Великий князь: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Вели́кий князь''' — [[титул]] [[Правитель|правителів]] [[Київська Русь|Київської Русі]], пізніше — [[Аристократія (стан)|аристократичний]] титул.
 
''Великими князами'' називали носіїв верховної влади на [[Східна Європа|східноєвропейських землях]], зосереджених під управлінням династії князів [[Рюрик]]ового роду. В договорах із [[Візантія|Візантією]] [[Олег]], [[Ігор]] і [[Святослав]] носять цей титул.

В 11-13 ст. титул ''великий князь'', як правило, належав до [[Великі князі Київські|київськихкиївським князівкнязям]], з тим, що в досягненні його конкурували принципи старшинства в роді Рюриковичів та належність до місцевої династії Мономаховичів[[Мономаховичі]]в. Влада київського ''Великого князя'', поза межами самої [[Київська земля|Київської землі]], мала здебільшого обмежений характер, відбиваючи тим самим загальний характер ранньофеодального суспільного комплексу [[Київська Русь|Київської Руси]]. До реальних прав ''Великого князя'' належали скликання княжих з'їздів, верховне командування під час військових походів, вплив на призначення єпископів тощо. Влада київського ''Великого князя'' мала тенденцію до поступового звуження його привілеїв, що відповідало політичному ослабленню Київської землі. У 13 ст. титул ''Великий князь'' вже не завжди пов'язувався з київським княжим столом, а в 2-й половині 13 ст. київські [[князь|князі]] його зовсім втрачають. Титул ''Великий князь'' переходить до [[Галицько-Волинське князівство|галицько-волинських]] і суздальсько-володимирських північних князів, як претендентів на очолювання комплексу східнослов'янських земель, що тоді вже виразно розкладався на відрубні поміж собою частини.
 
З 14-15 ст. цим титулом (поряд із титулом «господар») користувалися володарі [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] та [[Великий князь Руський|Великі князі Руські]]. Після [[Люблінська унія|Люблінської унії]] [[1569]] титул ''Великий князь'' увійшов до польського королівського титулу.
 
У [[Московія|Московії]] з 14-15 ст. цей титул стали присвоювати собі [[владимир]]ські, рязанські, [[твер]]ські, з 2-ої половини 15 — початку 16 ст. московські князі. Після ліквідації інших великих князівств переходить до князів московських, а з їхньою перемогою стає титулом володарів об'єднаних російських земель. Тут він вживався до [[1547]] року, коли Великий князь [[Іван IV Грозний|Іван IV]] прийняв титул [[Цар|царя]].

У [[Російська імперія|Російській імперії]] з 18 ст. до [[1917]] року титул ''Великого князя'' мали сини, брати і внуки імператорів.
 
== Див. також ==