Джиро д'Італія 2009: відмінності між версіями

Шістнадцятий етап, який стартував у [[Пергола|Перголі]], по праву вважали королівським, на своїх 237 км був повністю завантажений всілякими підйомами. Крім п'яти коротких пагорбів на дистанції були наявні три повноцінні гори з дуже високими градієнтами, зокрема фініш розташовувався на вершині гори [[Кальї|Монте-Петрано]]<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=stages/giro0916|title=Stage 16 - Monday, May 25: Pergola - Monte Petrano, 237km|date=2009-05-09|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|accessdate=2015-08-03}}</ref>. Як і два попередніх етапи, цей почався з раннього відриву — вперед поїхали 20 гонщиків. На першому підйомі, який мав першу категорію, група відриву розділилася на три частини, оскільки не всі змогли витримати заданий лідерами темп, а деяких назад відкликали спортивні директори команд, щоб надати підтримку претендентам на перемогу в генеральній класифікації. Попереду залишились троє гонщиків: [[Попович Ярослав Павлович|Ярослав Попович]], Даміано Кунего і [[Габріеле Босісіо]]. Через певний час Попович залишив попутників позаду і вирушив до фінішу на самоті. До початку сходження на Монте-Петрано група рожевої майки догнала всіх учасників раннього відриву крім Поповича і Кунего. Леві Лейфеймер, який повідомив в інтерв'ю про намір атакувати на цьому етапі і просунутися у генеральній кваліфікації<ref>{{Cite web|url=http://www.velonews.com/article/92332/leipheimer--i-will-attack-|title=Leipheimer: 'I will attack'|last=Andrew Hood|date=2009-05-22|website=VeloNews|publisher=Competitor Group, Inc|accessdate=2015-08-03}}</ref>, у результаті навпаки відвалився на останньому підйомі і, попри спроби Ленса Армстронга і [[Янез Брайкович|Янеза Брайковича]] повернути його в групу рожевої майки, програв переможцю близько трьох хвилин, спустившись у загальному заліку з третього місця на шосте і втративши останній шанс вийти в лідери «Джиро». Армстронг на початку підйому йшов близько до лідерів і розглядався серед головних претендентів на перемогу, проте змушений був пожертвувати своїми шансами заради Лейфеймера — пізніше Лейфеймер зазначав, що підтримка Армстронга допомогла йому зберегти багато хвилин<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/news.php?id=news/2009/may09/may26news2|title=Leipheimer not strong enough in Petrano battle|last=Gregor Brown|date=2009-05-26|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|accessdate=2015-08-03}}</ref>. На підступах до фінальної гори з групи рожевої майки кілька разів намагався атакувати Даніло ді Лука, але Денис Меньшов своєчасно реагував на всі його випади. Коли атакували Іван Бассо і Карлос Састре, то Меньшов з ді Лукою були зайняті своїм особистим протистоянням і дозволили їм відірватися. Після семи годин екстремальних сходжень Састре виглядав свіжішим за інших. Він здійснив вирішальну атаку і на дуже високій швидкості пронісся повз Поповича прямо до перемоги — цей успіх дозволив іспанцеві піднятися в генеральній класифікації на третій рядок. Меньшов, в свою чергу, виграв протистояння з Лукою ді Лукою, на останніх метрах дистанції за рахунок спринтерського ривка привіз йому одну секунду,. крімКрім того, росіянин отримав до своєї переваги перед головним конкурентом чотири бонусні секунди. Лідер класифікації молодих гонщиків Томас Лефквіст вже на ранніх ділянках етапу опинився позаду і в підсумку програв переможцю 24 хвилини. Таким чином, він відразу спустився на п'яте місце, а білу майку отримав гонщик Quick Step [[Кевін Селдраєрс]], який займав п'ятнадцяте місце в генеральній класифікації. На перебіг етапу істотно вплинули важкі погодні умови, температура повітря протягом дня піднімалася до 35 °C, тож гонщики впродовж всієї дистанції часто відпадали від своїх груп<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=results/giro0916|title="I came here for a fight": Sastre launches bid for victory|last=Anthony Tan|date=2009-05-25|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|archiveurl=http://web.archive.org/web/20090624132159/http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=results/giro0916|archivedate=24 June 2009 <!--DASHBot-->|deadurl=no|accessdate=2015-08-03}}</ref>.

