Боги Марса: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
|||
Рядок 5:
| зображення =
| підпис_зображення = Обкладинка першого книжного видання<br>
Джон Картер в одязі
| автор = [[Едгар Райс Берроуз]]
| ілюстрації =
Рядок 30:
Оповідач, небіж Джона Картера, якому той розповідав про свої пригоди на Марсі, сумнівається чи той справді помер, чи знову вирушив на червону планету. В цей час саме приходить телеграма від Джона, котрий назначає зустріч. Картер розказує як скучив за небожем, але його рідний тім тепер на Марсі і він не затримається на Землі надовго. Він починає оповідь про свої пригоди від таємничої смерті до цього моменту.
Після того як Джон Картер вирушив рятувати фабрику з виробництва повітря, але не встигнувши, втратив свідомість і опинився на Землі, він десять років тужив за Марсом і дружиною Деєю Торіс. Проте одного разу він як і вперше дивиться в небо й отямлюється в іншому місці. Спершу Картер думає, що це інша планета, проте скоро зустрічає давнього друга, зеленошкірого Тарса Таркаса, якого рятує від звірів. Таркас розповідає, що Джона безуспішно шукали по всьому Марсу і Дея Торіс досі жива. Таркас же відправився в плавання рікою Ісс, якою пливуть в легендарну країну Дор всі марсіани, що досягли тисячолітнього віку. Саме тут, в Дорі, й опинився Джон. Це регіон на півдні планети, де, як вважається, існує країна вічного щастя. Джон з Таркасом відбиваються від хижих рослинних людей і мавп. Обоє ховаються в печерах, де звільняють полонених, яких утримують білошкірі жерці богині Ісси, що начебто править у цих краях. Джон знайомиться з жінкою Тувією, прицесою міста Птарс. Вона розповідає, що щастя в Дорі — обман. Насправді жерці, звані
Несподівано нападають чорношкірі пірати на своїх літаках. Вони вбивають багатьох жерців та беруться грабувати їхні володіння. Картер випускає на обидві сторони звірів бенсів і, користуючись хаосом, разом з Тувією й Таркасом викрадає літак. Апарат не в змозі витримати трьох пасажирів, тому Джон скеровує його подалі від долини, а сам вистрибує і вступає в бій з піратами. Йому вдається вхопитися за якір повітряного судна та пробратися на борт. Він знайомиться з полонянкою Файдорою, донькою Матай Шанга, верховного
Файдору відводять до Ісси, а Картер дізнається, що чорні марсіани, як і білі, не гребують канібалізмом. Вже знаючи про видатну силу Картера, Ісса наказує доставити землянина до неї. Вона виявляється старою і потворною, проте могутньою правителькою. За «честь» побачити її, Каретра відправляють на острів Шадор, де він мусить служити «першонародженим» і померти через рік, як і решта полонених представників «нижчих рас». Ксодара за те, що програв чоловікові іншої раси, карають перетворенням на раба.
Рядок 38:
Картер з Ксодаром опиняються у в'язниці на острові, звідки одразу ж планують втечу. Картер знайомиться з юнаком, чемпіоном ритуальних боїв, жертви яких ідуть на поживу Ісси та інших «першонароджених». Об'єднавшись із ним, Картер піднімає бунт і майже дістається до прибулої подивитися на бої Ісси, проте не вистоює проти армії охоронців. Обох скидають в коридори під ареною, подорожуючи якими Джон довідується про існування прадавньої раси жовтих марсіан. Землянин з новим другом вибирається до порту, де викрадає судно й знову зустрічає Ксодара. Розчарований в Іссі, він тепер хоче підірвати культ «богині» по всьому Марсу. Утрьох бранці добувають літак і тікають на поверхню. Нарешті Картер називає своє ім'я юнаку і той говорить, що є його сином Карторісом.
Втікачі зустрічають Тувію й Тарса, проте опиняються у володіннях ворожих зеленошкірих кочівників. Невдовзі їх помічають повітряні кораблі міста Геліум і давній друг Картера, Кантос Кан. Той дуже радий поверненню Джона, але має сумні новини: майже рік тому Карторіса викрали пірати, а Дея Торіс, вирушивши на його пошуки, зникла разом з донькою Таркаса Солою. Так само зникли Тардос Морс і Морс Каяк, співправителі Геліуму. Зат Аррас, тепер фактичний правитель Геліуму, наказує привеси мандрівників до нього. Розлючений поверненням Картера, він свариться з Джоном, котрий вирушає в Геліум, готовий до боротьби за повернення законної влади йому. Попри загрозу смертної кари, землянин розповідає що насправді
Суд засуджує Джона за богохульство до смерті. Проте за його величезні колишні заслуги страта
Після місяців ув'язнення Картер замислює заручитися допомогою юнака Паратки, що носить йому їсти. Він передає через нього записку Карторісу про своє місцезнаходження, але наступного дня служка зникає. Лишається всього тридцять днів до того як Дея перебуватиме в Ісси рік і її вб'ють. Ув'язнений вирішує в темряві вбити нового служку, але цього разу приходить сам Карторіс. На щастя, він отримує невелику травму та розповідає якими хитрощами знайшов батька. Картер довідується, що його друзі справо готували атаку на піратів, потай було зібрано великий флот і армію. Проте також він викриває присутність шпигунів
Повітряний флот вирушає до південного полюса, десант висаджується у володіннях жерців, щоб знищити їх раз і назаважди. Але Зат Аррас посилає власні війська на перехоплення, а пірати посилають свій флот з іншого боку. В запеклій битві сили виявляються нерівні, Картер змінює план, відправляючи війська під землю по підземних тунелях. Він
=== Персонажі ===
Рядок 55:
* '''Ксодар''' — один з чорних піратів, якого Джон Картер переміг у двобої. За свою поразку був перетворений на раба, внаслідок чого розчарувався в Іссі та примкнув до Картера.
* '''Тарс Таркас''' — джеддак Тарка, вождь зелених марсіан і друг Картера.
* '''Тувія Птарса''' — принцеса міста Птарс, що вирушила в плавання рікою Ісс 50 років тому і опинилася в рабстві
* '''Файдора''' — донька верховного жерця
== Світ роману ==
Рядок 62:
У «Богах Марса» Едгар Берроуз більш докладно описує вірування марсіан та ще дві раси, крім червоної та зеленої: білу і чорну. Велика увага приділяється культу богині Ісси та річки Ісс, найбільшої на Марсі. Більшість подій роману відбуваються біля південного полюса, де збереглися полярні шапки й родюча рівнина Дор з останнім морем Корус. Під ним існує підземне море Омін.
Згідно всепланетного звичаю, всі червоні марсіани по досягненню віку в тисячу років повинні вирушити в плавання рікою Ісс, що веде в потойбічний світ, розташований у долині Дор. Святилища жерців
== Посилання ==
|