] ([[78]]-[[139]] рр.) зумів нарахувати 2 млн. 500 тис. зірок, розташованих в 124 сузір'ях. Він створив перший у світі небесний глобус, що відтворює рушення небесних тіл, винайшов перший у світі сейсмограф. У ханьський час також з'явився [[компас]], що мав вигляд ложки, що покоїться на металевій пластині і ручкою, що вказувала на південь. Поширення отримують зубчате колесо і водяний млин.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Китаю