Нормальні коливання: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MobyBot (обговорення | внесок)
Рядок 8:
Необхідні для дослідження вільних рухів в такій системі диференціальні рівняння записуються безпосередньо з використанням [[Закони Ньютона|другого закону Ньютона]] і мають вигляд<ref>''[[Грінченко Віктор Тимофійович| Грінченко В. Т.]], . Вовк І. В., Маципура В. Т.'' [http://hydromech.org.ua/content/pdf/books/Grinchenko_2007.zip Основи акустики: Навчальний посібник].&nbsp;— К.: Наукова думка, 2007.&nbsp;— 640 с.&nbsp;— ISBN 978-966-00-0622-5.</ref>
 
:<math>m_1\ddot{x_1}+(k_1+k_2)x_1-k_2 x_2=0,</math>
:<math> m_2\ddot{x_2}+(k_2+k_3)x_2-k_2 x_1 =0.</math>
 
Ці рівняння часто представляють у вигляді
 
:<math>\ddot{x_1}+\omega_1^2x_1-\frac{k_2}{m_1}x_2=0</math>
 
:<math>\ddot{x_2}+\omega_2^2x_2-\frac{k_2}{m_2}x_1=0.</math>
 
Такий запис рівнянь руху має певне фізичне підгрунття. Тут вказано на дві специфічні частотні характеристики <math>\omega_1</math> та <math>\omega_2</math>. Очевидно, що це є власні частоти двох систем з одним ступенем вільності, які можна одержати із системи, що розглядається, позбавляючи можливості рухатися одну із мас в системі. Так утворені системи з меншим числом ступенів вільності називаються парціальними системами, Відповідно, частоти <math>\omega_1</math> та <math>\omega_2</math> називаються парціальними частотами вихідної коливальної системи.
Рядок 22:
Для пошуку можливих періодичних рухів в коливальній системі представимо зміщення мас в вигляді <math>x_1(t)=Acos(\omega t),x_2(t)=Bcos(\omega t)</math>. Після підстановки таких пробних виразів в диференціальні рівняння руху одержуємо систему двох однорідних рівнянь для амплітудних характеристик <math>A</math> та <math>B</math>. Існування відмінних від нуля величин амплітуд коливань можливо лише в тому випадку, коли визначник цієї системи дорівнює нулеві. Саме ця умова дає рівняння для визначення значень частот можливих періодичних рухів в системі.
 
:<math>(\omega_1^2-\omega^2)(\omega_2^2-\omega^2)-\mu^4=0,</math> (1)
 
:<math>\mu^4=\frac{k_2^2}{m_1 m_2}</math>
 
Аналіз рівняння (1) показує, що воно завжди має два корені відносно величини <math>\omega^2</math>. Якщо, для визначеності, прийняти, що <math>\omega_1<\omega_2</math> то одна із частот нормальних коливань буде завжди меншою ніж <math>\omega_1</math>, а друга завжди більшою ніж <math>\omega_2</math>. Це загальне правило відносно співвідношення величин частот парціальних систем і частот нормальних коливань. Тому часто частоти нормальних коливань системи з двома ступенями вільності позначають, як <math>\omega_-</math> та <math>\omega_+</math>.Для відомих частот нормальних коливань з рівнянь руху випливають наступні співвідношення між амплітудними коефіцієнтами в виразах для <math>x_1(t)</math> та <math>x_2(t)</math>
 
:<math>B_+=\frac{m_2}{k_2}A_+(\omega_2^2-\omega_+^2),
B_-=\frac{m_2}{k_2}A_-(\omega_1^2-\omega_-^2).</math>
 
Таким чином в дослідженій системі можуть реалізуватися два нормальні коливання
 
:<math>x_1^+(t)=A_+cos(\omega_+ t), x_2^+(t)=A_+ \frac{m_2}{k_2}(\omega_2^2-\omega_+^2)cos(\omega_+ t)</math>
(2)
:<math>x_1^-(t)=A_-cos(\omega_- t), x_2^-(t)=A_- \frac{m_2}{k_2}(\omega_1^2-\omega_-^2)cos(\omega_- t)</math>
 
В цих виразах мається дві довільні сталі <math>A_+,A_-</math>. Тому згідноза загальноїзагальною теоріїтеорією звичайних диференціальних рівнянь представлення
 
:<math>x_1(t)= x_1^+(t)+x_1^-(t),</math>
 
:<math>x_2(t)= x_2^+(t)+x_2^-(t)</math>
 
є загальним розв'язком рівнянь руху. Вибором значень довільних сталих в ньому можна задовольнити довільним початковим умовам в випадку вільних коливань системи з двома ступенями вільності. Більш детально з конкретними прикладами механічних та електричних систем з двома степенями вільності та властивостями їх коливань можна познайомитися в підручнику<ref>''Анісімов І. О.''Коливання та хвилі. Навчальний посібник.—К: Академпрес,2003.—280 с.ISBN 966-7541-25-8.</ref> При аналізі вільних коливань величини <math>A_+,A_-</math> залишаються не визначеними. Однак, властивості нормальних частот дозволяють зробити загальний висновок відносно характеру руху мас в кожному нормальному коливанні. Оскільки завжди <math>\omega_-<\omega_1</math>, то з першого виразу в (2) випливає, що зміщення мас від положення рівноваги в цьому нормальному коливанні (з меншою власною частотою) завжди мають однакові знаки, т.б. маємо синфазний рух мас. Із другого виразу в (2), оскільки завжди <math>\omega_+>\omega_2</math>, випливає, що зміщення мас в другому нормальному коливанні завжди мають протилежні знаки. Коливання відбуваються в протифазі.