Вікіпедія

Буття (ансамбль): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{без виносок|дата=січень 2016}}{{заангажовано|дата=січень 2016}}{{Музичний колектив
| Назва =Буття
| Ключ =Буття
Рядок 16:
| Сайт =http://www.buttia.kiev.ua/
}}
'''«Буття»'''  — український фольклорний гурт традиційної музики з Києва. Керівники — Олег та Оксана Бути.
 
У складі колективу 15 осіб (інструменталісти, співаки, танцюристи, майстри, організатори дійств). Колективом випущено більше десятка компакт-дисків. ▼
== Склад ==
Керівники:
*Бут Олег Васильович – магістр мистецтвознавства;
*Бут Оксана Василівна – кандидат мистецтвознавства.
 
▲У складі колективу 15 осіб (інструменталісти, співаки, танцюристи, майстри, організатори дійств)
 
== Репертуар ==
В репертуарі  — автентичний фольклор:
* троїста музика (дві скрипки, фідель, бас, цимбали, сопілка, зозулиця, окарина, бухало, бубен, ріг);
* акапельний багатоголосий спів (чоловіча і жіноча група);
* танці, танки, ігри, забави;
* обряди різдвяно-новорічні, великодні, купальські, весільні тощо;
* майстер-класи: танцю, співу, гри на інструментах, плетіння віночків, вив’язуваннявив'язування хусток, обрядового печива (караваї, дивні, шишки, жайворонки, покровки, миколайчики тощо), ткацтво (крайок, шнурів тощо), бісероплетіння, виготовлення ляльок-мотанок, плетіння Дідуха тощо;
* театр Тіней.
 
== Дискографія==
„Розкопаю я гору” (2001),  „Поклонімося” (2002), „Ой весілля весіллячко” (2003)  „Мелодії душ” (2004), „Життя Буття” (2005),  „Танці Буття” (2006) „Коло Буття” (2007) , „Українські побутові танці” (2007) , „Ми йдемо за Україну” (2008) , „Українське весілля” (2008), „Великий Хутір” (2010), „На вулиці скрипка грає” (2010), „10 років Буття” (2012), „Запрошення до танцю” (2012).
 
== Участь у фестивалях, нагороди ==
 
Гурт Буття відомий в Україні та за її межами, учасник практично всіх чільних фестивалів в Україні: Країна Мрій, Шешори, Трипільське Коло, Етноеволюція, Рожаниця, Ростоки, Тайстра-чугайстра, Покрова, Орелі, Родовід, Світовид, Київська Русь, Поліське весілля, Купальський вінок, Парк Київська Русь, Кобзарська трійця, Козацька ліра, Козацькі звитяги, Перунів полк, Жнива-Весілля, Жнива-Толока; учасник закордонних фестивалів: Skamba Skamba Kankliai (Литва), Viljandi (Естонія), Mykolajki Folkowe, Українська Маланка, Literacko-Muzyczne Konfrontacje (Польща), Етноград, Томський етнофорум (Росія).
 
На ХІІ Всеукраїнському фестивалі «Червона рута – — 2011» став Лауреатом І премії в жанрі українського автентичного фольклору за напрямком гуртова інструментальна музика.
 
Нагороджений дипломами, грамотами, подяками в тому числі Дипломом Міністерства культури за участь у міжнародній програмі «Мистецький олімп», Дипломом учасника проекту «Обличчя України. Імена. Портрети, Долі», Дипломом Верховної Ради України за значний внесок у розвиток культури, Дипломом Національної Академії наук України за участь у проекті «Золотий фонд нації». '''До 15-річного ювілею гурт нагороджено Дипломом та медаллю “За«За високий професіоналізм”професіоналізм».'''
 
== Історія ==
 
Київський гурт традиційної музики «Буття» створено у 2000 році. Основою складу є сім'я Бутів. Колектив виконує [[інструментальна музика|інструментальну музику]], пісні із супроводом і без нього. [[Репертуар]] включає традиційні весільні награвання, супровід до танців, [[Ліричні пісні та балади|ліричні пісні]], жартівливі пісні, [[балада|балади]], [[чумацькі пісні|чумацькі]], солдатські і рекрутські пісні, а також [[колядки]] й [[щедрівки]]. Метою гурту є досліджувати й зберігати традиційну музику українців. Учасники з 1997 року їздять по теренам України, збираючи репертуар у фольклорних експедиціях. Твори виконуються в тому звучанні, що записані. «Мислити як народні музики» — провідне гасло учасників гурту.
 
