Віктор Фредерік Вайскопф: відмінності між версіями

| заклад = [[ЦюріхськийЦюрихський технологічний інститут]], <br />[[Рочестерський університет]], <br />[[Лос-Аламоська національна лабораторія]], <br />[[Массачусетський технологічний інститут]], <br />[[CERN]]

Народився [[19 вересня]] [[1908]] року в [[Відень|Відні]]. Закінчив [[Геттінгенський університет]] в [[1931]] році. У 1932–1933 роках працював там же. У [[1934]] році отримав диплом [[Доктор філософії|доктора філософії]] з фізики і переїхав до [[ЦюріхськийЦюрихський технологічний інститут|ЦюріхськогоЦюрихського технологічного інституту]], де пропрацював до [[1936]] року. Паралельно стажувався у [[Нільс Бор|Нільса Бора]] в [[Копенгагенський університет|Копенгагенському університеті]].

У 1930-х роках під керівництвом Нільса Бора займався випромінюванням внутрішніх [[електрон]]ів [[атом]]а. Описав вплив скінченності розмірів [[Атомне ядро|ядра]] на [[Тонка структура|тонку структуру]] рівнів (так званий [[ефект Бора — Вайскопфа]]). Показав, що розширення ліній в [[спектр]]і випромінювання визначається [[Принцип невизначеності|співвідношенням невизначеності Гейзенберга]]. У ЦюріхуЦюриху сконцентрувався на розробці [[Квантова теорія поля|квантової теорії поля]]. У цій області спільно з [[Паулі Вольфганг Ернст|Паулі]] йому вдалося показати можливість побудови самоузгодженої теорії [[Скалярне поле|скалярного поля]], що дозволило йому в 1934 році дати [[Квантова механіка|квантовомеханічний]] опис [[Електричний заряд|заряджених]] [[бозон]]ів. У 1936 році розробив теорію [[Поляризація вакууму|поляризації вакууму]]. У Рочестерський період займався ядерною фізикою, розробивши разом з [[Ганс Бете|Гансом Бете]] та [[Л. Д. Ландау]] статистичну теорію ядра. У 1938 році передбачив ефект кулонівського збудження ядер. У 1943–1946 роках працює над атомним проектом. Після війни займається різними питаннями ядерної фізики. У 1950 році спільно з [[Естер Марлі Конвелл|Е. Конвеллом]] описав розсіювання носіїв заряду в [[Тверде тіло|твердих тілах]] на заряджених центрах. У 1954 році спільно з [[Герман Фешбах|Г. Фешбахом]] і [[Чарлз Портер|Ч. Портером]] розробив [[оптична модель ядра атома|оптичну модель ядра атома]].