Богонатхнення: відмінності між версіями

[[Файл:The Evangelist Matthew Inspired by an Angel.jpg|thumb|''Євангелист[[Матвій (євангеліст)|Євангеліст Матвій]] натхненний ангелом''. Картина [[Рембрандт]]а.]]

'''Богонатхне́ння''' - — [[доктрина]] в християнському богослов'ї стосовно божественного походження Біблії і того, що [[Біблія]] навчає про себе.

Англійське ''inspiration'' (натхнення) походить з латини та з англійського перекладу Біблії королем Джеймсом грецького слова ''θεοπνευστος'' (''теопнеустос'', дослівно, "«[[Бог]]-вдихнув"») з ІІ2-го ПісланняПослання Апостола Павла до Тимофія 3:16-17: "«Усе Писання Богом натхненне (''теопнеустос''), і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова."»

''Теопнеустос'' перекладається у [[Вульгата|Вульгаті]] (перший латинський переклад Біблії) латинським виразом ''divinitus inspirata'' ("«божественно вдихнутий у"»), але деякі сучасні [[англійська мова|англійські]] переклади віддають перевагу "«Бого-натхненний"» ({{lang-en|God-breathed}}, переклад NIV) або "«видихнений Богом"» ({{lang-en|breathed out by God}}, переклад ESV) і уникають ''натхнення'' повністю, так як його [[зміст]], навідмінуна відміну від латинського кореня, схиляється до [[вдих|вдихання]]ання замість [[видиху|видихання]].

[[Отці Церкви]] часто посилаються до Писань інших аніж документи що склали "«біблійний канон"» як "«натхненними"».<ref>Див. Bruce Metzger, ''The Canon of the New Testament''.</ref>

Біблія містить багато уривків, в яких автори посилаються на божественне натхнення їхнього писання чи говорять про наслідки такого натхнення на інших людей. Окрім розповідей про письмове об'явлення, таке як отримання [[Мойсей|Мойсеєм]] [[10 Заповідей]], пророки Старого Заповіту часто твердили, що їхнє послання було божественною формулою "«Так говорить Господь"» (наприклад у ''1 Царів 12:24; 1 Хронік 17:3-4; Єремії 35:13; Єзекіїля 2:4; Захарії 7:9; 1 Царів 12:22-24; 1 Хронік 17:3-4; Єремії 35:13; Єзекіїля 2:4; Захарії 7:9'' і так далі). Друге ПісланняПослання Апостола Петра твердить, "«що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить. Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим."» (2 Петра 1:20-21; 2 Петра 1:20-21).

Католицька церква відкидає ідею про те, що Біблія є обмеженою в богонатхненні до моральних та догматичних справ.<ref>http://en.wikisource.org/wiki/Catholic_Encyclopedia_%281913%29/Inspiration_of_the_Bible Католицька Енциклопедія -&nbsp;— Богонатхнення Біблії.</ref>

Багато євангельських християн розглядають біблійну безпомилковість та/чи біблійну непогрішимість як необхідний наслідок Бібліної доктрини богонатхнення (див., наприклад, [[Вестмінстерське Сповідання Віри]] або [[Чіказьке Твердження щодо Біблійної Безпомилковості]]), хоча не всі підтримують цей погляд.

Ось яке визначення Богонатхненності дав Н.&nbsp;І.&nbsp;Пейсті, один з відомих євангельських християн: «Богонатхненність -&nbsp;— є надприродною дією Духа Святого на розуми святих письменників Біблії, яка внаслідок цього, стала не тільки їхнім словом, але словом самого Бога. Священне Писання не тільки містить в собі слово Боже, але само воно є Словом Божим. Писання є в повному розумінні Божественним, але також, в повному розумінні слова, людським. Божественним воно є тому, що воно -&nbsp;— непогрішиме і цілком авторитетне, а людським -&nbsp;— тому, що воно цілком доступне розумінню і написане на людській мові. Якби воно не було людським, ми б не зрозуміли його; якби воно не було Божественним -&nbsp;— воно не могло б стати для нас вірним керівництвом».

* {{ref-en}} [http://web.archive.org/web/20031008204058/http://homepage.mac.com/shanerosenthal/reformationink/bbwauthority.htm "«The Authority & Inspiration of the Scriptures"»] by B. B. Warfield

* {{ref-en}} [http://www.aomin.org/THEOPNEU.html "«God-Inspired Scripture"»] by B. B. Warfield

* {{ref-en}} [http://www.ccel.org/ccel/hodge/theology1.iii.vi.html "«The Protestant Rule of Faith"»], chapter 6 of the introduction from Charles Hodge's ''Systematic Theology'', which argues for the traditional doctrine over and against the Modernist doctrine.