Аскаридоз: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Amakuha (обговорення | внесок) м →Лікування: оформлення |
оформлення |
||
Рядок 42:
Зі зрілих (запліднених) яєць, які проковтує людина, у [[Тонкий кишечник|тонкій кишці]] виходять личинки, укорінюються в стінку кишки і проникають до [[Капіляр (біологія)|кровоносних капілярів]], потім з плином крові (гематогенно) мігрують у печінку і легені. У легенях личинки активно виходять у просвіт [[Первинна долька|альвеол і бронхіол]], просуваються по дрібним і великим [[Бронхи|бронхам]] за допомогою вій [[Епітелій#Класифікація епітелію|респіраторного циліндричного багаторядного епітелію]] до ротоглотки, де заковтуються з харкотинням у травну систему. Період міграції триває близько 2 тижнів. Потрапляючи в кишечник повторно, личинки протягом 70-75 діб досягають статевої зрілості.
У період міграції личинок симптоматика захворювання обумовлена, в основному, алергічними проявами, які виникають у відповідь на сенсибілізацію продуктами їхнього обміну і розпаду. У стінці кишечника, легенях утворюються [[Еозинофіли|еозинофільні]] інфільтрати. Активна міграція личинок зумовлює прояви за рахунок їх механічного впливу. [[Крововилив]]и в легені і [[кровохаркання]] з'являються після розривів капілярів, які виникають у місцях перфорації їх личинками. Крім кишечника, печінки та легенів личинок аскарид іноді знаходили в головному мозку, очах та інших органах. Зрештою навіть за такої викривленої міграції личинки все одно повертаються за плином крові до легень, а потім відповідно традиційним шляхом потрапляють до кишечника.
Токсико-алергічні реакції також виникають під час локалізації дорослих аскарид у кишечнику. У кишечнику аскариди не прикріплюються, а утримуються, впираючись своїми кінцями в стінку кишки, вони дуже мобільні, можуть спускатися і підніматися по ходу кишечника, проникати в шлунок, а далі крізь стравохід і глотку в дихальні шляхи і, навіть, [[Навколоносові пазухи|лобові пазухи]]. Дорослі гельмінти можуть травмувати своїми гострими кінцями стінку кишечника, а скупчення аскарид іноді стають причиною [[Гостра кишкова непрохідність#Морфо-функціональна класифікація|механічної кишкової непрохідності]]. Подразнення нервових закінчень, токсичний вплив на них продуктів життєдіяльності гельмінтів часом може стати причиною [[Гостра кишкова непрохідність#Морфо-функціональна класифікація|динамічної спастичної непрохідності]] кишечника. При міграції аскарид в інші органи створюються умови для приєднання [[Бактерії|бактеріальної]] інфекції з розвитком ускладнень [[Гній (медицина)|гнійного]] характеру ([[абсцес]]и печінки, [[холангіт]], [[панкреатит]] тощо). Аскариди здатні іноді самостійно активно виповзати з рота, пасивно викидатися під час блювання за наявності фонового [[Харчове отруєння|харчового отруєння]], [[Тепловий удар|теплового]] та [[Сонячний удар|сонячного удару]], [[панкреатит]]у, тощо. Рідко аскариди (переважно померлі за природних причин), можуть виділятися пасивно з випорожненнями, і тоді їхні рештки помічають пацієнти.
Рядок 78:
== Лікування ==
Інвазовані аскаридами підлягають обов'язковому лікуванню. Його у дітей з масивною інвазією краще проводити в умовах [[Клініка (медичний заклад)|клініки]] або денного стаціонару. Для дегельмінтизації при аскаридозі можна застосовувати зареєстровані в Україні на 2016 рік препарати — [[мебендазол]], [[альбендазол]], [[пірантел]], [[Піперазин|піперазину адипінат]], [[левамізол]]. Більшість препаратів, які застосовують для лікування аскаридозу, ефективні тільки відносно статевозрілої стадії цього гельмінту, та не впливають на личинок. Спеціальної підготовки і [[Дієта|дієти]] не потрібно, всі препарати призначаються [[Пероральний прийом лікарських засобів|перорально]].▼
=== Загальні положення ===
Інвазовані аскаридами підлягають обов'язковому лікуванню. Його у дітей з масивною інвазією краще проводити в умовах [[Клініка (медичний заклад)|клініки]] або денного стаціонару.
=== Етіотропна терапія ===
▲
На сьогодні рекомендують починати лікування аскаридозу з мебендазола та альбендазола. Мебендазол призначають по 0,1 г 2 рази на день через 1 годину після прийому їжі, 2 дні поспіль. Альбендазол ефективний щодо всіх стадій розвитку гельмінтів. Його застосовують по 0,4 г на добу одноразово або в 2 прийоми після вживання їжі. При інтенсивній інвазії — 2-3 дні поспіль. За відсутності ефекту лікування альбендазолом можна повторити його прийом через 3 тижні.
Рядок 84 ⟶ 89:
Піперазину адипінат застосовують по 1,0-2,0 г 2 рази на день з інтервалом між прийомами 1,5-2 години, 2 дні поспіль. При запорах через 3 години після прийому піперазину призначають [[проносне]]. Левамізол використовують по 0,15 г одноразово через 1 годину після прийому їжі, бажано після легкої вечері. Пірантел приймають по 0,01 г/кг маси тіла під час або після вживання їжі одноразово чи поділивши дозу на 3 прийоми. При інтенсивній інвазії — 2-3 дні поспіль.
=== Контроль ефективності проведеного лікування ===
Аскариди, що загинули внаслідок дії препаратів, не виділяються з випорожненнями, а перетравлюються всередині кишок. Тому, на відміну від контролю лікування при [[Теніоз|теніозі]] чи [[Теніаринхоз|теніаринхозі]], коли гельмінт виділяється з кишечника, при аскаридозі контроль лікування проводять через 3 тижні після прийому останньої дози будь-якого з вищеназваних препаратів, трикратним мікроскопічним дослідженням випорожнень з інтервалом в 2-3 дні.
=== Патогенетична терапія ===
Застосовують й
== Профілактика ==
| |||