Після другого дня відпочинку гонка продовжилася найкоротшим груповим етапом, 83 км з комуни [[К'єті]] до гірського перевалу [[Блокхаус]]. Спочатку планувалося, що тут гонщики піднімуться на найвищу точку «Джиро 2009», але карта маршруту згодом зазнала зміни через велику кількість снігу в горах — 4 км підйому замінили еквівалентним рівнинним відрізком на початку дистанції<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009//giro09/?id=live/giro0910|title=Complete live report|last=Laura Weislo|date=2009-05-19|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|archiveurl=http://web.archive.org/web/20091003214246/http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=live/giro0910|archivedate=3 October 2009 <!--DASHBot-->|deadurl=no|accessdate=2015-08-07|quote=Blockhaus...was shortened, too - so here is our highest point.}}</ref>. Перші 44 км були практично повністю рівнинними, потім на наступних 16 км градієнт поступово зростав, тоді як останні 23 км представлялиявляли собою досить крутий підйом<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=stages/giro0917|title=Stage 17 - Wednesday, May 27: Chieti - Blockhaus, 83km|date=2009-05-09|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|accessdate=2015-08-07}}</ref>. Приблизно на позначці 10 км атакував [[Томас Феклер]], дев'ять інших гонщиків пішли за ним, і разом їм вдалося розвинути перевагу майже до трьох хвилин, однак ті, що залишилися в пелотоні, розуміючи швидкоплинність етапу, незабаром почали переслідування. Під час фінального підйому не всі змогли витримати заданий Феклером темп, попереду з французом поїхали тільки [[Фелікс Карденас]] і [[Джузеппе Палумбо]]. Через якийсь час усіх трьох наздогнала група рожевої майки, де з боку гонщиків безперервно робилися нові і нові атаки. Коли на початку підйому атакував Сільвестер Шмід, то йому на колесо сілсів [[Франко ПелліцоттиПелліцотті]] — в якийсь момент поляк видихнувся і відстав, але Пелліцотти за рахунокзавдяки своєї активності зробив хороший заділ перед пелотоном. Ленс Армстронг спробував наздогнати його, але змушений був відмовитися від цього, оскільки італієць не захотів чекати компаньйона і вирішив пройти дистанцію, що залишилася на самоті. Пелліцотті утримував високу швидкість до самого фінішу і став переможцем етапу, тоді як Армстронг зрештою відвалився в третю групу і фінішував разом з Леві Лейфеймером і Карлосом Састре. Команда Састре Cervélo TestTeam довгий час задавала темп у пелотоні, але потім пішла з передових позицій, коли вилетів у кювет [[Філіп Деїнан]] вилетів у кювет. Велосипед гонщика пошкодився, і на його тілі було видно сліди від пошкоджень, але він продовжив гонку і доїхав до фінішу в останній группетто. Сам Састре, який вже втратив ту добру форму, яка була у нього до дня відпочинку, програв переможцю майже дві хвилини — як результат, спустився в генеральній класифікації з третього місця на п'яте, поступившись тому ж Пелліцотті, який тепер став третім. Четверо гонщиків фінішували другим ешелоном у такому порядку: Стефано Гарцеллі, Даніло ді Лука, Денис Меньшов, Іван Бассо. Ді Лука прагнучи відірватися від Меньшова їхав з дуже високим каденсом, на фінішній лінії за рахунок спринту він все-таки відіграв кілька секунд. Разом з бонусними секундами за третє місце він скоротив відставання від росіянина до 26 секунд<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=results/giro0917|title=Menchov tightens grip on pink - but still room for a crisis or two|last=Anthony Tan|date=2009-05-27|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|archiveurl=http://web.archive.org/web/20090623015817/http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=results/giro0917|archivedate=23 June 2009 <!--DASHBot-->|deadurl=no|accessdate=2015-08-07}}</ref>.

