Вікіпедія

Дідух Леонід Дмитрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
надлишкова вікіфікація, стиль, правопис, оформлення
Рядок 1:
{{Мовні помилки|дата=лютий 2017}}
{{Науковець
| ім'я = Дідух Леонід Дмитрович Дідух
| ім'я_мовою_оригінала =
| портрет =
Рядок 22:
| нагороди = [[Відмінник освіти України]]
}}
{{othernames|Дідух (прізвище){{!}}Дідух}}
'''Дідух Леонід Дмитрович Дідух''' (*{{нар}} [[9 лютого]] [[1940]], с. [[Ярунь (Новоград-Волинський район)|Ярунь]] [[Новоград-Волинський район|Новоград-Волинського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]], [[Україна]]) — український вчений ву галузі [[фізика твердого тіла|фізики твердого тіла]], доктор фізико-математичних наук (1994), професор (1996) кафедри фізики [[Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя|Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя]].
 
== ОсвітаЖиттєпис ==
Леонід Дмитрович Дідух народився 9 лютого 1940 року в селі [[Ярунь (Новоград-Волинський район)|Яруні]] [[Новоград-Волинський район|Новоград-Волинського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]], [[Україна]].
У [[1957]]–[[1962]] рр. навчався на фізичному факультеті [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського державного університету ім. Івана Франка]];▼
у [[1962]]–[[1965]] рр., навчався в аспірантурі [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського державного університету ім. Івана Франка]] (кафедра теорії твердого тіла).
 
▲У [[1957]]–[[1962]]1957—1962 рр. навчався на фізичному факультеті [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського державного університету ім. Івана Франка]]; у 1962—1965 —вівський національний університет імені Івана Франка|Львівського державного університету ім. Івана Франка]] (кафедра теорії твердого тіла).
== Вчені ступені, звання ==
Кандидатську [[дисертація|дисертацію]] «До теорії феро- та антиферомагнетизму в моделі нелокалізованих електронів» захистив у [[1969]] р. Докторську [[дисертація|дисертацію]] — «Ефекти міжелектронних взаємодій в кристалах з вузькими енергетичними зонами» захистив у 1994 р. Звання [[професор]]а отримав у [[1996]] р.▼
 
== ПрофесійнаНаукова діяльність ==
З [[1966]] р. до [[1970]] р. працював ст.старшим викладачем кафедри фізики [[Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя|Тернопільського філіалу Львівського політехнічного інституту]], з [[1970]] р. подо [[1975]] р. та з [[1984]] р. до [[1995]] р. — доцентом кафедри фізики; з [[1975]] р. до [[1984]] р. — зав. каф. фізики; [[1995]] р.-[[1997]] р. — професор кафедри фізики [[Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя|Тернопільського приладобудівного інституту]], з [[1997]] р. до [[2010]] р. — зав. каф. фізики [[Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя|Тернопільського державного технічного університету ім. Івана Пулюя]], з 2010 р. — професор кафедри фізики [[Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя|Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя]]. Двічі обирався деканом механічного факультету (1975 р. — 1983 р.)
 
▲Кандидатську [[дисертація|дисертацію]] «До теорії феро- та антиферомагнетизму в моделі нелокалізованих електронів» захистив у [[1969]] р. Докторську [[дисертація|дисертацію]] — «Ефекти міжелектронних взаємодій в кристалах з вузькими енергетичними зонами» — захистив ув 1994 р. Звання [[професор]]а отримав у [[1996]] р.
 
Член спеціалізованих вчених Рад при [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівському національному університеті імені Івана Франка]] та [[Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя|Тернопільському національному університеті імені Івана Пулюя]]. Член Редакцій наукових журналів — «[[Журнал фізичних досліджень]]» («Journal of Physical Studies») та «[[Вісник Тернопільського національного технічного університету]]».
 
