Вікіпедія

Покровськ (станція): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Історія: стиль
мНемає опису редагування
Рядок 55:
Розташована в [[Покровськ|однойменному місті]] [[Донецька область|Донецької області]] на перетині ліній [[Дніпро-Головний|Дніпро]] — [[Донецький вугільний басейн|Донбас]] та [[Харків-Пасажирський|Харків]] — [[Ясинувата (станція)|Ясинувата]].
 
== Історія ==▼
[[Файл:Красноармійськ.JPG|міні|праворуч|250пкс|Вокзал]]
У [[1881]] році було остаточно розмічено землі селян села Гришине, частина котрих відійшла під головну лінію [[Катерининська залізниця|Катерининської залізницю]], станцію Гришине та інші інфраструктурні об’єкти залізничного транспорту. Сама станція унаслідувала назву найближчого великого села.
 
З початком будівництва на місці майбутньої станції утворився стихійний ринок найму робочої сили, який розподіляв щорічно 2 - 4 тис. чоловік, переважно — безробітних селян, на будівництво залізниці, панські економії тощо. Частину із вказаних земель відвели під майбутнє локомотивне депо, будівництво якого розпочалося, за попередніми даними, ще в [[1881]] році. Це було основне депо на 4 стійла, яке повинно було мати 1 секцію підйомного ремонту, промивну і ремонтні майстерні. Одночасно, у [[1881]]—[[1882]] роках почали будувати інші об'єкти станції Гришине, в тому числі вокзальну будівлю загальною площею 200 квадратних саженей. У [[1883]] році, коли на східній ділянці Катерининської залізниці розпочався тимчасовий товарний і пасажирський рух, вокзальна будівля станції Гришине була готова до експлуатації. Що стосується паровозного депо, жодне з депо Катерининської залізниці, в тому числі — станції Гришине, до моменту відкриття постійного руху на залізниці здати не встигли.
 
Депо станції Гришине призначалося для технічного обслуговування паровозів, що виконували вантажну роботу на ділянці [[Чаплине (станція)|Чаплине]] — [[Авдіївка (станція)|Авдіївка]] (170 верст); по вказаних вище пунктах були відкриті оборотні депо. В Гришинському депо з 1880-х років ХІХ століття обслуговувалися паровози серії 4 (з [[1912]] року  — 4Н); наприкінці XIX – на початку ХХ століття прийшли паровози Од, пізніше – Ов, Щ. З 1908 року на базі локомотивного депо починають облаштовувати вагонне депо, де проводять ремонт вантажних вагонів. Для заправки паровозів водою у 1896 році до станції підтягли 10-кілометрову водонапірну лінію, а у 1909 році було подано заявку на облаштування опріснювальної установки, на якій вода мала пом’якшуватися за допомогою вапна.
 
На вокзалі було обладнано зал очікування III класу, буфет, поштову (пізніше — поштово-телеграфну) контору. Згодом з’явилося й фотоательє. Садочки й клумби на привокзальній площі надавали Гришинському вокзалу естетичний вигляд. В перші роки експлуатації [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]] пасажирообіг останньої був невеликим — вистачало однієї пари поштових потягів на добу. Але згодом кількість пасажирських потягів поступово зросла, і станом на 1916-1917 роки на головному ході «Катерининки» їх було вже до 6 на добу. Із травня [[1917]] року пішли пасажирські потяги на [[Добропілля (станція)|Добропілля]] й [[Рутченкове]]. Це було однією із причин, чому вокзал станції Гришине декілька разів добудовувався.
 
Із самого початку Гришине замислювалася не лише як велика пасажирська станція та місце розташування основного депо, але й як велика вантажна станція із суттєвим вантажообігом і відповідним колійним розвитком. З перших років існування залізниці, по станції Гришине відвантажували вугілля. Останнє у 1880-х роках XIX століття на станцію гужем вивозили з-під Новоекономічного (Новоекономічна копальня О. М. Жуковського, Гришинська копальня Південно-Руського Дніпровського металургійного товариства), Жовтої (Божедарівська копальня В.І.Бахірева) тощо. У [[1899]] році 1710 вагонів вугілля (по 600 пудів кожний) відвантажили по Гришино з Преображенського рудника В.Н.Файнштейна, який знаходився в районі Лисої гори, нині — територія [[Селище міського типу|селища міського типу]] [[Шевченко (смт)|Шевченко]].
 
