Вікіпедія

Придністров'я: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 15:
[[File:Major ethnics groups in Moldova 1989.jpg|270px]]
|-
| colspan="2" style="text-align: center;"|Етнічна карта ПодністровПридністров'я.
|}
 
Рядок 21:
 
== Історія ==
Історично територія сучасного ПодністровПридністров'я розподіляється на північну (подільську) і південну (степову) частини. До подільського ПодністровПридністров'я належать [[Кам'янка (Молдова)|Кам'янка]], [[Рибниця]], [[Рашків (Молдова)|Рашків]]. До степового ПодністровПридністров'я — [[Тирасполь]], [[Дубоссари]], [[Слободзея]]. Йде цей розподіл з кінця ХІV століття, коли подільське ПодністровПридністров'я належало відповідно до Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Подільської губернії Російської імперії, а степове ПодністровПридністров'я до Золотої Орди, Кримського ханства, Османської імперії та Херсонської губернії. На кордоні між подільським та степовим ПодністровПридністров'ям знаходиться село [[Ягорлик (село)|Ягорлик]], яке за часи свого існування побувало і в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]], і в [[Османська імперія|Османській імперії]], і в складі [[Гетьманщина|козацької України]].
 
=== Адміністративно-державні утворення на теренах Подністров'я ===
[[File:Location of Cossack Hetmanate.png|thumb|450px|Україна за часів Богдана Хмельницького.]]
==== В добу [[Київська Русь|Київської Русі]] ====
Рядок 66:
=== У складі СРСР і Румунії ===
[[Файл:Map of the Moldavian ASSR.jpg|thumb|right|200px|Мапа МАРСР.]]
До 1940 р. частина території ПодністровПридністров'я перебувала у складі [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]]. У [[1924]] р. за ініціативою [[Котовський Григорій Іванович|Котовського]], Ткаченка та інших тут створена [[Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка]] (МАССР) у складі Української РСР. Вона повинна була стати плацдармом для повернення [[Бессарабія|Бессарабії]], яку було приєднано до Румунії в [[1918]] р. Радянський Союз не визнав її відторгнення, мотивуючи це, зокрема, тим, що радянські вимоги про проведення на території колишньої Бессарабської губернії всенародного плебісциту про приналежність цієї території були двічі відкинуті румунською стороною. Офіційними мовами МАРСР оголошені молдовська, українська та російська. Столицею республіки стало місто [[Балта]], з 1928 р. її перенесли в Бірзулу (нині [[Подільськ]]), у 1929 р. — в [[Тирасполь]], який зберігав цю функцію до 1940 р.
 
Після поразки Польщі у війні проти Німеччини, вступу радянських військ на території Західної України і Білорусі у вересні 1939-го і капітуляції Франції в червні 1940-го 26 червня 1940 р. СРСР в ультимативній формі зажадав від Румунії передати СРСР територію Бессарабії і Північну Буковину (район [[Герца]] включений помилково під час наступу). Позбувшись підтримки Франції, зіткнувшись з територіальними домаганнями Угорщини на заході, Румунія прийняла висунутий СРСР ультиматум. Відірвана територія Бессарабії (за винятком Південної Бессарабії, включеної в Одеську область, і Північної Бессарабії, яка разом з Північною Буковиною і районом Герци утворили Чернівецьку область УРСР) була приєднана до частини МАРСР і перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку зі столицею в Кишиневі. Балта і прилеглі до неї райони залишилися у складі УРСР без автономного статусу.
Рядок 105:
 
== Населення ==
=== Відомі українці, пов'язані з Подністров'ям ===
{{External media|
|image1=[https://content.foto.my.mail.ru/community/ukraine-kyiv/ukraina/h-73.jpg Гетьманщина за Івана Мазепи.]
Рядок 111:
}}
 