Вісімнадцятий етап простягався від комуни [[Сульмона]] до міста [[Беневенто]] і мав протяжність 182 км. Через 20 км від старту був невеликий підйом і довгий технічно складний спуск, проте далі шлях був рівним і не включав більше категорійних підйомів. Профіль рельєфу сприяв спринтерському фінішу, втім, насправді відбувся фініш з відриву<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=stages/giro0918|title=Stage 18 - Thursday, May 28: Sulmona - Benevento, 182km|date=2009-05-09|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|accessdate=2015-08-29}}</ref>. Практично звід самого старту сформувалася великанайбільша успішна група відриву на «Джиро», що містила 25 гонщиків з 18 команд (командами, які не взяли участі у відриві, стали Milram, Ag2r-La Mondiale, Fuji-Servetto, а також команда лідера гонки Rabobank). Всі гонщики їхали попереду як одна згуртована команда, вбільшу частину гонки, результатівнаслідок чого їхня перевага перед пелотоном зростала до шести хвилин. За 15 км до фінішу від групи відокремилися сім осіб, які між собою в підсумку розіграли спринтерський фініш. Першим рішучий ривок зробив [[Дріс Девенінс]], але буквально відразу ж його обійшов Фелікс Карденас, який в свою чергу поступився [[Денні ПейтуПейт]]у. Пейт, вирвавшись вперед, ненавмисно привіз на колесі досвідченого Мікеле Скарпоні, і останнє слово було за італійцем. Всі фаворити генеральної класифікації фінішували в пелотоні з відставанням від переможця 3 хвилини 57 секунд, тому в першій десятці загального заліку змін не відбулося<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=results/giro0918|title=Scarponi adds another as GC fav's lay low before Vesuvio|last=Anthony Tan|date=2009-05-28|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|archiveurl=http://web.archive.org/web/20090618011710/http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=results/giro0918|archivedate=18 June 2009 <!--DASHBot-->|deadurl=no|accessdate=2015-08-29}}</ref>.

Дев'ятнадцятий етап, який починався в [[Авелліно]], на більшій частині дистанції (151 км) мав нерівний хвилеподібний рельєф з багатьма некатегорійними підйомами, зокрема один підйом на висоту майже 500 м, тоді як останні 13 км являли собою вкрай важкий підйом по знаменитому вулкану [[Везувій|Везувію]] на 1000 м вгору<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=stages/giro0919|title=Stage 19 - Friday, May 29: Avellino - Vesuvio, 164km|date=2009-05-09|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|archiveurl=http://web.archive.org/web/20090620015830/http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=stages/giro0919|archivedate=20 June 2009 <!--DASHBot-->|deadurl=no|accessdate=2015-08-29}}</ref>. На ранній відрив тут наважилися лише двоє гонщиків, обидва з команд ПроТуру без перемог на минулих етапах «Джиро»: Мауро Фаччі з Quick Step і Юрій Кривцов з Ag2r-La Mondiale. Максимальна перевага перед пелотоном сягала семи хвилин, однак групігрупа рожевої майки небез булоособливих важкотруднощів наздогнатиназдогнала їх, це сталося в невеликому містечку незадовго до фінального сходження. Члени Liquigas намагалися використовувати ту жсаму тактику, що й під час підйому на Блокхаус, коли переміг Франка Пелліцотті — першим пішов вперед їхній горянин [[Валеріо Аньолі]], але приєдналися до нього не партнери по команді, а гонщик з Lampre-NGC [[Паоло Тіралонго]], фаворити генеральній класифікації при цьому на їхню атаку не відповіли. Через деякий час лідерів наздогнала невелика група переслідування на чолі з [[Карлос Хосе Очоа|Карлосом Хосе Очоа]], у якого на колесі повисли Іван Бассо і Стефано Гарцеллі. Карлос Састре самотужки атакував з групи рожевої майки, поступово обігнав всіх