Станом на [[1902]] рік, по станції Гришине відвантажили 324 тис. пудів пшениці, 9 тис. пудів жита, 394 тис. пудів муки, 475 тис. пудів ячменю, 6 тис. пудів вівса, 1,14 млн. пудів вугілля, 1 тис. пудів лісових будматеріалів тощо. Також станція прийняла 265 тис. пудів пшениці, 21 тис. пудів жита, 7 тис. пудів муки, 5 тис. пудів ячменю, 1 тис. пудів вівса, 6 тис. пудів солі, 29 тис. пудів нафтопродуктів (в основному, гас), 278 тис. пудів вугілля, 32 тис. пудів дров, 197 тис. пудів лісових будматеріалів тощо. Станція Гришине відвантажувала й вапнякове каміння, яке постачали на металургійні підприємства, а також використовували як будматеріал. У [[1900]]—[[1901]] господарчих роках М. Ю. Карпас завантажив по Гришино 1867 вагонів флюсів, у [[1902]]—[[1903]] господарчому роках — 1804 вагони, а у [[1906]]—[[1907]] господарчих роках — всього 738 вагонів.
Відкриття великих кам'яновугільних рудників в зоні тяжіння до станції Гришине на початку ХХ століття призвело до поступового зростання вантажообігу станції. У [[1909]] році Гришине відправило 4,4 млн. пудів, а прийняла — 1,4 млн. пудів різних вантажів. Будівництво рейкових під’їзних колій, а після – нових протяжних залізниць загального користування в Гришинському вугленосному районі призвело до різкого збільшення вантажообігу станції Гришине. У [[1913]] році відправлення і прибуття вантажів по станції Гришине складало 7,8 млн. пудів і 1,8 млн. пудів, відповідно. Вже у 1914 році чисельність населення у торгівельному селищі станції Гришине складала 4,5 тис. осіб. Вантажообіг станції склав 16,7 млн. пудів, з них 8,3 млн. пудів — відправлення, 6,9 млн. пудів — прибуття, 1,5 млн. пудів — перевантаження. І врешті-решт, станом на [[1917]] рік станція Гришине відправляла більше 10 тис. вагонів вугілля щорічно, приймаючі лише для рудників 1,5 тис. вагонів різних вантажів. У самому селищі працювали пивоварний завод, 4 парових млини, банк, храм, бібліотека тощо. Чисельність населення у пристанційному селищі зросла до 6 тис. осіб, — з'явилися передумови для надання Гришино статусу міста.
 
Увесь початок ХХ століття пройшов «під знаком» постійної необхідності добудування станційних колій по Гришино. Ця потреба озвучувалася на різному рівні, але більш наполегливими були в Раді З'їзду гірничопромисловців півдня Росії. Безпосередньо перед громадянською війною станція Гришине була повноцінним вузлом залізниць і ґрунтових проїжджих доріг (до революції будівництво шосе в Західному Донбасі не планували). Зі сходу до станції Гришине примикали залізниці загального користування. Колії залізниць Гришине – Добропілля і Гришине – Рутченкове примикали з боку депо і сортувальних колій, Караковська гілка, — до Новоекономічного рудника Донецько-Грушевського акціонерного товариства, — з боку головних колій. Із заходу від Гришино велося будівництво нижньої будови колії Домброво-Донецької залізниці.
 
Колійний розвиток станції складався із більш ніж 40 станційних колій, з яких 2 — головні, більш ніж 20 — тупикові. Серед станційних споруд слід відмітити вокзал і будівлю депо, водонапірну будівля, а також 2 пасажирські платформи (перон – 82 сажені, проміжна — 65 саженей), 4 відкриті (з них 1 — для навалочних вантажів) на 12 вагонів, 2 криті товарні платформи на 19 вагонів, 3 пакгаузи на 120 вагонів і 1 пакгауз вантажів великої швидкості, 2 поворотних кола, вагонні ваги й орендні ділянки для складів вантажів і приватного рухомого складу на 143 вагони. Штат станційних працівників включав у себе 1 начальника станції, 3 помічників начальника, 9 конторників й переписувачів, 9 сигналістів, 12 сторожів, 7 складачів, 7 зчіплювачів, 7 провідників, 39 стрілочників, 2 касирів, 1 помічника касира, 6 вагарів, 2 пломбувальників.
 
