Медична реабілітація: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Література: категоризація |
|||
Рядок 2:
'''Меди́чна реабіліта́ція''' — галузь [[медицина|медичної науки]], яка вивчає механізм дії фізичних лікувальних чинників, обґрунтовує та створює технології [[відновлювальне лікування|відновлювального лікування]], оцінює ефективність медичної реабілітації дорослих та дітей з різноманітною [[патологія|патологією]].
Отримання нових наукових даних, удосконалення методів [[Профілактична медицина|профілактики]] та відновлювального лікування захворювань і травм сприятиме збереженню [[здоров'я]], покращанню якості [[життя]], скороченню термінів тимчасової [[непрацездатність|непрацездатності]], зменшенню ускладнень та [[
На сьогодні у сферах медицини послуговуються кількома дефініціями поняття «реабілітація». За визначенням Комітету експертів з реабілітації [[ВООЗ]] (1963), реабілітація — це процес, "метою якого є запобігання інвалідності під час лікування захворювання і допомога хворому у досягненні максимальної фізичної, психічної, професійної, соціальної та економічної повноцінності, на яку він буде здатний в межах існуючого захворювання.
Рядок 12:
* експериментальне та клінічне вивчення механізмів дії та взаємодії фізичних чинників природного та преформованого характеру, інших немедикаментозних засобів;
* розроблення немедикаментозних і комплексних (поєднання немедикаментозних засобів і ліків) методів відновлювального лікування та профілактики різноманітних захворювань на всіх етапах медичної реабілітації (стаціонар, [[санаторій]], [[поліклініка]]);
* вивчення природних [[
* питання організаційно-методичного забезпечення в галузі [[фізіотерапія|фізіотерапії]], [[курортологія|курортології]] та медичної реабілітації.
Рядок 18:
'''Медична реабілітація хворих на [[синдром Скуміна]]'''.
Програма реабілітації складається з чотирьох етапів: підготовчого, седативно-мобілізуючого, активної психосоціальної реадаптації та підтримуючи-корегуючого. Завдання першого етапу: 1) вивчення психічного стану, 2) встановлення [[психотерапія|психотерапевтичного]] контакту, 3) «[[Психологія|психологічна]] підготовка до протезування клапанного апарату [[серце|серця]]<ref>{{cite journal |last3=Skumin |first3=V. A. |last2=Morozov |first2=S. M. |last1=Bendet |first1=Ya. A. |title=Psychological aspects of the rehabilitation of patients after the surgical treatment of heart defects |year=1980 |title=Psychological aspects of the rehabilitation of patients after the surgical treatment of heart defects |journal=Kardiologiia |volume=20 |issue=6 |pages=45–51 |oclc=114137678 |pmid=7392405}}</ref>.
Завдання другого: 1) заспокоєння оперованих, 2) формування адекватного відношення до післяопераційного стану, 3) вироблення активних позицій [[особистість|особистості]]. З методів [[психотерапія|психотерапії]] ефективний психотренінг
Значна роль [[психотерапія|психотерапії]] не виключає застосування [[Лікарські засоби|лікарських засобів]]. [[Мікстура Скуміна]] складається з настою [[трава|трави]] [[горицвіт]]у 10,0 – 250,0; [[екстракт]]у [[Глід|глод]]у, настою [[Валеріана лікарська|валеріани]] та [[Собача кропива|собачої кропиви]] по 5,0; настою [[евкаліпт]]у та [[М'ята перцева|м'яти перцевої]] по 2,0; сиропу плоду [[Шипшина|шипшини]] 30,0. [[Клінічне випробування]] показало, що застосування її по 10—15 мл 3 – 4 рази на добу за 15—20 хв. до прийому їжі на протязі 1 – 2 місяців сприяє покращенню [[сон|сну]], нормалізує [[настрій]], нівелює проявлення [[синдром]]у<ref>{{cite web |url=http://www.oriur.ru/kultura-zdorovie/mikstura-v-a-skumina.html |title=Микстура Скумина |trans_title=Skumin’s mixture |publisher=oriur.ru |accessdate=29 July 2017}}</ref>. В цілому, реабілітація забезпечує, згідно з данними [[Інститут серцево-судинної хірургії|Інституту]] [[Амосов Микола Михайлович|М.М.Амосова]], ефективну [[Профілактична медицина|профілактику]] та своєчасну корекцію [[психічний розлад|психічних розладів]]. В групі, в котрій застосовувались описані заходи, синдром через 2 – 3 місяці після операції реєструвався у 11,4% випадках і у 9,6% через 1 – 1,5 роки. В групі, де здійснювалось [[лікування]] тільки соматичного [[захворювання]], відповідно у 24,7% і 26,1% обстежених. При цьому [[Психічний розлад|психічні розлади]] були більш виразними та стійкими, а рівень соціально-трудової адаптації виявився на 27,6% нижчим, ніж у першій групі<ref>{{cite web |url=http://aan.sagepub.com/content/early/2013/10/16/0218492313493427 |first=Andrea|last=Ruzza |title=Nonpsychotic mental disorder after open heart surgery. Asian Cardiovascular and Thoracic Annals |date=16 October 2013|publisher=Aan.sagepub.com |accessdate=19 November 2014 |archiveurl=http://www.webcitation.org/6c2DIcHcL |archivedate=4 October 2015}}</ref><ref>{{cite journal |last=Skumin |first=V.A. |title=Nonpsychotic mental disorders in patients with acquired heart defects before and after surgery (review) |year=1982 |journal=Журнал неврологии и психиатрии имени С. С. Корсакова |volume=82 |url=http://biblmdkz.ru/articles/nmd.html |oclc=112979417 |accessdate=18 July 2017 |archiveurl=http://www.webcitation.org/6grPIq8tu |archivedate=18 April 2016}}</ref>.
|