суперників на своєму шляху і здобув другу перемогу на «Джиро». Лідер генеральної класифікації Денис Меньшов і найближчий його переслідувач Даніло ді Лука як і раніше трималися поруч — ді Лука час від часу пробував атакувати, але безуспішно. Пелліцотті скористався їхнім суперництвом, відсидівся в них на колесі і зрештою здійснив вдалу атаку, завдяки чому став на дорозі третім. Бассо, який був попереду, дочекався свого партнера по команді, розташованого вище в генеральній класифікації, і допоміг йому збільшити відрив, після чого знесилений відвалився. Цього хвалило на те, щоб Пелліцотті фінішував другим і зберіг за собою третє місце в загальній кваліфікації. На фінішній лінії ді Лука трохи випередив Меньшова і отримав за це 8 бонусних секунд, таким чином його відставання скоротилося до 18 секунд. Меньшова вважали добрим роздільником, і оскільки попереду залишалися тільки рівнинний етап і гонка з роздільним стартом, то шанси ді Луки на перемогу в цьому протистоянні були вкрай малі<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=results/giro0919|title=Menchov a certain winner as Sastre erupts on Vesuvio|last=Anthony Tan|date=2009-05-29|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|archiveurl=http://web.archive.org/web/20090619021844/http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=results/giro0919|archivedate=19 June 2009 <!--DASHBot-->|deadurl=no|accessdate=2015-08-29}}</ref>.

Передостанній етап, 203 км з [[Неаполь|Неаполя]] в [[Ананьї]], був повністю рівнинним, лише в самому кінці був наявний єдиний невеликий підйом<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009//giro09/?id=stages/giro0920|title=Stage 20 - Saturday, May 30: Napoli - Anagni, 203km|date=2009-05-09|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|archiveurl=http://web.archive.org/web/20090621001919/http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=stages/giro0920|archivedate=21 June 2009 <!--DASHBot-->|deadurl=no|accessdate=2015-08-29}}</ref>. Даніло ді Лука абсолютно очевидно сподівався на боніфікацію, бонусні секунди, що присуджуються на проміжному спринті і фініші — тримаючи це в розумі, його команда постаралася якомога раніше зупинити ранній відрив. Як і в горах, Денис Меньшов невідривно слідував за до Лукою, і до проміжного спринтерського фінішу вони доїхали разом. Партнери по команді намагалися вивести ді Луку на вигіднішу позицію, їм це не вдалось, Меньшов все ж виявився сильнішим (головний спринтер команди Алессандро Петаккі в останній момент змушений був обігнати Меньшова, щоб зменшити секундний програш свого капітана). Таким чином, Меньшов, який перетнув лінію другим, отримав чотири бонусні секунди, а ді Лука, що приїхав на третьому місті, тільки дві, тож лідерство росіянина в генеральній класифікації зміцнилося. Після проміжного фінішу напруга в пелотоні спала, і затишшям скористалися двоє гонщиків, які спробували поїхати у відрив. Під час першого фінального кола протяжністю 18 км їх наздогнала група переслідування з чотирьох осіб, яку, у свою чергу, на другому і останньому колі теж поглинули. Коли до кінця залишалося трохи більш як кілометр, атаку зробив гонщик Silence-Lotto [[Філіп Жильбер]], який зумів втриматися попереду і став переможцем етапу. Томас Феклер слідувавїхав за Жильбером, але всидіти у нього на колесі не зміг і в підсумку фінішував з відставанням у дві секунди. Решта пелотону перетнула фінішну лінію через сім секунд після переможця<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009//giro09/?id=reults/giro0920|title=Stylish Classics rider profits on Classics-style finish|last=Anthony Tan|date=2009-05-30|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|accessdate=2015-08-29}}</ref>.