'''Хронологія подій'''
 
* [[1880 ]] — початок будівництва станції і пристанційного селища [[Покровськ|Гришине]] (названо на честь однойменного козацького села, [[1795]] р.року заснування) в зв'язку з будівництвом [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]].▼
* [[1881 ]] — побудовано паровозне депо на 4 стійла (паровози 4Н, Од, Ов, Щ) з оборотним депо в [[Авдіївка (станція)|Авдіївці]].▼
* [[1883 ]] — з'явився залізничний вокзал.▼
* [[1884]] року — вступ до ладу лінії [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]] «Долинська—Ясинувата[[Долинська (станція)|Долинська]] — [[Ясинувата (станція)|Ясинувата]]» з найбільшим вантажопотоком серед залізниць імперії.▼
* [[1913 ]] — надано дозвіл на будівництво під'їзних шляхів, Техвідділ служби колії склав проектну документацію з будівництва ліній [[Рутченкове]] — [[Покровськ|Гришине]], [[Покровськ|Гришине]] — [[Лозова (станція)|Лозова]] та пов'язаних з ними під'їзних шляхів.▼
* [[1914 ]] — почала працювати під'їзна колія Гришине — Новоекономічний рудник.▼
* [[1915 ]] — закінчена основна робота з будівництва ліній [[Покровськ|Гришине]] — {{ст.|Добропілля}} і [[Покровськ|Гришине]] — [[Рутченкове]].▼
* [[1916 ]] — офіційне відкриття лінії Гришине — [[Добропілля (станція)|Добропілля]].▼
* [[1917]] — по частинах відкрита лінія [[Покровськ|Гришине]] — [[Рутченкове]]. Відкрито під'їзну колію [[Чунишине (станція)|Чунишине]] — Сазонове.▼
* [[1918 ]] — [[листопад]], відкрито під'їзну колію [[Цукуриха]] — Коханівка (с. Іллінка).▼
* [[1916-]]—[[1918]] рр.  — будувалася ділянка від ''Гришине'' до [[Павлоград II|Павлограда]] ходу Гришине — [[Рівне (станція)|Рівне]], але через "[[Громадянська війна в Росії|громадянську війну]]" та розруху будівництво лінії було зупинено.▼
* [[1935 ]] — на базі паровозного депо утворено вагонне депо ст. ''Постишеве''.▼
* [[1936 ]] — в паровозне депо надійшли нові паровози серії ФД. Добудована перша черга лінії ''Постишеве'' — Рівне від ''Постишеве'' до [[Новомосковськ-Дніпровський|Новомосковська]]. Початок змагань машиністів по збільшенню швидкості руху важких вантажних ешелонів.▼
* 1941—1945 [[1941]]—[[1945]] — [[ПершаДруга Світовасвітова війна]]. Залізничний вузол серйозно постраждав, деякі лінії були розібрані.▼
* [[1950-іті]] рр.  — початок відновлення під'їзних шляхів.▼
* [[1957 ]] — відновлено ділянку ''Червоноармійське'' — [[Новомосковськ-Дніпровський|Новомосковськ]].▼
* [[1954 ]] — побудовано (частково відновлено) під'їзну колію [[Мерцалове]] — [[Легендарна]] — Дружна (гідрошахти «Піонер»).▼
* [[1960 ]] — відновлена ​​зв'язка [[Мерцалове]] — [[Дубове (станція)|Дубове]].▼
* [[1960-]]—[[1962]] рр.  — [[Донецька залізниця]] приймає від тресту «[[Мирноградвугілля|Красноармійськвугілля]]» паровозне депо і 122 км під'їзних колій.▼
* [[1962 ]] — створений кущ під оперативним управлінням вузлового диспетчера для узгодження навантаження на під'їзних шляхах з роботою ліній загального користування. У нього включені станції Червоноармійське, [[Родинське]], [[Мерцалове]], [[Добропілля (станція)|Добропілля]]. Пасажирські поїзди на ділянці [[Мерцалове]] — [[Дубове (станція)|Дубове]].▼
* [[1959 ]] — електрифікована лінія [[Чаплине (станція)|Чаплине]] — [[Ясинувата (станція)|Ясинувата]]. Починає створюватися швидкісний вантажний напрямок [[Донецький вугільний басейн|Донбас]] — [[Наддніпрянська Україна|Придніпров'я]] — [[Львів (станція)|Львів]] — [[Чоп (станція)|Чоп]].▼
* [[1970-іті]] рр.  — нові тепловози ТГМ3А і ТЕМ3 в Червоноармійському депо.▼
* [[1980-іті]] рр.  — локомотивне та вагонне депо освоювали передові технології ремонту піввагонів (до 16 тис. На рік), зварювання моноблоків в середовищі аргону, ремонту фільтрів.▼
* [[2000-і ні]]&nbsp;— напрямок Красноармійськ[[Покровськ]]&nbsp;— [[Лозова (станція)|Лозова]] визнано тимчасово стратегічно неперспективним<ref>[http://don-zd.uz.ua/index/krasnoarmejsk/0-51 Донецкие железные дороги — КрасноармейскПокровск]</ref>.▼
 
