Піпін III Короткий: відмінності між версіями

'''Піпін ІІІ Короткий''' ({{lang-fr|Pépin le Bref}},; *[[714]] — - †[[24 вересня]] [[768]]) — [[король]] [[франки|франків]] із династії [[Каролінги|Каролінгів]], батько [[Карл I Великий|Карла I Великого]]. У [[741]] році Піпін із братом [[Карломан (мажордом)|КарломанКарломаном]]ом успадкували від батька [[Карл Мартел|Карла Мартела]] [[мажордом]]ство, що в ті часи означало фактичне правління франками. Піпін, заручившись згодою [[папа римський|папи]] [[Захарій (папа)|Захарія]], повалив останнього короля з [[Меровінги|династії Меровінгів]], і з [[751]] року посів трон.

Відомий також «[[дар Піпіна]]»  — коли [[756]] року франкський король Піпін III звільнив [[Равенна|Равенну]] від [[лангобарди|лангобардів]] та допоміг Папі Римському стати світським правителем держави в серединній Італії, що включала в себе [[Рим]]. У політичному відношенні Папа перебував під захистом франкських королів.

Після поділу з братом Карломаном батьківської спадщини отримав більшу частину Нейстрії, Бургундію, Прованс і досить гіпотетичний контроль над Аквітанією.

Слідом за тим брати повинні були вести важку війну проти відпалих від них аквітанців, баварців і алеманів. У 742 році вони виступили в похід проти Аквітанськогоаквітанського герцога Гунольда, спустошили країну на південь від Луари, зруйнували Лош, але марно намагалися заволодіти [[Бурж]]ом. Звідти вони пішли в Алеманію і дійшли до берегів Дунаю, всюди вимагаючи данини і заручників. Так як вороги звинувачували синів Мартела в тому, що вони відібрали владу у законної династії, Піпін і Карломан ву 742 році звели на престол одного з Меровінгів, Хільдеріка III, не давши йому, втім, ніякої реальної влади.

* [http://lba.hist.uni-marburg.de/lba-cgi/kleioc/00101KlLBA/exec/apply2/width/%226109%22/height/%226109%22/url/%22http:%7B|%7D%7B|%7D137.248.186.134%7B|%7Dlba-cgi-local%7B|%7Dpic.sh%7B-%7Djpg%7B|%7DE1815.jpg%22 Urkunde Pippins für Kloster Fulda, 760 - — фото з архіву зображень давніх грамот Марбурзького університету]