Lebel M1886: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 58:
 
Підполковник французької армії Лебель, який створив кулю Лебеля (''див. [[#«Balle M»|«Balle M»]]'') керував польовими випробуваннями гвинтівки у [[1885]] році, за підсумками яких у [[1887]] році Lebele M1886 разом із приставним 52-см багнетом була прийнята на озброєння французької армії.''
Виробництво гвинтівок провадилось на трьох державних збройових заводах (арсеналах): у [[Шательро]], [[Сент-Етьєн]]і і [[Тюль|Тюлі]]. Один тільки арсенал у Шательро випускав у середньому 900 стволів на день. Програму повного переозброєння армії Франція закінчила уже у [[1889]] році. Виробництво було припинено у [[1920]] році.
 
У 1887 році незначних змін зазнала система кріплення бойка, у 1893 році була збільшена міцність ствольної коробки, змінили форму бойової личинки<ref>Тепер у випадку розриву гільзи в патроннику розпечені гази не потрапляли стрільцю в обличчя.</ref>, посилили кріплення прицілу, остаточно відмовились від запобіжника. Модифікована гвинтівка отримала позначення ''Fusil Mle 1886 Modifié 93''{{sfn|Федосеев|Кулешов|2017|с=1,3; 14-23}}.
Рядок 85:
[[Файл:Rifles1905-2.jpg|міні|ліворуч|320пкс|Конструкція Lebel M1886 (рис. №&nbsp;3 і 4)]]
 
Спорядження інтегрованого [[Магазин (зброя)#Трубчастий магазин|трубчастого магазина]] здійснювалось вручну, по одному, через вікно [[Ствольна коробка|ствольної коробки]]. Загальна ємність магазина&nbsp;— 8 патронів, проте кількість набоїв всередині зброї можна було довести до 10, поклавши один набій на лоток подавача і ще один&nbsp;— у [[патронник]]. На правій частині ствольної коробки встановлений перемикач магазина. У ввімкнутому положенні він запобігав подачі патронів із магазина, перетворюючи цим самим гвинтівку в однозарядну. Це було зроблено для того, щоб патрони у магазині залишались на «критичний момент бою», а у весь інший час гвинтівка мала заряджатись "«по-старому"»&nbsp;— вручну по одному патрону. Такими перемикачами були обладнанні багато зразків магазинних гвинтівок того часу (наприклад, [[гвинтівка Гра]]){{sfn|de Haas|Van Zwoll|2003|с=30}}. Проте невдовзі перемикач вийшов із використання, оскільки був незручним і непотрібним для бійця.
 
Трубчастий магазин мав як переваги, так і недоліки: з одного боку, така конструкція дозволяла створити компактну надійну гвинтівку з відносно великим боєкомплектом (майже вдвічі більше ніж у аналогічних тогочасних зразків з дискретним магазином). З іншого боку, це надзвичайно порушувало баланс зброї, магазин доводилось заряджати вручну, по одному патрону, тому темп стрільби гвинтівки Лебеля значно поступався гвинтівкам з [[Обойма (зброя)|обойменним]] чи [[Пачка (зброя)|пачечним]] заряджанням{{sfn|Макнаб|2015|с=}}.