* [[Скліфосовський Микола Васильович]] — український і російський хірург.
==== Народилися в Подністров'ї ====
* [[Шкурупій Гео Данилович]] (1903, [[Бендери]], [[Бессарабська губернія]] — 1937) — український письменник, представник напряму [[панфутуризм]]у. Жертва більшовицького терору.▼
* [[Скліфосовський Микола Васильович]] (1836, [[Дзержинське (Дубоссарський район)|Карантин]], [[Тираспольський повіт]], [[Херсонська губернія]] — 1904) — український і російський хірург, на теренах України працював в [[Одеса|Одесі]] і [[Полтавська губернія|Полтавській губернії]].
* [[Іван Сірко]] (1605/1610&nbsp;— 1680)&nbsp;— легендарний [[кошовий отаман]] [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]]. В січні 1664-го року, під час походу, взяв у облогу Тягиню ([[Бендери]]), повернувши до козацької України все Придністров'я, разом з [[Рашків (Молдова)|Рашковом]]<ref>[[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитро Яворницький]]. Історія запорозьких козаків. Т. II, 1990, с. 262—263.</ref>. До Сірка під Бендери з козаками ходили [[Іван Свирговський]] у 1574-му році, і [[Григорій Лобода]] з [[Северин Наливайко|Северином Наливайком]] 1594-го.▼
▲* [[Шкурупій Гео Данилович]] (1903, [[Бендери]], [[Бессарабська губернія]]&nbsp;— 1937)&nbsp;— український письменник, представник напряму [[панфутуризм]]у. Жертва більшовицького терору.
 
==== Пов'язані з Подністров'ям життям та працею ====
▲* [[Іван Сірко]] (1605/1610&nbsp;— 1680)&nbsp;— легендарний [[кошовий отаман]] [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]]. В січні 1664-го року, під час походу, взяв у облогу Тягиню ([[Бендери]]), повернувши до козацької України все Придністров'я, разом з [[Рашків (Молдова)|Рашковом]]<ref>[[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитро Яворницький]]. Історія запорозьких козаків. Т. II, 1990, с. 262—263.</ref>. До Сірка під Бендери з козаками ходили [[Іван Свирговський]] у 1574-му році, і [[Григорій Лобода]] з [[Северин Наливайко|Северином Наливайком]] 1594-го.
* [[Іван Мазепа]] (1639—1709, [[Варниця]], [[Османська імперія]])&nbsp;— український гетьман, борець за незалежну Україну. Помер та був похований у селі Варниця, неподалік від [[Бендери|Бендер]]. На місці колишньої могили тепер знаходиться пам'ятний знак з написом: «На цьому місці 22 вересня 1709 року помер гетьман України Іван Мазепа». Разом з гетьманом Мазепою у Бендерах перебували його соратники [[Пилип Орлик]], [[Гордієнко Кость|Кость Гордієнко]], [[Войнаровський Андрій Іванович|Андрій Войнаровський]], [[Дмитро Лазаревич Горленко|Дмитро Горленко]].
* [[Пилип Орлик]] (1672—1742)&nbsp;— український гетьман, борець за незалежну Україну. Після смерті Івана Мазепи обраний українським гетьманом на козацькій раді в [[Бендери|Бендерах]] 5 квітня 1710-го року. Того ж дня козацькою старшиною та гетьманом була ухвалена так звана [[Конституція Пилипа Орлика|«Бендерська Конституція»]], перша конституція України<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Pritsak_Omelian/The_First_Constitution_of_Ukraine_5_April_1710_anhl.pdf Omeljan Pritsak. The First Constitution of Ukraine (5 April 1710)]//Harvard Ukrainian Studies.&nbsp;— Vol. 22: Cultures and Nations of Central and Eastern Europe (1998).&nbsp;— Published by [[Украинский научный институт Гарвардского университета|Harvard Ukrainian Research Institute]].&nbsp;— PP. 471—496</ref>. 1711-го року, саме з Бендер відправляється Орлик у [[Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711)|визвольний похід проти росіян на Правобережну Україну]], але після невдалої осади [[Біла Церква|Білої Церкви]], змушений повертатися назад. Резиденція гетьмана залишається в Бендерах до 1714-го року.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Придністров%27я