Вікіпедія

Рюген: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м правопис
Рядок 3:
| Назва = Рю́ген
| Місцева назва = {{lang-de|Rügen}}
| Карта = Mecklenburg wp rueg.png
| Карта розмір = 300px
| Карта підпис = Острів Рюген. Земля [[Мекленбург — Передня Померанія]]
| Зображення = La2-demis-ruegen.png
| Зображення розмір = 350px
| Зображення підпис =
| Місце = [[Балтійське море]]
| Координати = {{Координати ГМ|54|25|N|13|25|E}}
Рядок 14:
| Висота = 161
| Країна = {{GER}}
| Прапор =
| Область = [[Мекленбург — -Передня Померанія]]
| Населення = 74 тис. осіб.
| Рік =
| Веб-сайт = [http://ruegen.de/ www.ruegen.de]
}}
'''Рю́ген''', '''Руян''' ({{lang-de|Rügen}}, [[Полабська мова|полаб]].'' Рана'', ''lat. '''Rugia''''')&nbsp;— острів в [[Балтійське море|Балтійському морі]], [[Список островів Німеччини|найбільший]] острів на території [[Німеччина|Німеччини]]. Входить до складу федеральної землі [[Мекленбург — -Передня Померанія]]. Східне узбережжя острова виходить в західну частину [[Поморська бухта|Поморської бухти]]. Острів дуже фрагментований і включає в себе багато [[Мис|мисів]], [[Коса (географія)|кіс]] і [[Півострів|півостровів]]. Включає в себе острови [[Уманз]] ({{lang-de|Ummanz}}) і [[Гіддензе]] ({{lang-de|Hiddensee}}).<br />
 
== Географія ==
Рюген розташований недалеко від північно-східного узбережжя Німеччини в Балтійському морі. <br />
 
Міст [[Рюгендам]] ({{lang-de|Rügendamm}}), який перетинає протоку [[Штрелазунд]], з'єднує острів автомобільним і залізничним сполученням з материком (містом [[Штральзунд]]).<br />
 
[[Файл:Ruegen - Uebersichtskarte.png|thumb|250px|left| Детальна Карта острова Рюген]]
Площа острова 926,4 км² або 974 км² якщо включені всі сусідні маленькі острови, а максимальний діаметр становить 51,4 ​​км з півночі на південь, і 42,8 &nbsp;км зі сходу на захід.<ref name="Wurlitzer, Bernd (2006) (in German). Rügen (11 ed.). Mair Dumont Marco Polo. p. 15. ISBN 3-8297-0171-3.">Wurlitzer, Bernd (2006) (in German). Rügen (11 ed.). Mair Dumont Marco Polo. p. 15. ISBN 3-8297-0171-3.</ref>. Із загальної 574 -кілометрової берегової лінії, 56 &nbsp;км становлять піщані пляжі Балтійського моря, і 2,8 &nbsp;км піщаних пляжів заток; найвищі точки знаходяться на [[Ясмунд|півострові Ясмунд]]: Piekberg (161 м) і Königsstuhl (117 м)<ref name="Wurlitzer, Bernd (2006) (in German). Rügen (11 ed.). Mair Dumont Marco Polo. p. 15. ISBN 3-8297-0171-3.">Wurlitzer, Bernd (2006) (in German). Rügen (11 ed.). Mair Dumont Marco Polo. p. 15. ISBN 3-8297-0171-3.</ref>.
 
 
Ядро острова складає суша під назвою [[Мутланд]] ({{lang-de|Muttland}}), оточена кількома півостровами, що лежать на північ: півострови [[Віттов]] і Ясмунд, пов'язаних один з одним [[Коса (географія)|косою]] [[Шаб]] ({{lang-de|Schaabe}}), а з Мутландом &nbsp;— косою [[Шмаль-Гайде]] ({{lang-de|Schmale Heide}}) як мостом в пункті [[Літцов]] ({{lang-de|Lietzow}}). Північні півострови відокремлені від Мутланд кількома затоками, найбільшими з яких є {{lang-de|Großer Jasmunder Bodden}} і {{lang-de|Kleiner Jasmunder Bodden}}. <br />
[[Файл:Satellite Image of Ruegen.jpg|thumb|250px|Острів з космосу]]
Основні півострови на півдні є [[Зудар]] (Zudar) і [[Менґгут]] ({{lang-de|Mönchgut}}, {{lang-pl| Mnichów<ref>Mapa Polski 1:500 000 Wojskowy Instytut Geograficzny Sztabu Generalnego W.P., Warszawa 1947 [http://www.mapywig.org/m/wig500k/MAPA_POLSKI_1_500_000_SZCZECIN_1.jpg [1] ]</ref>}}) (на південному сході), які омиваються водами [[затока Грайфсвальд|затоки Грайфсвальд]] ({{lang-de|Bay of Greifswald}}). Дрібнішими півостровами є: [[Дріг]] ({{lang-de|Drigge}}) на південному заході. <br />
 
На заході &nbsp;— півострів: [[Лішов]] ({{lang-de|Lieshow}})<br />
 
На півночі в склад острова входить півострів Віттов з [[мис Аркона|мисом Аркона]] і Ясмунд.<br />
 
Острови: [[Лібітц]] ({{lang-de|Liebitz}}), Heuwiese, Bock, [[Уманз]] ({{lang-de|Ummanz}}), [[Гіддензе]] ({{lang-de|Hiddensee}}), Вільм ({{lang-de|Wilm}}), [[Денгольм]] ({{lang-de|Dänholm}})
 
На острові Рюген знаходяться два німецьких національних парки: {{lang-de|Western Pomerania Lagoon Area National Park}} &nbsp;— на Заході (в тому числі Гіддензе), і {{lang-de|Jasmund National Park}}, в тому числі маленький парк, знаменитий крейдяними скелями &nbsp;— {{lang-de|Königsstuhl}}.<br />
 
Існує також заповідник {{lang-de|Southeast Rügen Biosphere Reserve}}, що складається з півостровів південного-сходу.
 
