Поділля: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Рядок 168:
Уже в першій половині XII ст. була спроба галицьких князів хоч і не вдала, утвердитися в Побожжі, (захоплення Прилука)
Уже в першій пол. XIII ст. Побожжя бачимо під владою галицько-волинських князів: близько 1230 р. Романовичі розпоряджаються
Межибожжям, як своєю волостю . Однак утвердитися їм тут не вдалося; головною перешкодою були автономні устремління населення, які особливо проявились в XIII ст. На Пониззі ці симптоми виявились у XII ст., в тому сприянні, яке населення надавало [[Іван Берладник|ІвануІванові Берладнику]], а в частині території Побожжя, в першій половині ХIII ст. з'являється [[Болохівський рух|болохівський рух]]. На Пониззі він проявився в союзі із татарами Мілея Бакотського. Побожжя в 1250 р. виступає в ряду земель, які відмовились від влади галицько-волинських князів і підкорювались татарам.
В середині [[12 ст.]] Поділля належало до [[Червона Русь|Червоної]] ([[Галицьке князівство|Галицької]]) Русі.
 
[[Іпатіївський літопис]] повідомляє, що в [[1240]] р. галицький боярин [[Доброслав Судич]] захопив Пониззя із [[Бакота|Бакотою]] (головне місто). Також згадуються в літописах міста [[Ушиця (Хмельницька область)|Ушиця]] (біля смт. [[Стара Ушиця]]), ([[Калюс (Україна)|Калюс]])
В [[1241]] р. спалахнуло повстання на Пониззі. Після цього міста Болохівщини були поруйновані військом [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]], каральні експедиції продовжувались до 1257 р.[http://dunajclub.info/node/353]. [[Іпатіївський літопис|Літопис Руський]] повідомляє, що 1257 р. ''після [[крем'янець]]кої ж війни хана [[Куремса|Куремси]] [[Данило Галицький|Данило Романович]] здійняв війну проти татар. Порадившись з братом [[Василько Романович|Васильком]] і з сином [[Лев Данилович|Левом]], послав він [[воєвода|воєводу]] Діонісія Павловича і взяв город [[Меджибіж]]. А потім Данилові таки люди і Василькові пустошили Болохів, а Львові — Побожжя і людей татарських.'' У відповідь татари провели похід на чолі з Бурундаєм, щоб вибити галичан з Болохівщини. Термін «Поділля», тотожний із «Пониззям», вказує на історичний звязок території з «гірською країною» Подністров'я галицького.
 
У перших давньоруських літописах 1196 [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець]] описаний як одне з міст Галицько-Волинського князівства. У XII—XIII століттях Кам'янець-Подільський був великим торговим центром.
Рядок 185:
Первісними осередками Поділля стали [[Смотрич (смт)|Смотрич]] і [[Кам'янець-Подільський]]. У [[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинському літописі]] ця територія відома під назвою «[[Пониззя]]».
 
Уперше назва ''«Поділля»'' вживається у документах [[14 століття]]. Історики та етнографи поділяють Поділля на Східне і Західне. <br/>Є аргументована думка: на початку 1320-х років як результат чергового наступу орди на [[Галицько-Волинське князівство]] південна Бессарабія (між Прутом та Дністром північніше Дунаю) та Галицьке Пониззя ввійшли до складу Золотої Орди, утворивши Подільську землю.<ref>''Козубовський Г. Козубовський''. Грошові одиниці з «Уривків Бенешевича…» // Український історичний журнал.&nbsp;— К., 2014.&nbsp;— №&nbsp;5 (518) (вер.-жовт—жовт.).&nbsp;— С. 138—139.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref>
 
До [[1340]]-х рр. землі Поділля перебували під контролем перекопських [[Улус Джучі|татарських]] ханів. Територія була поділена на тьми, на яких сиділи отамани (вільні від сплати податків), що платили данину перекопським ханам. Після ліквідації улусу Ногая сарайськими ханами (1299) Поділля ненадовго повернулося під контроль галицько-волинських князів, але після смерті [[Лев Юрійович|Льва ІІ]] та [[Андрій Юрійович|Андрія Юрійовичів]] (1323) і вокняжіння в Галичі [[Юрій II Болеслав|Юрія ІІ Тройденовича]] влада Орди відновилася. Номінально все ще залежний від Золотої Орди, Кам'янець стає об'єктом політичних інтересів відразу двох держав&nbsp;— Польщі та Литви.
 
М. Грушевський стверджував, що Поділля (Подільська земля) була новотвором, появилось внаслідок відлучення від давньої Теребовельської землі Королівства Руси, частину якої&nbsp;— Теребовельщину&nbsp;— захопив король Польщі Казимир ІІІ та приєднав до Галичини у 1349 році.<ref>М. ''Грушевський М''. Історія України-Руси.&nbsp;— Т. V.&nbsp;— С. 24.</ref>
 
=== Подільське князівство ===