=== Наукові інтереси ===▼
Нагороджений медаллю «[[Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»|За доблесну працю]]» (1970 р.), знаком «[[Відмінник освіти України]]» ([[1997]] р.), відзначений Міжнародним біографічним центром (Англія) в номінації «2000 Outstanding Scientists of the 21 st Century» (з представленням до однойменної медалі) ([[2001]] р.), номінований Американським біографічним інститутом (США) на отримання медалі «American Medal of Honor» (2001 р.), біографія відібрана видавництвом Marguis (США) для біографічного довідника «Who's Who in World» (2001 р., 2003 р.).
 
▲== Наукові інтереси ==
Наукова діяльність Дідуха Л. Д. присвячена, в основному, дослідженню загальних [[Фізика твердого тіла|проблем теорії твердого тіла]] та фізичних властивостей матеріалів з вузькими енергетичними зонами — класу матеріалів з унікальними фізичними властивостями. Обґрунтував принципову необхідність узагальнення [[Модель Габбарда|моделі Габбарда]] для опису названих матеріалів. Запропонував і розвинув модифіковану форму полярної моделі, модель вузькозонного матеріалу із електронно-дірковою асиметрією, які виявилися плідними для з'ясування природи особливостей фізичних властивостей сполук на основі перехідних металів. Розвинув ефективну [[Теорія збурень|теорію збурень]] для [[кристал]]ів із вузькими енергетичними зонами. Вперше запропонував відомі t-J-модель, періодичну модель Андерсона та її представлення у формі ефективного гамільтоніана. Вперше разом із [[Стасюк Ігор Васильович|І. В. Стасюком]] запропонував широко використовуваний тепер метод переходу від електронних форм модельних вузькозонних [[гамільтоніан]]ів до їх «конфігураційних» представлень. Довів еквівалентність конфігураційних представлень Габбарда та Шубіна-Вонсовського. Розвинув нові підходи до розрахунку енергетичного спектру [[електрон]]ів у вузьких енергетичних зонах і використав їх до пояснення електричних і магнітних властивостей вузькозонних матеріалів. Запропонував гомеополярний механізм високотемпературної [[Надпровідність|надпровідності]]. Довів принципову можливість існування специфічних фізичних ефектів у матеріалах з вузькими енергетичними зонами, зокрема існування аналогів ефектів [[Ефект Зеебека|Зеебека]] і [[Ефект Пельтьє|Пельтьє]] в однорідних вузькозонних матеріалах підданих дії зовнішніх впливів ([[Електричне поле|електричні]] і [[Магнітне поле|магнітні]] поля, освітлення, температурний вплив, дія зовнішнього тиску) та створення принципово нових електронних пристроїв на цій основі.
 
Рядок 45 ⟶ 43:
 
Коло інтересів Л. Д. Дідуха пов'язане також із спробою застосувати фундаментальні принципи Природи (зокрема принцип доповнювальності — філософську базу [[квантова механіка|квантової механіки]]) до фундаментальних проблем людського буття (сенс, мета життя) і проблем [[пізнання]].
 
== Відзнаки ==
* медаль «[[Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»|За доблесну працю]]» (1970),
* знак «[[Відмінник освіти України]]» (1997),
* відзначений Міжнародним біографічним центром (Англія) в номінації «2000 Outstanding Scientists of the 21 st Century» (з представленням до однойменної медалі) (2001),
* номінований Американським біографічним інститутом (США) на отримання медалі «American Medal of Honor» (2001 р.), біографія відібрана видавництвом Marguis (США) для біографічного довідника «Who's Who in World» (2001, 2003).
 
== Наукові публікації ==
Наукові роботи Л. Д. Дідуха опубліковані у провідник фізичних журналах — «[[Журнал фізичних досліджень]]» («Journal of Physical Studies»), «International Journal of the Modern Physics», « Journal of Physical: Cond. Mat», «Physica», «Physica Status Solidi», «Physical Review», «Физика металлов и металловедение», «Физика низких температур» («Low Temperature Physics»), «Физика твердого тела», «[[Український фізичний журнал]]» та інших. Роботи Л. Д. Дідуха та його учнів доповідалися на міжнародних конференціях в [[Україна|Україні]] та за її межами ([[Англія]], [[Болгарія]], [[Індія]], [[Іспанія]], [[Італія]], [[Німеччина]], [[Польща]], [[Росія]], [[США]], [[Фінляндія]], [[Франція]], [[Японія]] та інші). Автор понад 120 наукових праць (2 монографії). Науково-дослідна група, очолювана Л. Д. Дідухом, співпрацює з рядом провідних наукових центрів в Україні та за її межами ([[Росія]], [[Італія]], [[Німеччина]], [[США]], [[Польща]]).
 