З [[2014]] року станція переведена в розряд опорних. Під її оперативне керівництво передані рухові підрозділи [[Авдіївка (станція)|Авдіївка]], [[Очеретине (станція)|Очеретине]], [[Роя]] і [[Красногорівка (станція)|Красногорівка]]. Сукупний штат об'єднання&nbsp;— 1100 осіб.
 
З початку [[2016]] року показники вугленавантаження виконані на 103,8&nbsp;%, а вивантаження&nbsp;— на 97&nbsp;%. Забезпечено приріст прийому і відправлення поїздів на 30&nbsp;% (в порівнянні з аналогічним періодом [[2015]] року), а планове завдання по транзиту зміцнилося на позначці 111&nbsp;%. Вдалося помітно зменшити всі види простою: транзитних вагонів без переробки&nbsp;— на 1 год. 39 хв., а з переробкою&nbsp;— на 0,9 год. Не менш значимий показник&nbsp;— простій під однією вантажною операцією&nbsp;— скорочений на 35 год., в порівнянні з 2015 роком. Такий результат покрівці отримали вперше з початку [[Війна на сході України|бойових дій на сході України]].
 
Після того як лінія розмежування порушила цілісність регіональної філії «[[Донецька залізниця]]», станцію торкнулися дві технологічні зміни. Перша з них пов'язана з обмеженням варіантів пересування поїздів. Інакше кажучи, в ходу залишилося лише два напрямки: [[Чаплине (станція)|чаплинськийЧаплинський]] і [[Павлоград I|павлоградськийПавлоградський]], за якими сьогодні курсують вантажні маршрути в бік регіональної філії «[[Придніпровська залізниця]]». Друга зміна зачіпає зміни в технології перевізного процесу. Станція підключена до єдиного центру управління перевезеннями в Лимані, який замінив аналогічний в [[Донецьк]]у. Більше 80&nbsp;% всіх вантажів, що переробляються станцією,&nbsp;— [[Кам'яне вугілля|вугільна продукція]]<ref>{{Стаття
| назва =Прилежный ученик
| посилання = http://magistral-uz.com.ua/articles/prilezhnyj-uchenik.html
Рядок 71 ⟶ 117:
 
== Рух поїздів ==
== Пасажирське сполучення (2016—2017[[2016]]—[[2017]]) ==
{| class="wikitable"
!№ потягу
Рядок 96 ⟶ 142:
|-
!826
![[Дніпро (місто)-Головний|Дніпро]]&nbsp;—&nbsp;[[Покровськ]]
!12:45
!—
Рядок 103 ⟶ 149:
|-
!825
![[Покровськ]]&nbsp;— [[Дніпро (місто)-Головний|Дніпро]]
!—
!14:32
Рядок 110 ⟶ 156:
|}
 
== Приміське сполучення (2016—2017[[2016]]—[[2017]]) ==
{| class="wikitable"
!№ потягу
Рядок 201 ⟶ 247:
 
== Панорама станції ==
{{Панорама|Красноармейск (вокзал).JPG|773px|Електропоїзд [[EJ 675|Škoda EJ 675]] в Покровську ([[2012]] рік) сполученням [[Дніпро (місто)|ДніпропетровськДніпро]]&nbsp;— [[Донецьк]]|text-align=center}}
 
