Об'єднання Німеччини: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 288:
[[Файл:Niederwald memorial 2 crop.jpg|thumb|Нідервальдський пам'ятник крупним планом (див. фото вище), статуя ''Германії'', заввишки 40 метрів, на постаменті у [[Рюдесхайм-на-Рейні|Рюдесхаймі]]. Вона тримає корону у правій руці і меч збоку. Пам'ятник зведений в 1877–1883 роки.]]
[[Ашкеназі|Германізовані євреї]] належали до вразливих меншин молодої німецької національної держави. З 1780 року, після звільнення за наказом імператора Священної Римської імперії [[Йосип II|Йосипа II]], євреї на колишніх територіях Габсбурзької монархії користувалися значними економічними і правовими привілеями, яких не було у їхніх одноплемінників в решті німецьких держав: вони могли володіти землею, і не були зобов'язаними жити в єврейських кварталах (так звана [[Гетто|''Judengasse'']], або «єврейська вулиця»). Вони також могли відвідувати університети та займатись професійною діяльністю. В часи революцій та наполеонівської ери було усунуто багато з раніше сильних бар'єрів між євреями та християнами. Наполеон видав наказ про емансипацію євреїв по всій території під французьким контролем. Багаті євреї, як і французи, стали спонсорами салонів, зокрема, в декількох єврейських ''salonnières'' у Франкфурті і Берліні відбувались важливі зустрічі, де німецькі інтелектуали створили свої власні форми республіканського інтелектуалізму. Протягом наступних десятиліть, починаючи майже відразу ж після поразки Франції, реакція проти змішення
Станом на час об'єднання Німеччини, євреї відігравали важливу роль в інтелектуальних основах німецького професійного, інтелектуального та соціального життя. Вигнання євреїв з Росії в 1880-х і 1890-х роках ускладнило інтеграцію в німецьку публічну сферу. Ці євреї прибули до міст на півночі Німеччини тисячами, значно нижчий рівень освіти та більший рівень злиденності відвертав від них симпатії багатьох германізованих євреїв, багато з проблем пов'язаних з бідністю (як хвороби, переповнене житло, безробіття, прогули школи, відмова від вивчення німецької мови та ін.) підкреслювали відмінність не лише від німців-християн, а й від корінного єврейського населення<ref>Kaplan, особливо, сс. 4-7 та Conclusion.</ref>.
|