== Геологія ==
На узбережжі Балтійського моря &nbsp;— від острова Рюгена до Західної Двіни &nbsp;— здавна видобували [[бурштин]].<ref name="Клочко">Клочко Л. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Geolu/2011_3-4/36.pdf Бурштинові шляхи за скіфських часів] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Geolu/ Геолог України. Науковий журнал]. &nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Geolu/2011_3-4/index.htm 2011, № &nbsp;3-4]</ref>
 
== Клімат ==
Клімат помірний морський. Зими особливо не холодні з середніми температурами в січні і лютому 0.0&nbsp;°C і літо прохолодне з середньою температурою в серпні 16.3&nbsp;°C. Середня кількість опадів 520-560 520—560&nbsp;мм і приблизно 1800-18701800—1870 годин сонячного світла щорічно.
 
== Історія ==
[[Файл:Руян-Rugia.jpg|міні|праворуч|250пкс|<center>карта острова Руяна (Рюген) від [[Герард Меркатор|Ґерарда Меркатора]] (1512–15941512—1594 років)</center>]]
Острів мав слов'янську назву ''Руян''. У [[Середньовіччя|середньовіччі]]&nbsp;— це територія західнослов'янського племені [[Руяни|руян]], з релігійним центром в Арконі (північний півострів [[Віттов]]). У 1130&nbsp;р. острів був захоплений [[Болеслав III Кривоустий|Болеславом Кривоустим]]. [[Руяни]] без бою визнали верховенство князя Болеслава.<ref>Edmund Kosiarz, «Wojny na Bałtyku X–XIXX—XIX w.», Wydawnictwo Morskie, Gdańsk 1978, str. 38.</ref> Згодом, у 1168 році території Рюгена були захоплені [[датчани|данцями]]. Це стало початком утворення Ругійського князівства. У 1325, після смерті князя [[Віслав III|Віслава III]], територія перейшла під владу [[князі Померанії|князів Померанії]], і в кінцевому підсумку стала частиною [[Німецька імперія|Німецької імперії]].
 
На острові Рюген було останнє язичницьке святилище в Західній Європі. Це був храм [[Святовит]]а, спалений за наказом датського короля [[Вальдемар I Великий|Вальдемара I]] 12 червня 1168 року.
 
== Адміністрування ==
Острів Рюген і прилеглі острови знаходяться у веденні як [[Рюген (район)|країна-крейс Рюген]] (RÜG) ({{lang-de|Landkreis}}) в північно-східній частині землі [[Мекленбург-Передня Померанія]].<br />
 
Підпорядковані цій країні-крейсу є [[Амт]] дистрикти:
* [[Берген-на-Рюгені (Амт)|Амт Берген-на-Рюгені]] (муніципалітети: [[Берген-на-Північному Рюгені]], [[Альтенкірхен (Рюген)]] ''Altenkirchen'', Breege, [[Дранске]] ''Dranske'', Glowe, Lohme, Putgarten, Sagard, Wiek),
* [[Менхґут-Ґраніц (Амт)|Амт Менхґут-Ґраніц]] ''Amt Mönchgut-Granitz'' (муніципалітети: Baabe, Göhren, Lancken-Granitz, Middelhagen, Sellin, Thiessow and Zirkow)
* Амт без муніципалітетів з Бінц (Binz), Путбус (Putbus) і Зассніц (Sassnitz).<ref>"«[http://www.kreis-rueg.de/ Landkreis Rügen homepage/Regionales: Städte, Gemeinden, Ämter"». http://www.kreis-rueg.de/.] Перевірено 2009-08-24. </ref>
В цілому, є 45 муніципалітетів на Рюген, чотири з яких мають статус міста: Берген ({{lang-de|Bergen}}), [[Гарц (Рюген)|Гарц]] ({{lang-de|Garz}}), Путбус ({{lang-de|Putbus}}) і Засніц ({{lang-de|Sassnitz}}).<ref>Jendricke, Bernhard; Gockel, Gabriele (2008) (in German). Rügen, Hiddensee (3 ed.). DuMont. p. 13. ISBN 3-7701-6058-4. </ref>
 
<gallery mode="packed" heights="140">
Рядок 96:
* [[Штральзунд]]
* [[Буян (острів)]]
* [[21074 Рюґен]] &nbsp;— астероїд, названий на честь острова<ref>{{JPL мале тіло|21074}}</ref>.
 
== Примітки ==
Рядок 102:
 
== Джерела ==
* Афанасьев А. Н. // "«Языческие предания об Острове-Буяне"», Временник Императорского московского общества истории и древностей российских, г. Москва, 1851 г., Кн. 9 {{ref-ru}}
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Рюген