▲== Історія ==
▲* 1880 — початок будівництва станції і пристанційного селища [[Покровськ|Гришине]] (названо на честь однойменного козацького села, 1795 р. заснування) в зв'язку з будівництвом [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]].
▲* 1881 — побудовано паровозне депо на 4 стійла (паровози 4Н, Од, Ов, Щ) з оборотним депо в [[Авдіївка (станція)|Авдіївці]].
▲* 1883 — з'явився залізничний вокзал.
▲* 1884 року — вступ до ладу лінії [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]] «Долинська—Ясинувата» з найбільшим вантажопотоком серед залізниць імперії.
▲* 1913 — надано дозвіл на будівництво під'їзних шляхів, Техвідділ служби колії склав проектну документацію з будівництва ліній Рутченкове&nbsp;— Гришине, Гришине&nbsp;— Лозова та пов'язаних з ними під'їзних шляхів.
▲* 1914 — почала працювати під'їзна колія Гришине&nbsp;— Новоекономічний рудник.
▲* 1915 — закінчена основна робота з будівництва ліній Гришине&nbsp;— Добропілля і Гришине&nbsp;— [[Рутченкове]].
▲* 1916 — офіційне відкриття лінії Гришине&nbsp;— [[Добропілля (станція)|Добропілля]].
▲* 1917 — по частинах відкрита лінія Гришине&nbsp;— Рутченкове. Відкрито під'їзну колію [[Чунишине (станція)|Чунишине]]&nbsp;— Сазонове.
▲* 1918 — листопад, відкрито під'їзну колію [[Цукуриха]]&nbsp;— Коханівка (с. Іллінка).
▲* 1916-1918 рр. — будувалася ділянка від ''Гришине'' до [[Павлоград II|Павлограда]] ходу Гришине&nbsp;— [[Рівне (станція)|Рівне]], але через "[[Громадянська війна в Росії|громадянську війну]]" та розруху будівництво лінії було зупинено.
▲* 1935 — на базі паровозного депо утворено вагонне депо ст. ''Постишеве''.
▲* 1936 — в паровозне депо надійшли нові паровози серії ФД. Добудована перша черга лінії ''Постишеве''&nbsp;— Рівне від ''Постишеве'' до [[Новомосковськ-Дніпровський|Новомосковська]]. Початок змагань машиністів по збільшенню швидкості руху важких вантажних ешелонів.
▲* 1941—1945 — [[Перша Світова війна]]. Залізничний вузол серйозно постраждав, деякі лінії були розібрані.
▲* 1950-і рр. — початок відновлення під'їзних шляхів.
▲* 1957 — відновлено ділянку ''Червоноармійське''&nbsp;— [[Новомосковськ-Дніпровський|Новомосковськ]].
▲* 1954 — побудовано (частково відновлено) під'їзну колію Мерцалове&nbsp;— Легендарна&nbsp;— Дружна (гідрошахти «Піонер»).
▲* 1960 — відновлена ​​зв'язка Мерцалове&nbsp;— Дубове.
▲* 1960-1962 рр. — [[Донецька залізниця]] приймає від тресту «[[Красноармійськвугілля]]» паровозне депо і 122 км під'їзних колій.
▲* 1962 — створений кущ під оперативним управлінням вузлового диспетчера для узгодження навантаження на під'їзних шляхах з роботою ліній загального користування. У нього включені станції Червоноармійське, Родинське, Мерцалове, Добропілля. Пасажирські поїзди на ділянці Мерцалове&nbsp;— Дубове.
▲* 1959 — електрифікована лінія Чаплине&nbsp;— Ясинувата. Починає створюватися швидкісний вантажний напрямок Донбас&nbsp;— Придніпров'я&nbsp;— Львів&nbsp;— Чоп.
▲* 1970-і рр. — нові тепловози ТГМ3А і ТЕМ3 в Червоноармійському депо.
▲* 1980-і рр. — локомотивне та вагонне депо освоювали передові технології ремонту піввагонів (до 16 тис. На рік), зварювання моноблоків в середовищі аргону, ремонту фільтрів.
▲* 2000-і — напрямок Красноармійськ&nbsp;— Лозова визнано тимчасово стратегічно неперспективним<ref>[http://don-zd.uz.ua/index/krasnoarmejsk/0-51 Донецкие железные дороги — Красноармейск]</ref>.
 
== Примітки ==
Рядок 233 ⟶ 253:
 
== Посилання ==
* {{railwayz|4767|станцію Покровськ}}
* Розклад руху [http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=24050&by_station=1 пасажирських поїздів] та [https://rasp.yandex.ua/station/9617263?amp=&direction=all&span=schedule&type=suburban приміських електропоїздів]
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Покровськ_(станція)