Прикарпаття: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 17:
Цей край був заселений [[тиверці|тиверцями]] та [[білі хорвати|білими хорватами]], коли наприкінці Х століття увійшов до складу [[Київська Русь|Київської Русі]], в період коли князь [[Володимир]] повністю завершує загарбання всіх руських земель ([[Перемишль]], [[Червенські міста]], [[Закарпатська Русь]] та інші). В 1144 році утворилося [[Галицьке князівство]], а легендарний король [[Данило Романович]] в ХІІІ столітті зробив [[Галицько-Волинське князівство]] наймогутніших слов'янським державним об'єднанням свого часу. Правда, по його смерті ці землі ділили між собою [[поляки]], [[австрійці]] й [[угорці]]. Цей розподіл тривав до XX століття. Найбільшим містом на території сучасного українського Прикарпаття був [[Галич]] — політичний і адміністративний центр — Галицько-Волинської землі (ХІІ—ХІІІ ст.). У цей період на території Прикарпаття виникає ряд інших міст ([[Снятин]], [[Перегінськ]], [[Коломия]], [[Калуш]]). В 1349 р. [[Польща]] захопила Галицьку землю. На Прикарпатті розвиваються товарно-грошові відносини. Основою економіки з XV до першої половини XIX ст. було сільське господарство, провідними галузями якого були [[землеробство]] і [[тваринництво]], підсобними — промисли з переробки зерна і продуктів скотарства, [[рибальство]] та інші.
 
Серед українського населення Карпат і Прикарпаття виділялися чітко виражені етнічні групи, які характеризувалися цілим рядом відмінностей у побуті, одязі, говорах тощо. В першій частині «Географії Руси» Р. Заклинського читаємо, що «Русинів, що сидять в горах низького Бескида, називають Лемками, других, що живуть в горах від рікирічки [[Ослава]], аж по джерела Лімниці, називають Бойками, а тих, що живуть в Чорногорах по стороні галицькій, буковинській і угорській, називають Гуцулами. Крім того маємо ще жителів рівного поля і тут одних називають Подоляне, інших [[Ополяни|Ополяне]], Ністровяне, Долішняне Сотаки, жителів лісових названо Полісюки, тих що живуть між Дністром і горами названо Підгорянами».
 
На теперішній час [[Гуцули]] заселяють частину гірських районів Івано-Франківської і Чернівецької областей та Рахівський район Закарпатської області. Це дуже цікава етнічна група, яка відзначається надзвичайно оригінальною матеріальною і духовною культурою, особливими характерними і неповторними рисами у забудові осель, в одязі, у народній поетичній і музичній творчості.
Рядок 23:
== Бойківщина ==
{{Main | Бойківщина}}
[[Бойки|Бойками]] називають етнічну групу українців гірських районів Львівської та Івано-Франківської областей, між рікамирічками Ужем і Торцем. Культура і побут бойків, як і гуцулів, відзначаються цілим рядом особливостей.
 
== Лемківщина ==
{{Main | Лемківщина}}
[[Лемківщина]] розташована по обох схилах Бескидів, між рікамирічками Сяном і Попрадом, а також на захід від Ужа. Ця територія споконвіку перебувала в чужоземному оточенні, попри це її населення — [[лемки]] — зберегли оригінальну культуру, побут і мову.
 
== Покуття ==