[[Монографія|Монографії]] — «Корреляционные эффекты в узкозонных материалах» (1978 р.), написана у співавторстві ізз проф.професорами Л. Ф. Прядком і проф. [[Стасюк Ігор Васильович|І. В. Стасюком]] та «Упорядоченные состояния в узкозонных материалах» (1980 р., співавтор В. Д. Дідух) — одні з перших у світовій літературі, які присвячені теоретичному дослідженню електричних і магнітних властивостей матеріалів з вузькими енергетичними зонами.
 
== Вибрані праці ==
# Об учете корреляционных эффектов в узких зонах проводимости // Физ. тв. тела. — 1977. — 13, № 8. — сС.1217-1222 1217—1222.
# Корреляционные эффекты в материалах с узкими зонами проводимости — Львів: Вища школа, 1978 (співавтори Л. Ф. Прядко, І. В. Стасюк).
# Упорядоченные состояния в узкозонных материалах.- Львов: Вища школа, 1980 (разом із В. Д. Дідухом).
# Модель вузькозонного матеріалу з електронно-дірковою асиметрією // Журн. фіз. досл.- — т. 1, 1997,. — сС. 241–250241—250.
# Energy Spectrum of Electrons in the Hubbard Model: A new Mean Field approximation // Phys. St. Sol.(b).- — 1998.- — Vol. 206.- — p. R5-R6.
# Metal-insulator transition in a generalized Hubbard model with correlated hopping at half-filling // Phys. St. Sol.(b).- — 1999.- — Vol. 211, № 2.- p. 703—712 (co-author V.Hankevych).
# A modified form of the polar model of crystals // Acta Physica Polonica.- — 2000.- — Vol. 31.- — P. 3097-3133.
# Metal-insulator transition in a doubly orbitally generalized model with correlated hopping // Phys. Rev. B.- — 2000.- — Vol. 61, № 12.- — p. 7893-7908. (co-author Yu.Skorenkyy, Yu.Dovhopyaty and V.Hankevych).
# Electron correlations in narrow energy bands: ground state energy and metal-insulator transition // Cond. Matt. Phys.- — 2000.- — Vol. 3., № 4 (24).- — p. 787—798. (co-author Yu.Skorenkyy).
# Принцип доповнювальності поза фізикою.- Матеріали п'ятої наукової конф. ТДТУ.- — Тернопіль.- — 2001.- — С.130.
# Ground state ferromagnetism in a doubly orbitally degenerate model // Phys. Rev. B.- 2001.- vol. 64.- p. 144428-1-144428-9. (co-author Yu.Skorenkyy, V.Hankevych and O.Kramar).
# Metallic ferromagnetism in a generalized Hubbard model // Low Temperature Physics.- 2002.- Vol 28, № 1.- p. 30-36. (co-author O.Kramar).
# [http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/319 Дідух Л. Д. Умови реалізації зарядового впорядкування в моделі Мотт-Габбардівського матеріалу з корельованим переносом / Л. Д. Дідух, Ю. Л. Скоренький, О. І. Крамар, Ю. М. Довгоп'ятий // Матеріали дванадцятої наукової конференції Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя, секція: фізика, 14-15 трав. 2008 р. : Тези допов. — Тернопіль : ТДТУ, 2008. — С. 206.]
# [http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/201 Дідух Л. Енергетичний спектр електронів у вузьких енергетичних зонах: нове наближення середнього поля. I. Двополюсний спектр в моделі Хаббарда // Вісник ТДТУ. — 2009. — Том 14. — № 1. — С. 180–189180—189. — (математичне моделювання. математика. фізика)]
# {{Стаття
| прізвище = Дідух
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дідух_Леонід_Дмитрович