== Склад ансамблю ==
Рядок 56 ⟶ 48:
З 1998 р. й по цей день Олег працює у [[Національна музична академія ім. П. І. Чайковського|Київській Музичній Національній Академії ім. П.Чайковського (Консерваторії)]], де займається музичним експедиційним архівом Музичної Лабораторії Етнографії (близько 1500 касет та бобін), що накопичився внаслідок тривалої експедиційної роботи Лабораторії у 70х, 80х та 90х рр. XX ст.
 
Експедиційні здобутки ретельно вивчалися й одразу включалися у репертуар ансамблів, у яких Олег брав участь. Це гурти «[[Фольклорний гурт автентичного співу "Володар"|Володар]]» (1998–20001998—2000 рр.), «[[Надобридень]]» (1999–20021999—2002 рр.), «[[Гуртоправці]]» (2002–20052002—2005 рр.). Поступово назріла потреба власної творчої реалізації, і в 2000 р. був утворений ансамбль «Буття».
[[Файл:Vasyl' mini.jpg|thumb|right|100px|Василь]]
 
Рядок 84 ⟶ 76:
=== Ірина Сосницька (Абашина) (скрипка) ===
[[Файл:Ira mini.jpg||right|100px|thumb|Іра]]
Закінчила в 1993 р. київську ДМШ № 15 із класу скрипки. Після закінчення музичної школи, бажання грати на скрипці не було жодного. Аж до того часу, коли тихим та спокійним вечором по радіо Іра почула інтерв'ю молдовського гурту «Ann'sannat», який виконував власні композиції, утворені з ірландських інструментальних награвань та пісень. Ірину зачарувала народна манера скрипкової гри. Як виявилось, окрім етюдів та гам існує ще цілий, невідомий до того світ танцювальної народної музики: веселої, жвавої, невимушеної. З'явилось бажання грати, яке привело її у гурт «[[Foreign Folk]]» (1999–20021999—2002), що був створений ірландцями, які працювали в Києві. Разом із «Foreign Folk» Іра взяла участь у записові аудіоальбомів «Схід зустрічається з заходом» й «Друзі зі сходу та заходу». Гурт перестав існувати одночасно із закінченням контрактів його учасників.
 
В той же час, у 2000 р. Іра брала сесійну участь у київському гурті «[[Баскери]]». Потім грала з київським гуртом «Run» (2001–20032001—2003). Все наче б то чудово, але музика чужа. Хотілося грати щось своє, рідне, українське. Спробувала свої сили у [[рок-гурт]]ах «Чорна рада» (2004–20062004—2006) й «Оркестр Янки Козир» (2005–20062005—2006). І, нарешті, доля спрямувала Іру до Школи традиційних танців, де Олег й Оксана Бут вчили молодь українським народним танцям і грали. Це було саме те, що вона так довго шукала. Іра попросилася грати в гурті «Буття». Почалися репетиційні будні, результат яких було одразу апробовано на концертах й зрештою записано в аудіоальбомах гурту. Врешті, Ірина ствердила себе в гурті як талановитий і грамотний музикант, як людина надзвичайно обов'язкова й послідовна.
 
=== Михайло Качалов (скрипка, фідель) ===
Рядок 93 ⟶ 85:
 
== Дискографія ==
 
«Розкопаю я гору» (2001),  «Поклонімося» (2002), «Ой весілля весіллячко» (2003)  «Мелодії душ» (2004), «Життя Буття» (2005), «Танці Буття» (2006) «Коло Буття» (2007), «Українські побутові танці» (2007), «Ми йдемо за Україну» (2008), «Українське весілля» (2008), «Великий Хутір» (2010), «На вулиці скрипка грає» (2010), «10 років Буття» (2012), «Запрошення до танцю» (2012).
 
Записи здійснені на приватній студії Бутів. Обладнання студії здійснено на кошти ансамблю. Дизайн обкладинок створено Олегом Бутом у співробітництві із художником Жоржем Шаною. У оформленні обкладинок застосовується ручне розмальовування акварельними фарбами. До запису кожного з дисків був причетний різний склад виконавців, незмінними залишалися Бути: Олег, Оксана, Василь.
 
Рядок 154 ⟶ 149:
== Посилання ==
* [http://www.buttia.kiev.ua/ Офіційний сайт]
* [http://umka.com/ukr/singer/the-ensemble-of-traditional-ethnic-music-butt-a.html сторінка крамниці "«УМКА"»]
* [http://www.pisni.org.ua/persons/746.html сторінка на сайті "«Українські пісні"»]
 
{{Вікіфікувати|дата=Грудень 2009}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Буття_(ансамбль)