Шульгин Яків Миколайович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 31:
== Життєпис ==
 
В [[1874]] році закінчив історико-філологічний факультет [[Київський університет|Київського університету]], учень [[Володимир Антонович|Володимира Антоновича]] й [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайла Драгоманова]] і співредактор видання останнього («Громада»), на яке пожертвував свій спадок. У Києві Шульгин був співробітником «Старої Громади», викладачем київських й одеських гімназій. За національно-культурну діяльність 1879 був заарештований і засланий на 4 роки на [[Сибір]]. Згодом працював у банку в [[ЄлисаветградКропивницький|Єлисаветграді]]і. З 1899 повернувся до Києва, де знову викладав історію у гімназіях, співпрацював у «КСт.», брав участь у видавництві «Вік». Шульгин був Дійсним членом [[НТШ]] у Львові, членом Історичного Товариства Нестора Літописця та членом-засновником і перші роки секретарем Українського Наукового Товариства у Києві.
 
Автор праць з історії Лівобережної України 17 — 18 вв. У ЗНТШ (т. 29 — 31) під криптонімом Л. Ч. появилася його історична розвідка «Україна після 1654 р.» (1899). На основі раніше не використаних джерел (Коденська кн.) написав історію Коліївщини «Очерк Колиивщины по неизданным и изданным документам 1768 и ближайших годов» («КСт.», II — VII, 1890, і окреме видання, також укр. переклад як XX т. «Руської Іст. Бібліотеки»); «Правда о Колиивщине польского историка Корзона»; ст. в «КСт.»: «Павел Полуботок, полк. черниговский» (1890), «Несколько слов о Правобережной Украине в половине XVIII в.» (1891), рецензії в ЗНТШ, «Правді», «Світлі».