Джиро д'Італія 2009: відмінності між версіями

Після дня відпочинку гонщики зіткнулися з найдовшим етапом «Джиро», королівський етап протяжністю 262 км від [[Кунео]] до [[Пінероло]] з декількома складними підйомами: головний підйом Сестріере розташовувався ближче до середини дистанції, з його вершини протягом 50 км йшов довгий спуск, і потім на останніх десяти кілометрах перед фінішем був іще один невеликий підйом Пра-Мартіно<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=/features/2009/giro09_coppi_bartali|title=The greatest Italian duo ever?|date=2009-05-21|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|accessdate=2015-07-29}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=stages/giro0910|title=Stage 10 - Tuesday, May 19: Cuneo - Pinerolo, 262km|date=2009-05-09|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|accessdate=2015-07-29}}</ref>. Від самого початку етапу гонщики показували несподівано високу швидкість, за першу годину вони подолали понад 50 км, з такою швидкістю дві години ніхто не наважувався піти у відрив. Зрештою ініціативу взяли на себе дванадцять гонщиків — семеро вибилися в лідери, ще п'ятеро перебували між ними і пелотоном. Через деякий час від пелотона відділилася ще одна група, що містила в тому числі фаворитів генеральної класифікації і зокрема володаря рожевої майки Даніло ді Луку. Колишній чемпіон «Джиро» Стефано Гарцеллі атакував з цієї групи, наздогнав лідерів і на двох гірських вершинах взяв максимум очок, що за підсумками заїзду зробило його лідером гірської класифікації. На вершині Сестріере його перевага перевищувала шість хвилин. Група генеральників, очолювана самим ді Лукою, вела запекле переслідування і поступово «з'їла» всю дюжину тих, що відірвалися, а до вершини останнього підйому вони нагнали і Гарцеллі. Агресивний спуск ді Луки з Пра-Мартіно дозволив йому втекти від попутників, які досі сиділи у нього на колесі, і створити невеликий заділ — він так і доїхав до фінішу попереду всіх, зміцнивши лідерство в генеральній класифікації. Томас Лефквіст, який у загальному заліку йшов другим, програв більш як хвилину і спустився на восьму позицію, хоча він як і раніше залишався найкращим молодим гонщиком<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=results/giro0910|title=Leave no stone unturned: Di Luca ''più forte'' (the strongest) in Pinerolo|last=Anthony Tan|date=2009-05-19|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|archiveurl=http://web.archive.org/web/20090625183912/http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=results/giro0910|archivedate=25 June 2009 <!--DASHBot-->|deadurl=no|accessdate=2015-07-29}}</ref>.

[[Файл:Mark_Cavendish_2009.jpg|праворуч|міні|[[Марк Кавендіш]] святкує перемогу на 11-му етапі]]

[[Файл:Lance2009.jpg|ліворуч|міні|161x161пкс|[[Ленс Армстронг]] їде 12-етап у велоформі з «затертими» спонсорами]]

Маршрут першої індивідуальної гонки з роздільним стартом простягався між комунами [[Сестрі-Леванте]] і [[Ріомаджоре]], виділяючись значною довжиною (60,6 км) і наявністю множинних підйомів. Дистанція містила два категорійних підйоми з швидким крутим спуском посередині за повної відсутності рівнинних ділянок. Ленс Армстронг охарактеризував етап як «дуже важкий»<ref>{{Cite web|url=http://www.cyclingweekly.co.uk/news/Armstrong_stunned_by_tough_Giro_time_trial_article_278488.html|title=Armstrong stunned by tough Giro time trial|last=Stephen Farrand|date=2009-03-11|publisher=Cycling Weekly|archiveurl=http://web.archive.org/web/20090316042945/http://www.cyclingweekly.co.uk/news/Armstrong_stunned_by_tough_Giro_time_trial_article_278488.html|archivedate=16 March 2009 <!--DASHBot-->|deadurl=yes|accessdate=2015-07-30}}</ref>. Останній олімпійський чемпіон в роздільній дисципліні [[Фаб'ян Канчеллара]] назвав етап «божевільним». Канчеллару вважали основним фаворитом, але незадовго до старту етапу він покинув «Джиро»<ref name="stage12">{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=results/giro0912|title=Russian juggernaut's pedals pound their way to pink|last=Anthony Tan|date=2009-05-21|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|archiveurl=http://web.archive.org/web/20090616141136/http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=results/giro0912|archivedate=16 June 2009 <!--DASHBot-->|deadurl=no|accessdate=2015-07-30}}</ref>. Багато гонщиків використовували звичайні шосейні велосипеди замість спеціальних розділкових, оскільки маршрут зі своїми вигнутими рельєфними дорогами був нетиповим для гонок на час. Більшість з них просто поставили на кермо «роги» для аеродинамічної посадки, але деякі не зробили і цього, як наприклад володар рожевої майки Даніло ді Лука. Наявність підйомів давала шанс горянинам, погано пристосованим до гонок з роздільним стартом, таким як Даміано Кунего і [[Джильберто Сімоні]]<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009/giro09/?id=stages/giro0912|title=Stage 12 - Thursday, May 21: Sestri Levante - Riomaggiore (ITT), 60.6km|date=2009-05-09|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|accessdate=2015-07-30}}</ref>. Перший орієнтир встановив гонщик Acqua & Sapone [[Даріо Андріотто]], невдовзі його результат поліпшив [[Кривцов Юрій Іванович|Юрій Кривцов]]. Проміжними лідерами ставали Алессандро Бертоліні, [[Девід Міллар]], [[Марко Пінотті]], Джованні Вісконті, [[Бредлі Віґґінз]], Стефано Гарцеллі. Бертоліні насправді був лідером лише три хвилини, оскільки Міллар стартував слідом і відразу ж побив його час<ref>{{Cite web|url=http://autobus.cyclingnews.com/road/2009//giro09/?id=live/giro0912|title=Complete live report|last=Susan Westemeyer|date=2009-05-21|website=Cycling News|publisher=Future Publishing Limited|accessdate=2015-07-30}}</ref>. Потім лідерство захопив Леві Лейфеймер, однак Денис Меньшов, який стартував передостаннім, привіз йому 20 секунд і виграв етап. Оскільки Даніло ді Лука фінішував лише шостим з відставанням майже дві хвилини, то Меньшов змістив його з першого рядка генеральної класифікації. Несподівано погано виступив триразовий чемпіон світу в гонках з роздільним стартом [[Майкл Роджерс (велогонщик)|Майкл Роджерс]], який програв три хвилини і спустився в загальному заліку з третього місця на шосте. Не виправдав сподівань і чинний чемпіон «Тур де Франс» Карлос Састре, він втратив 2 хвилини 18 секунд, але на тлі невдачі Роджерса все-таки піднявся в загальному заліку на п'яту позицію.