Придністров'я: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 15:
[[File:Major ethnics groups in Moldova 1989.jpg|270px]]
|-
| colspan="2" style="text-align: center;"|Етнічна карта
|}
Рядок 21:
== Історія ==
Історично територія сучасного
=== Адміністративно-державні утворення
[[File:Location of Cossack Hetmanate.png|thumb|450px|Україна за часів Богдана Хмельницького.]]
==== В добу [[Київська Русь|Київської Русі]] ====
Рядок 66:
=== У складі СРСР і Румунії ===
[[Файл:Map of the Moldavian ASSR.jpg|thumb|right|200px|Мапа МАРСР.]]
До 1940 р. частина території
Після поразки Польщі у війні проти Німеччини, вступу радянських військ на території Західної України і Білорусі у вересні 1939-го і капітуляції Франції в червні 1940-го 26 червня 1940 р. СРСР в ультимативній формі зажадав від Румунії передати СРСР територію Бессарабії і Північну Буковину (район [[Герца]] включений помилково під час наступу). Позбувшись підтримки Франції, зіткнувшись з територіальними домаганнями Угорщини на заході, Румунія прийняла висунутий СРСР ультиматум. Відірвана територія Бессарабії (за винятком Південної Бессарабії, включеної в Одеську область, і Північної Бессарабії, яка разом з Північною Буковиною і районом Герци утворили Чернівецьку область УРСР) була приєднана до частини МАРСР і перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку зі столицею в Кишиневі. Балта і прилеглі до неї райони залишилися у складі УРСР без автономного статусу.
Рядок 105:
== Населення ==
=== Відомі українці
{{External media|
|image1=[https://content.foto.my.mail.ru/community/ukraine-kyiv/ukraina/h-73.jpg Гетьманщина за Івана Мазепи.]
Рядок 111:
}}
* [[Скліфосовський Микола Васильович]] — український і російський хірург.
* [[Шкурупій Гео Данилович]]
* [[Іван Сірко]]
▲* [[Шкурупій Гео Данилович]] (1903, [[Бендери]], [[Бессарабська губернія]] — 1937) — український письменник, представник напряму [[панфутуризм]]у. Жертва більшовицького терору.
▲* [[Іван Сірко]] (1605/1610 — 1680) — легендарний [[кошовий отаман]] [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]]. В січні 1664-го року, під час походу, взяв у облогу Тягиню ([[Бендери]]), повернувши до козацької України все Придністров'я, разом з [[Рашків (Молдова)|Рашковом]]<ref>[[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитро Яворницький]]. Історія запорозьких козаків. Т. II, 1990, с. 262—263.</ref>. До Сірка під Бендери з козаками ходили [[Іван Свирговський]] у 1574-му році, і [[Григорій Лобода]] з [[Северин Наливайко|Северином Наливайком]] 1594-го.
* [[Іван Мазепа]] (1639—1709, [[Варниця]], [[Османська імперія]]) — український гетьман, борець за незалежну Україну. Помер та був похований у селі Варниця, неподалік від [[Бендери|Бендер]]. На місці колишньої могили тепер знаходиться пам'ятний знак з написом: «На цьому місці 22 вересня 1709 року помер гетьман України Іван Мазепа». Разом з гетьманом Мазепою у Бендерах перебували його соратники [[Пилип Орлик]], [[Гордієнко Кость|Кость Гордієнко]], [[Войнаровський Андрій Іванович|Андрій Войнаровський]], [[Дмитро Лазаревич Горленко|Дмитро Горленко]].
* [[Пилип Орлик]] (1672—1742) — український гетьман, борець за незалежну Україну. Після смерті Івана Мазепи обраний українським гетьманом на козацькій раді в [[Бендери|Бендерах]] 5 квітня 1710-го року. Того ж дня козацькою старшиною та гетьманом була ухвалена так звана [[Конституція Пилипа Орлика|«Бендерська Конституція»]], перша конституція України<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Pritsak_Omelian/The_First_Constitution_of_Ukraine_5_April_1710_anhl.pdf Omeljan Pritsak. The First Constitution of Ukraine (5 April 1710)]//Harvard Ukrainian Studies. — Vol. 22: Cultures and Nations of Central and Eastern Europe (1998). — Published by [[Украинский научный институт Гарвардского университета|Harvard Ukrainian Research Institute]]. — PP. 471—496</ref>. 1711-го року, саме з Бендер відправляється Орлик у [[Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711)|визвольний похід проти росіян на Правобережну Україну]], але після невдалої осади [[Біла Церква|Білої Церкви]], змушений повертатися назад. Резиденція гетьмана залишається в Бендерах до 1714-го року.
|